ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

П'ЯТНИЦЬКА ЦЕРКВА В ЧЕРНІГОВІ

  Бібліографічне посилання: Вечерський В.В. П'ЯТНИЦЬКА ЦЕРКВА В ЧЕРНІГОВІ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Piatnytska_tserkva (останній перегляд: 24.07.2019)
П'ЯТНИЦЬКА ЦЕРКВА В ЧЕРНІГОВІ

П'ЯТНИЦЬКА ЦЕРКВА В ЧЕРНІГОВІ – пам'ятка арх-ри. Муровану церкву споруджено наприкінці 12 – на поч. 13 ст. посеред торгу на посаді Чернігова. Церкву було названо на честь св. Параскеви П'ятниці, покровительки торгівлі. У 17–18 ст. була соборним храмом Чернігівського П'ятницького монастиря.

Церква зазнала чимало руйнувань і перебудов, уперше постраждала 1239 під час монголо-татарської навали. Перебудована 1670. У 1690-х рр. за участю архіт. І.Зарудного на зх. й сх. фасадах побудовано барокові фронтони, а над банею – багатоярусний верх. Кардинальні зміни архіт. устрою споруди відбулися при відбудові церкви після пожежі 1750 та в 19 ст., коли до неї було прибудовано бічні приділи, а 1818–20 за проектом архіт. А.Карташевського до зх. фасаду прибудовано ротонду-дзвіницю і церква перетворилася на семибаневу. Зруйнована в період Другої світової війни. Протягом 1943–45 було проведено консерваційні роботи, а 1962 завершено реставрацію в гаданому первісному вигляді за проектом видатного рос. реставратора П.Барановського. При цьому не були відновлені первісні бічні притвори, а також прибудови 17–19 ст. Ротонду-дзвіницю знищили за наказом місц. властей (1963).

Зараз пам'ятка розташов. посеред скверу поблизу центр. майдану міста, відіграючи роль архіт. акценту в забудові. Храм мурований, хрестовокупольний, чотиристовпний, триапсидний, тринавовий, однобаневий, баштоподібної композиції. Середня нава вдвічі ширша від бічних, які є настільки вузькими, що перекриваються не цілими коробовими склепіннями, а їх половинками, завдяки чому всі фасади завершуються трилопатевими кривими. Високо піднятий підбанник несе система циліндричних склепінь, що ступінчасто піднімаються. Храм має двоярусні хори. В інтер'єрі панує висотно розкритий до зеніту простір центр. дільниці (висота 27 м). Хід на хори – у товщі зх. стіни. Храм муровано з червоної давньої цегли-плінфи, почасти – повторного використання, а також із цегли, спеціально виготовленої за давніми взірцями. Стіни зовні та в інтер'єрі нетиньковані. Фасадний декор виконано у плінфі. Застосовано пучкові пілястри, перспективні портали, аркатурні фризи, декоративні ніші, сітчастий поребрик. Апсиди членовані тонкими напівколонками, декоровані смугами сітчастого ромбовидного поребрика, плоских аркових ніш і карнизом. Світловий підбанник прикрашений півколонками й аркатурним фризом. П.ц. представляє найвищі досягнення останнього, передмонгол. етапу розвитку архіт. мист-ва Київської Русі.


Література:
  1. Логвин Г.Н. Чернигов, Новгород-Северский, Глухов, Путивль. М., 1980
  2. Раппопорт П. Русская архитектура X–XIII вв.: Каталог памятников. Л., 1982
  3. Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. К., 1990
  4. Пам'ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. К., 2000.

Посилання:
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЧЕРНІГІВСЬКИЙ П'ЯТНИЦЬКИЙ ЖІНОЧИЙ МОНАСТИР
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • ПОСАД
  • ЗАРУДНИЙ ІВАН ПЕТРОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ЧЕРНІГІВ СТАРОДАВНІЙ - ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)