ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПЕТРИКІВКА

  Бібліографічне посилання: Бажан О.Г., Вортман Д.Я. ПЕТРИКІВКА [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Petrykivka_smt (останній перегляд: 21.07.2019)
ПЕТРИКІВКА

ПЕТРИКІВКА – с-ще міськ. типу Дніпропетровської області, райцентр. Населення 4,9 тис. осіб (2010).

Виникла у 18 ст. на території Вольностей Війська Запорозького низового як зимівник (за легендою, його засновником був козак Петрик), що згодом перетворився на слободу (село). На час першої згадки в джерелах (1772) це був один із найбільших населених пунктів Протовчанської паланки. 1775 П. стала держ. слободою й увійшла до Азовської губернії, а після її ліквідації 1784 – до складу Катеринославського намісництва. З 1796 – у складі Новоросійської губернії, з 1802 – Новомосковського пов. Катеринославської губернії.

На поч. 20 ст. П. була торгово-ремісничим містечком із населенням 21 тис. осіб (1897), 3-ма церквами, синагогою. Помітну частку населення становили члени секти "духовних християн" ("шалопутів").

У січні 1918 встановлено рад. владу. Протягом квітня–грудня 1918 – у складі Української Держави. У грудні 1918 поновлено рад. владу. Від червня по грудень 1919 – під контролем Збройних сил Півдня Росії. Остаточно встановлено рад. владу в січні 1920.

У період гітлерівської окупації (25 вересня 1941 – 25 вересня 1943) у селі діяла підпільна група на чолі з В.Нежумирею, а в околицях П. діяв партизан. загін на чолі з А.Білоконем.

1957 П. зараховано до категорії с-щ міськ. типу.

На поч. 20 ст. в П. склався нар. промисел: місц. майстрині створювали орнаментальні композиції на аркушах паперу, призначені для прикрашання інтер'єру (замість притаманних лісостеповим і степовим регіонам традиційних розписів стін, печей, меблів та начиння). Специфікою петриківського розпису є поліхромний рослинний квітковий орнамент на білому тлі. П. стала відомим осередком укр. нар. розпису після того, як за ініціативою місц. вчителя Олександра Стативи кілька петричанок (Тетяна Пата, Оришка Пилипенко, Надія Білокінь та ін.) взяли участь у "першій виставці українського народного мистецтва", яка проходила в Києві, Москві, Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург; 1936). 1935 було відкрито школу петриківського декоративного розпису. 1940 в П. засновано музей зразків місц. декоративно-прикладного мист-ва, а 1961 – ф-ку худож. виробів "Дружба". 1970 при Дніпроп. худож. вироб. комбінаті створено експериментальний цех петриківського декоративного розпису. 1991 створено Центр нар. мист-ва "Петриківка".

Пам'ятка арх-ри: церква Різдва Богородиці (1812; нині в напівзруйнованому стані).


Література:
  1. ІМіС УРСР: Дніпропетровська область. К., 1969
  2. Глухенька Н. Петриківські розписи. К:, 1973
  3. Селівачов М. Лексикон української орнаментики (іконографія, номінація, стилістика, ти-пологія). К.–Ніжин, 2005
  4. Смолій Ю. Осередки селянського хатнього малювання Катеринославщини першої третини ХХ століття: До історії дослідження. Web: http://etno.kyiv.uar.net/vyd/studmyst/2003/N3/Art07.

Посилання:
  • АЗОВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КАТЕРИНОСЛАВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • КАТЕРИНОСЛАВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • КИЇВ
  • МОСКВА
  • НОВОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ПРОТОВЧАНСЬКА ПАЛАНКА
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СЛОБОДА
  • СИНАГОГА
  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
  • ВОЛЬНОСТІ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО НИЗОВОГО
  • ЗБРОЙНІ СИЛИ ПІВДНЯ РОСІЇ (ЗСПР)
  • ЗИМІВНИК

  • Пов'язані терміни:
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ПАЛАНКА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)