ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПІДКОМОРСЬКИЙ СУД

  Бібліографічне посилання: Ворончук І.О. ПІДКОМОРСЬКИЙ СУД [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pidkomorskyj_sud (останній перегляд: 23.02.2019)
ПІДКОМОРСЬКИЙ СУД

ПІДКОМОРСЬКИЙ СУД – становий шляхетський суд для розгляду межових і земельних суперечок. На західноукр. землях, що перебували під владою Королівства Польського, підкоморські суди були створені після 1434 одночасно з поширенням на рус. землі польс. земського права. В укр. землях Великого князівства Литовського межові та граничні справи тривалий час вирішували призначувані для цього великим князем комісари. На Віленському сеймі 1565–66 представники українсько-білорусько-литов. шляхти звернулися до короля польс. і вел. кн. литов. Сигізмунда II Августа із проханням створити підкоморські суди у ВКЛ, унаслідок чого вони й були офіційно запроваджені 2-м Литов. статутом (1566; див. Статути Великого князівства Литовського) в кожному повіті ВКЛ. Проте, попри "прозбу" шляхти дозволити обирати підкоморія подібно до земських суд. урядників шляхом номінації одного з 4-х обраних шляхтою кандидатів, король польс. і вел. кн. литов. Сигізмунд II Август залишив це право за собою, номінуючи підкоморіїв особисто, не узгоджуючи свій вибір зі шляхтою. Однак 1588 Краківський вальний сейм установив порядок номінації на підкоморство, аналогічний до застосовуваного для номінації земських суд. урядів, причому затвердження на уряд мало відбуватися не пізніше 6-ти тижнів після смерті попереднього підкоморія або призначення його на ін. уряд. Такий порядок зберігався до кінця 18 ст. В ієрархії земських титулярних урядів підкоморій вважався 3-ю за значенням особою після каштеляна і маршалка, тому цей уряд, як правило, обіймали представники знатних укр. князівських і магнатських родів. У своїй діяльності підкоморій спирався на призначуваних особисто ним коморника, мірника, писаря і копачів. Підкоморій, коморник та писар входили до складу суду довічно, із них підкоморій і коморники повинні були скласти присягу. Коморники мали бути осілими на даній території. Попри те, що посада коморника не зараховувалася до ієрархії земських урядів, коморники виступали не лише асистентами, а й заступниками підкоморіїв, у разі відсутності яких, маючи їхні повноваження, могли самостійно проводити розмежування земель і навіть вести власні книги. Мірники, як і коморники, мусили бути осілими і присяглими. Юрисдикції П.с. підлягали лише шляхетські землеволодіння. В обов'язки підкоморія входило проведення розмежування спірних земель приватних шляхетських маєтків згідно з декретами й дорученнями земського суду. Проте П.с. займався також розмежуванням і за відсутності конфліктної ситуації, зокрема проводив вимірювання ґрунтів, що розподілялися між спадкоємцями, фіксацію обводів під час купівлі-продажу земель тощо. У межових конфліктах, які зачіпали межі королівщин, брали участь королів. комісари, а якщо межі ін. вільних станів населення – тоді до складу суд. колегії входили представники відповідних інституцій: магістратів, капітулів та ін. За здійснення своїх функцій підкоморій отримував визначену Литов. статутом грошову винагороду. Діяльність П.с. фіксувалася в підкоморських книгах, до яких мали записуватися земельні суперечки та постанови суду. За конституцією сеймовою 1588 підкоморій мав надійно зберігати підкоморські книги, як свої, так і попередників. Оскільки П.с. не мав власного приміщення, книги переховувалися у підкоморія до смерті або до часу переведення його на ін. уряд, а далі передавалися на зберігання до архіву земського суду. Кожний наступний підкоморій починав нову, власну книгу. Переважна більшість підкоморських книг загинула. На Гетьманщині підкоморські суди припинили свою діяльність після 1654, але внаслідок суд. реформи за гетьманування К.Розумовського були відновлені 1763: на території полку у виборах П.с. брали участь землевласники і полкова старшина. 1783 підкоморські суди в Лівобережній Україні були знову ліквідовані, а 1796 за наказом рос. імп. Павла I поновлені вдруге. 1834 вони перейменовані на межові суди і проіснували до 1840.

Дж.: Volumina Legum, vol. 2. СПб., 1859; Статути Великого князівства Литовського, т. 2: Статут Великого князівства Литовського 1566 року, розділ 4, артикул 70. Одеса, 2003.


Література:
  1. Łaguna S. O prawie granicznem polskiem. Warszawa, 1875
  2. Линниченко И.А. Черты из истории сословий в Юго-Западной (Галицкой) Руси XIV–XV века. М., 1894
  3. Лаппо И.И. Подкоморский суд в Великом княжестве Литовском в конце XVI и начале XVII в. "Журнал Министерства народного просвещения", 1899, ч. 324, август
  4. Kutrzeba S. Sądy ziemskie i grodzkie w wiekach średnich. В кн.: Rozprawy Akademii Umiejętności: Wydział Historyczno-Filologiczny, t. 40. Kraków, 1901
  5. Учреждения Западной Украины до воссоединения ее в едином Украинском советском социалистическом государстве: Справочник. Львов, 1955
  6. Яковенко Н.М. Підкоморські книги Правобережної України кінця XVI – першої половини XVII ст. [передмова]. В кн.: Книга Київського підкоморського суду (1584–1644). К., 1991
  7. Крикун М. Земські уряди на українських землях у XV–XVIII століттях. "ЗНТШ: Праці Історично-філософської секції", т. 228. Львів, 1994
  8. Bardach J. та ін. Historia ustroju i prawa Polskiego. Warszawa, 1999.

Посилання:
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • КАШТЕЛЯН
  • КОМОРНИК
  • КОНСТИТУЦІЇ СЕЙМОВІ
  • КОПАЧ
  • КОРОЛІВЩИНИ
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • МАГІСТРАТ
  • МАРШАЛОК
  • МІРНИК
  • ПАВЛО І ПЕТРОВИЧ
  • ПІДКОМОРІЙ
  • ПОЛК
  • ПОЛКОВА СТАРШИНА
  • ПОВІТ
  • ПИСАР, ПИСАРІ РУСЬКОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ
  • РОЗУМОВСЬКИЙ КИРИЛО ГРИГОРОВИЧ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СТАТУТИ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО 1529, 1566, 1588
  • СИГІЗМУНД ІІ АВГУСТ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВЕЛИКИЙ КНЯЗЬ
  • ЗЕМСЬКІ СУДИ

  • Пов'язані терміни:
  • БІЛОЦЕРКІВСЬКА ДОРОГА
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • КНИГА СТАТУТ ТА ІНШІ ПРАВА МАЛОРОСІЙСЬКІ 1764, КНИГА СТАТУТ И ПРОЧІЯ ПРАВА МАЛОРОССИЙСКІЯ И ДРУГІЕ, СЛУЖАЩІЯ К ТОМУ, ПЕРЕПИСКИ ТРУДОВ И СОБРАНІЯ ВАСИЛІЯ ПЕТРОВА СЫНА КОНДРАТЬЕВА
  • КОМІСАРСЬКИЙ СУД ТА МЕЖОВІ СУДДІ
  • КОМОРНИК
  • КОРОННИЙ ТРИБУНАЛ
  • ЛАЗАРЕВСЬКІ
  • ЛУЦЬКИЙ ТРИБУНАЛ 1578-1589
  • ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569
  • ПІДКОМОРІЙ
  • ПОДІЛЬСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ПОЛКОВИЙ СУД
  • ПРЕДВОДИТЕЛЬ ДВОРЯНСТВА
  • ПИСАР, ПИСАРІ РУСЬКОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СТАТУТИ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО 1529, 1566, 1588
  • СУДОВА РЕФОРМА В ГЕТЬМАНЩИНІ
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ У КИЄВІ
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ У ЛЬВОВІ
  • ВЕРХНЯ РОЗПРАВА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)