ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПЕТРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Горбик В.О. ПЕТРОВ Микола Іванович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Petrov_MI (останній перегляд: 19.02.2019)
ПЕТРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ

ПЕТРОВ Микола Іванович (24. 04.1840–20.06.1921) – літературознавець, історик, археолог, етнограф, краєзнавець, музейний і громад. діяч. Д-р богослов'я (1875), д-р рос. мови і словесності (1904). Дійсний член УАН (1918). Н. в с. Вознесенське Макаріївського пов. Костромської губ. в багатодітній сім'ї дяка. Успішно вчився в Макаріївському духовному уч-щі (1850–56), Костромській духовній семінарії (1856–60), Київській духовній академії (1861–65). Після закінчення Київ. духовної академії, не бажаючи прийняти духовний сан, отримав призначення викладати словесність у Волин. духовній семінарії. 1865 одержав ступінь магістра богослов'я, а в 1870 став доцентом Київ. духовної академії по кафедрі теорії словесності, огляду іноз. літератур та історії рос. літератури. З 1872 – секретар заснованого при Київ. духовній академії Церковно-археол. т-ва. 1878–1919 очолював створений т-вом Церковно-археологічний музей при Київській духовній академії. 1875 одержав ступінь д-ра богослов'я і був затверджений ординарним професором. 1904 радою Харків. ун-ту обраний д-ром рос. мови і словесності. З 1916 – чл.-кор. Петрогр. АН.

Майже 60 років науково-пед. і творчого життя П. віддав дослідженню укр. літератури, археології, етнографії, образотворчого мист-ва.

Учений відомий фундаментальними дослідженнями з історії давньої і нової укр. літератури 17–19 ст. Гол. тезою його літературознавчих праць є твердження, що укр. література є самодостатньою, а не становить одну з гілок російської. Найвидатнішими постатями в укр. літературі 1-ї пол. 19 ст. він вважав І.Котляревського, М.Костомарова, П.Куліша і Т.Шевченка.

Важливим напрямом діяльності П. були пошуки, збирання й вивчення пам'яток історії та к-ри України. Неперевершену наук. орг. роботу здійснив П., працюючи зав. Церковно-археол. музею при Київській духовній академії. У музеї було зібрано бл. 40 тис. пам'яток духовної і матеріальної к-ри.

П. виявляв постійний інтерес до вивчення побуту й фольклору, він є автором кількох історико-краєзнавчих праць, базуючи свої дослідження на численних археол. і письмових джерелах.

Особливу увагу приділяв історії Києва, стану збереження його історико-культ. пам'яток.

Певну цікавість у П. викликала історія Церкви, зокрема боротьба православної і католицької церков. Громадськість читала, знала його праці. Учений був обраний членом понад 40 т-в і громад. орг-цій.

Похований у Києві біля Київського Свято-Флорівського Вознесенського монастиря.

П. увійшов в укр. історіографію після певного часу забуття як прогресивно мислячий учений широкого діапазону та об'єктивного бачення історії і к-ри України.

Бібліогр.: Бібліографія найважливіших праць академіка М.І. Петрова. "Записки історико-філологічного відділу УАН", 1919, № 1.


Праці:
  1. Волынь: Исторические судьбы Северо-Западного края. СПб., 1888
  2. Киев, его святыни и памятники. СПб., 1896
  3. Указатель Церковно-археологического музея при Киевской духовной академии. К., 1897
  4. Акты и документы, относящиеся к истории Киевской духовной академии, т. 1–5. К., 1904–08
  5. Очерки из истории украинской литературы ХVII–ХVIII вв. К., 1911.
Література:
  1. Редин Е.К. Профессор Н.И. Петров: По поводу исполнившегося тридцатилетия его ученой деятельности. "Археологическая летопись Юго-Западной России", 1904, № 4–5
  2. Комишавченко М. Українське літературознавство в другій половині ХIХ ст. "Вісник Київського державного університету: Серія філологія", 1960, № 3
  3. Академік Микола Іванович Петров: 1840–1921. К., 1994
  4. Національна бібліотека України імені В. Вернадського: Рукописний відділ, ф. 175, № 1877; ф. 225, № 1

Посилання:
  • КОСТОМАРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ 1819–1919
  • КИЇВСЬКИЙ СВЯТО-ФЛОРІВСЬКИЙ ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • ЦЕРКОВНО-АРХЕОЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ ПРИ КИЇВСЬКІЙ ДУХОВНІЙ АКАДЕМІЇ

  • Пов'язані терміни:
  • АРХЕОЛОГІЧНІ З'ЇЗДИ
  • БОГОСЛОВСЬКІ НАУКОВІ ТОВАРИСТВА
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ГУБЕРНСЬКА ВЧЕНА АРХІВНА КОМІСІЯ
  • ЧЕРНИГОВСКИЕ ЕПАРХИАЛЬНЫЕ ИЗВЕСТИЯ
  • ЧТЕНИЯ В ОБЩЕСТВЕ ИСТОРИИ И ДРЕВНОСТЕЙ РОССИЙСКИХ ПРИ МОСКОВСКОМ УНИВЕРСИТЕТЕ
  • ЧТЕНИЯ В ИСТОРИЧЕСКОМ ОБЩЕСТВЕ НЕСТОРА-ЛЕТОПИСЦА
  • ДУРДУКІВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ФЕДОРОВИЧ
  • ЄПАРХІАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
  • ГОШКЕВИЧ ВІКТОР ІВАНОВИЧ
  • ИСТОРИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК
  • ХЕРСОНСЬКІ ЄПАРХІАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
  • КНИГОЗБІРНІ ВИКЛАДАЧІВ ТА ВИПУСКНИКІВ КИЇВСЬКОЇ АКАДЕМІЇ
  • КОДИКОЛОГІЯ
  • КРЕМЕНЕЦЬ
  • КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ 1819–1919
  • КИЇВСЬКА ГУБЕРНСЬКА ВЧЕНА АРХІВНА КОМІСІЯ
  • КИЕВСКАЯ СТАРИНА
  • КИЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО СТАРОЖИТНОСТЕЙ І МИСТЕЦТВ
  • МЕМУАРИСТИКА
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ
  • ПОЛТАВСЬКИЙ ЦЕРКОВНО-АРХЕОЛОГІЧНИЙ КОМІТЕТ
  • СЕРЕДНІ ВІКИ ПЕРІОД
  • СФРАГІСТИКА
  • СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВО
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ ОХОРОНИ ПАМ’ЯТОК СТАРОВИНИ І МИСТЕЦТВА НА УКРАЇНІ (ЦКОПСІМУ)
  • ЦЕРКОВНО-АРХЕОЛОГІЧНІ ТА ІСТОРИЧНІ УСТАНОВИ
  • ЦЕРКОВНО-АРХЕОЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ ПРИ КИЇВСЬКІЙ ДУХОВНІЙ АКАДЕМІЇ
  • УЛЬЯНОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ІРИНАРХОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)