ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПЕСТЕЛЬ ПАВЛО ІВАНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Глизь І.І. ПЕСТЕЛЬ Павло Іванович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pestel_P (останній перегляд: 17.07.2019)
ПЕСТЕЛЬ ПАВЛО ІВАНОВИЧ

ПЕСТЕЛЬ Павло Іванович (24. 06.1793–13.07.1826) – декабрист, полковник, керівник Пд. т-ва. Н. в дворянській сім'ї, батько займав посади моск. пошт-директора, сибірського генерал-губернатора, був сенатором. Освіту отримав спочатку вдома, далі навч. 1805–09 в Дрездені (Німеччина), а 1810–11 – у Санкт-Петербурзі в Пажеському корпусі, який закінчив із занесенням на дошку кращих випускників. У листопаді 1811 призначений прапорщиком у Литов. полк, у Війні 1812 брав участь у Бородінській битві 1812, був важко поранений, одержав золоту шпагу за хоробрість. У закордонному поході рос. армії 1813–14 за участь у Лейпцизькій битві 1813 одержав орден св. рівноапостольного кн. Володимира 4-го ст. з бантом, 1814 – орден св. Анни 2-го ст. 1818–25 служив в Україні в 2-й армії, яка готувалася втрутитися в балканські революц. події, 1821 одержав звання полковника і був призначений командиром В'ятського полку.

Політ. діяльність розпочав із вступу до "Союзу порятунку" (1816), був осн. автором його статуту. В Тульчині організував управу "Союзу благоденства" (1818), домігся прийняття Корінною управою "Союзу благоденства" респ. програми. Після розпуску "Союзу благоденства" на Моск. з'їзді в січні 1821 (без його участі) у березні того ж року в Тульчині створив Пд. т-во, яке продовжило діяльність "Союзу благоденства". З літа 1820 почав писати розділи "плану конституції" (назву "Руська правда" одержала 1824; див. "Руська правда" П.Пестеля). Діяльність фактично нової орг-ції проводив через директорію керівників (він та О.Юшневський), з 1823 до директорії введено керівників Кам'янської управи та Васильківської управи. Умовно до кер-ва був обраний на той час відставний поручик М.М.Муравйов (1821), який повернувся на службу до Ген. штабу (1822) в С.-Петербурзі, де створив Пн. т-во.

П. та найближчі члени Тульчинської управи дали клятву (1821) досягти поставленої мети – встановити респ. правління та ліквідувати кріпосне право в Росії. Військ. склад орг-ції передбачав революц. методи здійснення перевороту шляхом змови, силою солдатської маси. П. підготував програмний документ "Руська Правда". Найрадикальніша частина його спрямована на встановлення конституційного респ. правління, ліквідацію кріпосного права з наділенням селян землею, частково з поміщицького землеволодіння та общинного фонду.

Він не завершив написання "Руської правди", лише невелике оточення однодумців із керівного складу 3-х відділень (управ) Пд. т-ва (Тульчинська, Кам'янська та Васильківська управи) знало її зміст.

Революц. рішення з'їздів керівників управ Пд. т-ва не сприймалися кер-вом Пн. т-ва. П. постійно наголошував на спільних діях з одного центру в С.-Петербурзі, де розміщувалися центр. органи влади, штаби армії і флоту, які змовники мали замінити своїми респ. органами влади. П. переконував членів Пн. т-ва в необхідності спільних революц. програм і дій, радикальних методів діяльності, надсилав своїх однодумців (кн. С.Волконського, кн. О.Барятинського, М.Муравйова-Апостола) в С.-Петербург. На з'їздах керівників управ Пд. т-ва під час Київських контрактових ярмарків 1822-25, на які приїжджали деякі представники Пн. т-ва (кн. С.Трубецькой), було прийнято рішення знищити монархію, встановити тимчасове правління і нові респ. органи влади, ліквідувати кріпосне право, скасувати становість. Однак лише частина членів Пн. т-ва (К.Рилєєв і ще кілька осіб) підтримували тактику революц. дій, у той час як кер-во на чолі з М.Муравйовим, який писав свою конституцію, витриману в монархічно-конституційному дусі, фактично як компіляцію з конституцій федеративних д-в (США, Швейцарії та ін.), проводило тактику ізоляції пд. частини змовників від північної.

П. у разі спільних дій із центром у період міжцарів'я мав можливість організувати збройний виступ за попереднім планом у військових поселеннях на пд. і далі здійснити похід на Київ та Москву, але утримався сам і стримав частину своїх спільників. Змовницька тактика дії декабристів, відірваних і від солдатських мас, і від народу, намагання здійснити військ. переворот силою наказу командира привели до поразки виступів декабристів 14 грудня в С.-Петербурзі і 29 грудня 1825 – 3 січня 1826 у Василькові.

П. дав слідчій комісії повні свідчення про походження своїх респ. поглядів, формування яких відбувалося під впливом подій 1812–14 та вивчення політ. історії республік Греції, Риму Стародавнього, Новгорода Великого, масонських ідей. П. й ще 4-х борців за відстоювання респ. ідей і встановлення конституційної влади в Росії було повішено в кронверку Петропавловської фортеці в С.-Петербурзі.

Дж.: Волконский С. Записки. СПб., 1902; Восстание декабристов: Материалы, т. 4, 7 (Руська правда). М., 1925; Декабристи на Україні. Х., 1926.


Література:
  1. Семевский В.И. Политические и общественные идеи декабристов. СПб., 1909
  2. Лисенко М. Декабристський рух на Україні. К., 1954
  3. Очерки из истории движения декабристов. М., 1954
  4. Нечкина М.В. Движение декабристов, т. 1–2. М., 1955
  5. Медведська Л.О. Пестель. К., 1964
  6. Казмірчук Г., Латиш Ю. Українське декабристознавство. К., 2002.

Посилання:
  • БАРЯТИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ
  • БОРОДІНСЬКА БИТВА 1812 Р.
  • КАМ'ЯНСЬКА УПРАВА
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКИЙ КОНТРАКТОВИЙ ЯРМАРОК
  • МОСКВА
  • МУРАВЙОВ-АПОСТОЛ МАТВІЙ ІВАНОВИЧ
  • МУРАВЙОВ МИКИТА МИХАЙЛОВИЧ
  • НОВГОРОД ВЕЛИКИЙ
  • РУСЬКА ПРАВДА П.ПЕСТЕЛЯ, РУССКАЯ ПРАВДА, ИЛИ ЗАПОВЕДНАЯ ГОСУДАРСТВЕННАЯ ГРАМОТА, СЛУЖАЩАЯ ЗАВЕТОМ ДЛЯ УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ РОССИИ И СОДЕРЖАЩАЯ ВЕРНЫЙ НАКАЗ КАК ДЛЯ НАРОДА, ТАК И ДЛЯ ВРЕМЕННОГО ВЕРХОВНОГО ПРАВЛЕНИЯ
  • РИЛЄЄВ КІНДРАТ ФЕДОРОВИЧ
  • РИМ СТАРОДАВНІЙ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СОЮЗ БЛАГОДЕНСТВА
  • СОЮЗ ПОРЯТУНКУ
  • ТРУБЕЦЬКОЙ С. П.
  • ТУЛЬЧИН, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ТУЛЬЧИНСЬКА УПРАВА
  • ВАСИЛЬКІВ
  • ВАСИЛЬКІВСЬКА УПРАВА
  • ВІЙНА 1812 Р.
  • ВІЙСЬКОВІ ПОСЕЛЕННЯ
  • ВОЛКОНСЬКИЙ СЕРГІЙ ГРИГОРОВИЧ
  • ЮШНЕВСЬКИЙ О.

  • Пов'язані терміни:
  • БАРЯТИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ
  • БЕСТУЖЕВ-РЮМІН МИХАЙЛО ПАВЛОВИЧ
  • БОБРИЩЕВИ-ПУШКІНИ
  • ДЕКАБРИСТІВ КОНСТИТУЦІЙНІ ПРОЕКТИ
  • ДЕКАБРИСТІВ РУХ В УКРАЇНІ
  • ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1789–1804
  • ІЛЛІНЦІ
  • КАХОВСЬКИЙ ПЕТРО ГРИГОРОВИЧ
  • КАМ'ЯНСЬКА УПРАВА
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРОЕКТ ПІВНІЧНОГО ТОВАРИСТВА
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КРАСНОКУТСЬКИЙ СЕМЕН ГРИГОРОВИЧ
  • КРЮКОВ МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЛОРЕР МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • МАЛОРОСІЙСЬКЕ ТАЄМНЕ ТОВАРИСТВО
  • МУРАВЙОВ МИКИТА МИХАЙЛОВИЧ
  • ПАТРІОТИЧНЕ ТОВАРИСТВО
  • ПЕТРОПАВЛОВСЬКА ФОРТЕЦЯ
  • ПОДЖІО ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ
  • РУСЬКА ПРАВДА П.ПЕСТЕЛЯ, РУССКАЯ ПРАВДА, ИЛИ ЗАПОВЕДНАЯ ГОСУДАРСТВЕННАЯ ГРАМОТА, СЛУЖАЩАЯ ЗАВЕТОМ ДЛЯ УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ РОССИИ И СОДЕРЖАЩАЯ ВЕРНЫЙ НАКАЗ КАК ДЛЯ НАРОДА, ТАК И ДЛЯ ВРЕМЕННОГО ВЕРХОВНОГО ПРАВЛЕНИЯ
  • РИЛЄЄВ КІНДРАТ ФЕДОРОВИЧ
  • СОЮЗ БЛАГОДЕНСТВА
  • СОЮЗ ПОРЯТУНКУ
  • ТУЛЬЧИН, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ТУЛЬЧИНСЬКА УПРАВА
  • ВАСИЛЬКІВСЬКА УПРАВА
  • ВЕНТУРІ ФРАНКО
  • ВОЛЬФ ФЕРДІНАНД БОГДАНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)