ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПЕТРАШЕВЦІ

  Бібліографічне посилання: Любченко В.Б. ПЕТРАШЕВЦІ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Petrashevtsi (останній перегляд: 17.02.2019)
ПЕТРАШЕВЦІ

ПЕТРАШЕВЦІ – заг. назва учасників неформального інтелігентського гуртка М.Буташевича-Петрашевського (1821–66) та пов'язаних із ним осіб, зокрема й належних до ін. подібних молодіжних радикальних гуртків (С.Дурова, М.Кашкіна), що діяли в 2-й пол. 1840-х рр. Світогляд більшості П. – дворян та міщан – за соціальним складом, чиновників, студентів, літераторів, учителів, науковців, офіцерів та ін. – за складом професійним – сформувався під впливом ідей франц. соціалістів-утопістів, у першу чергу – Ш.Фур'є, послідовниками й пропагандистами соціальних ідей якого виступали П. Нерегулярні зібрання в Санкт-Петербурзі на квартирі М.Буташевича-Петрашевського – перекладача при мін-ві закордонних справ Рос. імперії, на яких у заг. формі обговорювалися шляхи звільнення селян, реформування судочинства тощо, розпочалися 1844, з 1845 вони відбувалися щоп'ятниці, збираючи по 20–30 учасників радикально-демократ. та ліберальних поглядів. Революц. події 1848 у Франції та ін. європ. країнах сприяли радикалізації настроїв П., які в грудні 1848 – січні 1849 у вузькому колі (М.Буташевич-Петрашевський, К.Дебу, Ф.Львов, М.Момбеллі, М.Спєшньов) безрезультатно через розходження в поглядах розглядали питання про створення таємного т-ва та вироблення його програми, а також розробляли план кер-ва широким сел. повстанням, що мало б привести до повалення самодержавства. Заарештовані 23 квітня 1849 після 13-місячного нагляду, втановленого за М.Буташевичем-Петрашевським, П. зазнали суворого покарання: у поле зору слідчих органів потрапило понад 280 осіб, з них 23 було піддано військ. суду, який 15 осіб (серед них і Ф.Достоєвського) засудив до смертної кари, заміненої в день страти 22 грудня 1849 різними строками каторжних робіт. 1856 П. були амністовані, на поч. 1860-х рр., за винятком М.Буташевича-Петрашевського, поновлені в цивільних правах. Як свідчать матеріали справи, деякі П., зокрема сам М.Буташевич-Петрашевський та М.Момбеллі (який, до речі, зустрічався на петерб. квартирі Є.Гребінки з Т.Шевченком 1844–45), були обізнані (хоча й поверхово) з ідеологією, діяльністю та обставинами викриття Кирило-Мефодіївського товариства, вважали укр. селянство достатньо розпропагованим поезією Т.Шевченка на випадок можливого повстання.


Література:
  1. Семевский В.И. М.В. Буташевич-Петрашевский и петрашевцы. М., 1922
  2. Петрашевцы: Сборник документов, т. 1–3. М.–Л., 1926–28
  3. Дорошкевич О. Шевченко й петрашевці в 40-х роках. В кн.: Шевченко та його доба, т. 2. К., 1927
  4. Дело петрашевцев, т. 1–3. М.–Л., 1937, 1941, 1951
  5. Буцик А.К. Петрашевці. К., 1962
  6. Лейкина-Свирская В.Ф. Петрашевцы. М., 1965.

Посилання:
  • ДУРОВ СЕРГІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • ГРЕБІНКА ЄВГЕН ПАВЛОВИЧ
  • КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО, УКРАЇНО-СЛОВ'ЯНСЬКЕ ТОВАРИСТВО, КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ БРАТСТВО
  • САМОДЕРЖАВСТВО
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СЕЛЯНСТВО
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • БАЛАСОГЛО ОЛЕКСАНДР ПАНТЕЛЕЙМОНОВИЧ
  • ДАНИЛЕВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ПЕТРОВИЧ
  • ДАНИЛЕВСЬКИЙ МИКОЛА ЯКОВИЧ
  • ДУБЕЛЬТ ЛЕОНТІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ДУРОВ СЕРГІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • КОВАЛЕВСЬКИЙ ЄГОР ПЕТРОВИЧ
  • ТРЕТІЙ ВІДДІЛ
  • ТИМКОВСЬКІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)