ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПЕТЕРБУРЗЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

  Бібліографічне посилання: Яковлева Т.Г. ПЕТЕРБУРЗЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Peterburzkyj_universytet (останній перегляд: 22.02.2019)
ПЕТЕРБУРЗЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПЕТЕРБУРЗЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ – вищий навч. заклад, другий (після Московського університету) за значенням у Росії й один із провідних у Європі наук. і культ. центр. Попередньо мав назву Академічного ун-ту, заснований 28 січня 1724 за указом рос. царя Петра І в складі Петерб. АН. 1726 розпочалося читання публічних лекцій. 1726–33 налічував 40 студентів. 1732 і 1736 в Академічний ун-т переведені кращі студенти з Московської слов'яно-греко-латинської академії, серед них М.Ломоносов. Випускниками його були В.Ададуров і кн. А.Кантемір. Поштовхом для подальшого розвитку ун-ту послужив новий статут Петерб. АН (1747), за яким він одержав самостійність. У ректорство С.Крашениннікова (1750–55) були запроваджені регулярні заняття та іспити, кращі студенти ставали ад'юнктами Петерб. АН, отримували ступінь магістра. 1758–65 Академічний ун-т очолював М.Ломоносов, він пройшов у ньому шлях від студента до ректора. Але його спроби перетворити ун-т на самостійний вищий навч. заклад не зустріли розуміння. В ун-ті навчалися вихідці з Лівобережної України. Серед них О.Лобисевич, С.Дівович, С.Гамалія, Л.Січкарьов, Я.Козельський, І.Туманський та ін. 1760–63 лат. й грец. красномовство читав вихованець Києво-Могилянської академії, далі – стипендіат Петерб. АН у Лейпцизькому ун-ті, пізніше – ад'юнкт і почесний член Петерб. АН Г.Козицький. Після смерті М.Ломоносова ун-т занепав і його функції певний час (до 1805) здійснювало Академічне уч-ще, створене після злиття ун-ту і г-зії.

8 лютого 1819 за указом рос. імп. Олександра І на базі Гол. пед. ін-ту був створений Петерб. імператорський ун-т, спадкоємець Академічного. 1820 складався із 3-х ф-тів: історико-філол., філософсько-юрид., фізико-мат. 1854 до них додався ф-т сх. мов. У такому складі ун-т діяв до 1918.

Уперше в рос. ун-тах тут було здійснено поділ ф-тів на відділення, що забезпечувало більш вузьку спеціалізацію студентів. 1834–37 ун-ту передали будинок 12-ти колегій (архіт. Д.Трезіні), облаштували актовий зал і церкву.

На 1829 в ун-ті налічувалося 132 студенти. Термін навчання складав 3 роки. Студенти носили формений одяг – синій мундир із червоним коміром і петлицями та синій кашкет з малиновим околичком.

1859–62, після повернення із заслання, відомий історик М.Костомаров працював професором в ун-ті, був членом редакції Петерб. археогр. комісії, організатором видання час. "Основа" і "Актов Южной и Западной России".

Боротьба студентів П.у. восени 1861 стала першим масовим організованим виступом рос. студентства. Наслідком виступу був прийнятий 1863 новий університетський статут, що діяв до 1884. У його основу покладена ідея автономії ун-ту як корпорації професорів. Головним, і значною мірою незалежним, органом управління ун-ту стала його рада, до якої входили всі професори. Раді належало право вибору ректора, проректора, деканів, а також професорів на вакантні кафедри.

У кінці 1860-х рр. при ун-ті виникли наук. т-ва: 1868 утворене Т-во натуралістів; 1869 – Рос. хімічне т-во, створене при діяльній участі Д.Менделєєва. 1889 при П.у. було засновано Істор. т-во, яке очолював М.Карєєв. Засідання відбувалися на істор. ф-ті (у гол. будинку). 1890 членів т-ва було 160, у 1895 – 270, серед них історики із Санкт-Петербурга, Москви, КиєваО.Лаппо-Данилевський, Є.Тарле й ін. 1910–17 професором істор. ф-ту працював відомий укр. літературознавець О.Грушевський (брат М.Грушевського).

Серед випускників П.у. – М.Чернишевський, Д.Писарєв, І.Павлов, К.Тімірязєв, І.Мечников, І.Тургенєв, Г.Данилевський, О.Блок, О.Бенуа, І.Білібін, М.Ге, М.Врубель, В.Полєнов, І.Грабар, М.Глинка, П.Столипін, О.Керенський. 1916 професорсько-викладацький склад ун-ту складався з 379 осіб (81 професор, 200 приват-доцентів, 81 асистент); студентів налічувалося 5964 особи. З 1860 при ун-ті працювали Курси для підготовки вчителів середньої школи. 1919 до П.у. були приєднані Вищі жін. Бестужевські курси й ун-т при Психоневрологічному ін-ті.

Після встановлення рад. влади почалися численні необґрунтовані арешти університетських учених. Значна частина його співробітників була змушена залишити країну й емігрувати. У 1930-ті рр. багато видатних учених ун-ту були репресовані. І все-таки ун-т зумів завдяки своїм чудовим ученим вистояти й зберегти демократ. традиції в поєднанні з найвищим рівнем науки і к-ри. У роки Другої світової війни 2500 студентів і викладачів ун-ту боролися на фронтах. Незважаючи на блокаду Ленінграда (нині м. С.-Петербург), не припинялися й навч. заняття. Голодна смерть і хвороби вирвали з університетського колективу більше 30-ти професорів і 60-ти доцентів. У березні 1942 ун-т був евакуйований у Саратов (нині місто в РФ), у червні 1944 повернувся в рідне місто і 2 жовтня 1944 відновив діяльність. У перші повоєнні роки бурхливо розвивалися астрофізика, математика, механіка, фізика, хімія, біологія, геологія. Однак поступальний розвиток науки було загальмовано чималою низкою ідеологічних кампаній, особливо т. зв. ленінгр. справою.

Традиційно сильною була істор. школа ун-ту, що зберігала традиції своїх видатних попередників. Лідерами рад. періоду були Д.Лихачов, Б.Греков, С.Окунь, Р.Ітц, В.Мавродін, Ю.Марголіс та ін. Особлива увага приділялася вивченню історії Київської Русі, Великого князівства Литовського. У Ленінгр. ун-ті – в єдиному з рос. вузів – традиційно читався курс історії України.

У 20 ст. діяли ф-ти: математично-мех., фіз., прикладної математики, хімії, біологічно-природничий, філос., істор., юрид., соціологічний, психологічний, геогр., сх. мов, журналістський, геол., екон., філол. Наприкінці 20 ст. відкриті ф-ти: мед., міжнар. відносин, менеджменту. Є також ф-т з перепідготовки кадрів, аспірантури, діють 9 НДІ, лабораторії, обсерваторії, 6 музеїв, наук. б-ка, вид-во, Ін-т підвищення кваліфікації, підготовчі відділення і курси. Серед випускників та викладачів ун-ту – лауреати Нобелівської премії, академіки і члени-кореспонденти РАН.


Література:
  1. Марголис Ю.Д. Т.Г. Шевченко и Петербургский университет. Л., 1983
  2. Марголис Ю.Д., Тишкин Г.А. Отечеству на пользу, а россиянам во славу. В кн.: Из истории университетского образования в Петербурге в ХVIII – начале ХIХ в. Л., 1988.

Посилання:
  • АКТЫ ЮЖНОЙ И ЗАПАДНОЙ РОССИИ
  • ЧЕРНИШЕВСЬКИЙ МИКОЛА ГАВРИЛОВИЧ
  • ДАНИЛЕВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ПЕТРОВИЧ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ГАМАЛІЯ СЕМЕН ІВАНОВИЧ
  • ГЕ (ҐЕ) МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • ГЛИНКА МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ГРАБАР ІГОР ЕММАНУЇЛОВИЧ
  • ГРЕКОВ БОРИС ДМИТРОВИЧ
  • ГРУШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ
  • ГРУШЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • КАРЄЄВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КЕРЕНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ФЕДОРОВИЧ
  • КОСТОМАРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КОЗЕЛЬСЬКИЙ ЯКІВ ПАВЛОВИЧ
  • КОЗИЦЬКИЙ ГРИГОРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КРАШЕНИННІКОВ СТЕПАН ПЕТРОВИЧ
  • КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ (КМА), КИЇВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА, КИЇВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ, КИЇВСЬКА АКАДЕМІЯ, КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ, НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛАППО-ДАНИЛЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • ЛИХАЧОВ ДМИТРО СЕРГІЙОВИЧ
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • ЛОБИСЕВИЧ ОПАНАС КИРИЛОВИЧ
  • ЛОМОНОСОВ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • МАРГОЛІС ЮРІЙ ДАВИДОВИЧ
  • МАВРОДІН ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ
  • МЕЧНИКОВ ІЛЛЯ ІЛЛІЧ
  • МОСКОВСЬКА СЛОВ'ЯНО-ГРЕКО-ЛАТИНСЬКА АКАДЕМІЯ
  • МОСКОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • МОСКВА
  • ОЛЕКСАНДР І
  • ОСНОВА - ЧАСОПИС
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СТОЛИПІН ПЕТРО АРКАДІЙОВИЧ
  • ТАРЛЕ ЄВГЕН ВІКТОРОВИЧ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВРУБЕЛЬ МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ФЛОРИНСЬКИЙ ТИМОФІЙ ДМИТРОВИЧ
  • ФОРТИНСЬКИЙ ФЕДІР ЯКОВИЧ
  • КОПЕРЖИНСЬКИЙ КОСТЯНТИН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КОРАБЛЬОВ ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ
  • КУКОЛЬНИК ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • КУЛАКОВСЬКИЙ ЮЛІАН АНДРІЙОВИЧ
  • КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЛАМАНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
  • ЛАППО ІВАН ІВАНОВИЧ
  • ЛАППО-ДАНИЛЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • ЛАТКІН ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЛАЗАРЕВСЬКИЙ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ЛЕВЧЕНКО МИТРОФАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛОДІЙ ПЕТРО ДМИТРОВИЧ
  • ЛОМОНОСОВ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛЯЩЕНКО ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • МАРГОЛІС ЮРІЙ ДАВИДОВИЧ
  • МАРКОВИЧІ (МАРКЕВИЧІ)
  • МАВРОДІН ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ
  • МЕДІЄВІСТИКА
  • МІЯКОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ВАРЛАМОВИЧ
  • МОРДОВЕЦЬ ДАНИЛО ЛУКИЧ
  • НЕВОЛІН КОСТЯНТИН ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ОЛЬДЕНБУРГ СЕРГІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • ОВСЯНИКО-КУЛИКОВСЬКИЙ ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
  • ПАВЛОВ ПЛАТОН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПЕРФЕЦЬКИЙ ЄВГЕН ЮЛІАНОВИЧ
  • ПЕТРАЖИЦЬКИЙ ЛЕВ ЙОСИПОВИЧ
  • ПЕТРОВ ОЛЕКСІЙ ЛЕОНІДОВИЧ
  • ПЛАТОНОВ СЕРГІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • ПОКРОВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ
  • ПРАХОВ АДРІАН ВІКТОРОВИЧ
  • ПРЕСНЯКОВ ОЛЕКСАНДР ЄВГЕНОВИЧ
  • ПТАШИЦЬКИЙ СТАНІСЛАВ-ЛЮДВІК
  • ПТУХА МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПИПІН ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
  • РОСІЯ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • САВИЧІ
  • ШАХМАТОВ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • СХОДОЗНАВСТВО, ОРІЄНТАЛІСТИКА
  • СМИРНОВ ВАСИЛЬ ДМИТРОВИЧ
  • СОРОКІН ПИТИРИМ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ТАЇРОВА-ЯКОВЛЕВА ТЕТЯНА ГЕННАДІЇНА
  • ТАРЛЕ ЄВГЕН ВІКТОРОВИЧ
  • ЦИТОВИЧ ПЕТРО ПАВЛОВИЧ
  • ТУГАН-БАРАНОВСЬКИЙ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ЯГИЧ ВАТРОСЛАВ
  • ЮШКОВ СЕРАФИМ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ЗАХІДНИКИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)