ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПФІСТЕР ЙОГАН

  Бібліографічне посилання: Михайлова Р.Д. ПФІСТЕР ЙОГАН [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pfister_J (останній перегляд: 19.12.2018)
ПФІСТЕР ЙОГАН

ПФІСТЕР Йоган (Pfister Jan; Ян Гануш-Сницар; 03.08.1573 – між 1642 і 1645) – скульптор. Н. в м. Бреслау (нині м. Вроцлав, Польща), син Ганса (Георга) Пфістера з Гальбронна (Німеччина), що, за свідченням міських актів, 1566–76 мешкав у Бреслау. Вчився в майстрів – вихідців із Нідерландів та Німеччини. До Львова вперше приїхав на поч. 17 ст. Разом із нім. майстрами А.Бемером і Й.Штольцем створив скульптурно-декоративне оздоблення фасадів та інтер'єрів каплиць-усипалень родин Боїмів (1609–11) та Кампіанів (1607–17). У каплиці купецької родини Боїмів П. оздобив ліпниною купол та вівтар (тематика страсного циклу, зображення отців Церкви на кесоновому склепінні нижнього ряду), груповий родинний портрет (епітафія), портретне зображення Зигмунта Браслера (епітафія) (1617), група "Пієти".

Із 1611 постійно мешкав у Львові. Одружився з Катериною Свенткевич (1617). Працював на замовлення представників міської аристократично-патриціанської верхівки. П. вважають імовірним виконавцем мармурових надгробків львів. архієпископа Я.Замойського (бл. 1615) в каплиці Святого Йосипа, Я.Свощовського (1613, за ін. версією, 1614–15), похованого в старому домініканському костьолі Львова, членів родини князів Острозьких, зокрема кн. Я.Острозького (для усипальниці в Тарнові (нині м. Тарнув Малопольського воєводства, Польща), у співавт. з нідерландським майстром В. ван дер Блоке, роботи розпочаті до 1611, закінчені 1620), єпископа Т.Піравського, хрещеного батька сина П. (бл. 1619) в каплиці Святого Йосипа, хлопчика Я.Даниловича в костьолі Олеська (епітафія, 1620–27); дерев'яного різьблення в костьолі бернардинців та костьолі єзуїтів (1616).

П. приписують авторство монументально-декоративної скульптурної групи "Бій архангела Михаїла із Сатаною" – емблеми львів. королів. арсеналу, встановленої на порталі зі сторони двору (відлита бл. 1638 К.Франковичем).

1627 переїхав до м. Бережани, де служив придворним скульптором магнатів Сенявських. Працював переважно над творами меморіальної скульптури. За Катерини Сенявської в місц. каплиці створив мармурові надгробки Адама-Ієроніма Сенявського (композиція з портретним зображенням в оточенні колонади, яка підтримує антаблемент з алегоричними образами) та його синів Миколи, Олександра, Прокопа (обрамлення з фронтоном із символами Науки, Мистецтва, Мудрості, Щедрості, Сили, емблемами військ. доблесті тощо).

В останні роки (1619–36) П. працював над скульптурним декором вівтаря костьолу в с. Біще (нині село Бережанського р-ну Терноп. обл.; образи святих Катерини та Ієроніма).

П. у м. Бережани.


Література:
  1. Нельговський Ю.П. Скульптура та різьблення другої половини ХVI – першої половини ХVII ст. В кн.: Історія українського мистецтва, т. 2. К., 1967
  2. Любченко В.Ф. Львівська скульптура ХVI–ХVII ст. К., 1981; Овсійчук В.А. Українське мистецтво другої половини ХVI – першої половини ХVII ст.: Гуманістичні та визвольні ідеї. К., 1985.

Посилання:
  • БЕРЕЖАНИ
  • БЕРНАРДИНЦІ
  • ЄЗУЇТИ
  • ЛЬВІВ
  • ОЛЕСЬКО
  • ОСТРОЗЬКІ
  • ОСТРОЗЬКИЙ ЯНУШ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ПІРАВСЬКИЙ ТОМАШ
  • СЕНЯВСЬКІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)