ПІДГІРСЬКИЙ Самійло Максимович (20.09.1888 – імовірно, 1945) – громад. діяч, організатор культурно-просвітнього руху на Волині. Н. в с. Любитів (нині село Ковельського р-ну Волинської обл.) в міщансько-хліборобській родині. Закінчив 1914 юрид. ф-т Петерб. ун-ту, працював присяжним повіреним на Волині. Активний діяч укр. нац. руху на Волині: організатор т-в "Просвіта", "Рідна хата". 1917 обраний членом Української Центральної Ради від Волинської губернії (територіальне представництво). Один із засновників Укр. правничого т-ва. 15 січня 1918 обраний Комітетом Української Центральної Ради суддею Київ. апеляційного суду УНР. Протягом 1918–19 очолював Волин. губернську земську управу. Видавав і редагував часописи: "Громадянин" (Житомир, 1917), "Волинська газета" (Луцьк, 1918–19), "Громада" (Луцьк, 1920). 1922–28 – член польс. сейму, 1923–24 очолював Українську парламентську репрезентацію, від імені якої підписав "Декларацію українського народу на Волині, Холмщині, Підляшші і Поліссі". З 1929 працював адвокатом у м. Ковель, у різних укр. кооп. установах.

Після приєднання західноукр. земель до УРСР деякий час перебував на нелегальному становищі, згодом виїхав із міста. Під час гітлерівської окупації П. – активний діяч Організації українських націоналістів, входив до Української головної визвольної ради. 1943 за активні зв'язки П. з Українською повстанською армією гітлерівцями були страчені його дружина і донька. Залишившись у м. Ковель після повернення рад. влади, був закатований органами НКВС УРСР. За ін. версією – помер в ув'язненні в м. Київ 1945.

Осташко Т.С.

1. Українська суспільно-політична думка в 20 ст.: Документи і матеріали, т. 2. Мюнхен, 1983
2. Українська Центральна Рада: Документи і матеріали, т. 1–2. К., 1996–97
3. Зайцев О. Вибори 1922 року у Західній Україні. В кн.: Україна модерна. Львів, 1999.