ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПІДЛЯШШЯ

  Бібліографічне посилання: Ясь О.В. ПІДЛЯШШЯ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pidliashshia (останній перегляд: 16.09.2019)
ПІДЛЯШШЯ

ПІДЛЯШШЯ (польс. Podlasie) – історико-географічний регіон у Сх. Польщі. Розташов. на пн. зх. укр. етногр. земель уздовж середньої течії Зх. Бугу (прит. Нарева, бас. Вісли), між Холмщиною на півдні, р. Нарев (права прит. Вісли) на півночі, Мазовією на заході та Волинню і Поліссям– на сході. Щодо походження назви "Підляшшя" в істор. науці побутують різні версії: 1) від польського "las" – країна під лісом; 2) від "лях" – край, країна поблизу земель ляхів; 3) найзахідніші території, завойовані Литвою та ін.

Назва "Підляшшя" з'явилася в польс. документах наприкінці 15 – на поч. 16 ст. Вважають, що П. як історико-геогр. регіон склалося на поч. 16 ст., коли у складі Великого князівства Литовського було створено Підляське воєводство, до якого увійшли Берестейська (див. Берестейська земля), Більська та Дорогичинська землі. 1566 з Підляського воєводства виокремлено Берестейщину та поділено її на Більську, Дорогичинську та Мельницьку землі. Після Люблінської унії 1569 – у складі Речі Посполитої. Зазнавало сильних польс. впливів через сусідство з мазовськими землями. 1648 війська гетьмана Б.Хмельницького на короткий час захопили територію південного П.

Внаслідок поділів Польщі (1772, 1793 та 1795) південне П. увійшло до складу Австрії, а північне П. – до Пруссії. На поч. 19 ст. за доби наполеонівських війн північне П. увійшло до Рос. імперії, а південне – до Варшавського князівства, що перебувало в залежності від Франції. Після Віденського конгресу 1814–1815 південне П. було включене до Царства Польського у складі Рос. імперії. Північне П. (Більський повіт) увійшло безпосередньо до Росії, а від 1842 – до Гродненської губ. Південне П. часто називали Холмщиною (Холмською або Забузькою Руссю), позаяк воно за адміністративно-церк. поділом підпорядковувалося Холмській єпархії (до 1874). На поч. 20 ст. П. за адм.-тер. устроєм належало до Гродненської, Седлецької та Холмської губерній.

Укр. населення П. протягом 19 – поч. 20 ст. перебувало під сильним тиском полонізації та русифікації, зокрема після скасування 1874 унії та впровадження примусового навернення до православ'я. 1905 спец. указом дозволялося змінювати віру, однак не на греко-католицьку, яка й далі залишалася забороненою, що призвело до масового переходу із православ'я до римо-катол. віри та спольщення значної частини українців. За часів Першої світової війни, передусім 1915, значна частина укр. населення була змушена переселитися до ін. регіонів Рос. імперії.

За Брестським мирним договором між УНР та державами Четверного союзу 9 лютого 1918 територія Холмської губ. мала відійти до Української Народної Республіки, а північне П. залишалося поза укр. держ. кордонами. Від лютого 1918 південне П., разом з ін. територіями, було у відданні управі, якою керував губернський комісар О.Скоропис-Йолтуховський. За часів гетьманату П.Скоропадського здійснювалися спроби поширити його владу на територію Холмщини. Зокрема, місц. управління було перетворене на Холмське губерніальне староство на чолі зі старостою О.Скорописом-Йолтуховським, а також призначені повітові старости в Бресті (нині місто в Білорусі), Березi Картузькiй (нині м. Береза Брестської обл., Білорусь), Бiлiй, Яновi Пiдляському (нині місто і населений пункт Люблінського воєводства, Польща), Дорогичинi (Полісся), Кобринi та Пружанах (нині обидва міста Брестської обл., Білорусь). Тоді ж був створений комiсарiат нар. освіти для Холмщини, Підляшшя i Полісся. Втім, на поч. 1919 польс. війська захопили територію П. та Холмщини. Протягом 1919–39 – у складі Польщі, зокрема в адм.-тер. межах Люблінського та Білостоцького воєводств. Із початком Другої світової війни від осені 1939 до літа 1944 – у складі Генеральної губернії.

Після II світ. війни за радянсько-польс. угодами П. залишилося за Польщею, зокрема входило до Білостоцького, Варшавського та Люблінського воєводств. Значна частина укр. населення П. згідно з радянсько-польс. домовленостями була переселена до УРСР, а ін. частина – депортована 1947 до зх. та пн. польс. воєводств у ході проведення акції "Вісла" (див. "Вісла", акція 1947). Нині П. – у складі Польщі. Укр. культ. та громад. рух на П. активізувався в 1980-ті рр. Вiд 1983 почали виходити на П. укр. самвидавські брошури i журнали, зокрема "Наш голос", ж. "Основи" (4 випуски, 1987–89), а також польськомовний місячник "Круг" (1989–90). У грудні 1990 створений Пiдляський вiддiл Об'єднання українців у Польщі, який 1992 перетворився в Союз українців Підляшшя. Від кінця 1980-х рр. постала низка укр. громад. орг-цій колиш. депортованих із П., а також їх нащадків та прихильників в Україні. Зокрема, 1990 в Рівному засновано т-во "Холмщина", а протягом 1990-х рр. такі т-ва зорганізувалися у Львові, Луцьку, Тернополі та ін. містах. Частина товариств 1998 об'єдналася в Конгрес українців Холмщини і Підляшшя.


Література:
  1. Ольховский Г. Исторические судьбы Холмской Руси: Исторический очерк. Львов, 1905
  2. Крыжановский Е.М. Русское Забужье (Холмщина и Подляшье): Сборник статей. СПб., 1911
  3. Пастернак Є. Нарис історії Холмщини і Підляшшя: Новіші часи. Вінніпег–Торонто, 1968
  4. Надбужанщина: Сокальщина, Радехівщина, Камінеччина, Холмщина і Підляшшя: Історично-мемуарний збірник, т. 1–2. Нью-Йорк, 1986–89
  5. Щерба Г. Історична правда про переселення з Холмщини в 1944–1947 рр. у спогадах самих переселенців з відстані 45 років. "Визвольний шлях", 1991, № 10–11
  6. Гаврилюк Ю. Підляшшя: На дорозі до Батьківщини. "Сучасність", 1992, № 11
  7. Гаврилюк Ю. Підляшшя крізь віки. "Пам'ятки України", 1995, № 3
  8. Винниченко І. Українці Берестейщини, Підляшшя й Холмщини в першій половині ХХ століття: Хроніка подій. К., 1997
  9. Горний М.М. Українці Холмщини і Підляшшя: Видатні особи ХХ століття. Львів, 1997
  10. Холмщина і Підляшшя: Історико-етнографічне дослідження. К., 1997
  11. Трощинський В.П., Шевченко А.А. Українці в світі. К., 1999
  12. Гаврилюк Ю. Голоси з Підляшшя. Париж–Львів, 1999
  13. Павлюк І.З. Українська легальна преса Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1917–1939, 1941–1944 рр. Львів, 2001
  14. Гаврилюк С.В. Історичне пам'яткознавство Волині, Холмщини і Підляшшя (XIX – початок XX ст.). Луцьк, 2002
  15. Макар Ю.І. Холмщина і Підляшшя в першій половині ХХ століття: Історико-політична проблематика Львів, 2003
  16. Треті збори Всеукраїнської громадської організації "Конгрес українців Холмщини і Підляшшя", вересень 2004 р.: До 60-річчя трагедії Холмщини. Рівне, 2004
  17. Вишневська Г.П., Левчук П.П. Холмщина і Підляшшя: Історія, культура, назви поселень. К., 2008
  18. Холмщина і Підляшшя: Обереги пам'яті: Історія, культура, спомини. К., 2010.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БЕРЕСТЕЙСЬКА ЗЕМЛЯ, БЕРЕСТЕЙЩИНА
  • БРЕСТСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР З ДЕРЖАВАМИ ЧЕТВЕРНОГО СОЮЗУ 9 ЛЮТОГО 1918 Р.
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ГЕНЕРАЛЬНА ГУБЕРНІЯ
  • ГУБЕРНСЬКІ КОМІСАРИ
  • ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ РЕГІОН
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • ХОЛМЩИНА
  • ЛУЦЬК
  • ЛЬВІВ
  • ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569
  • ОБ'ЄДНАННЯ УКРАЇНЦІВ У ПОЛЬЩІ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПІДЛЯСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ПОЛІССЯ, ПРИП'ЯТСЬКЕ ПОЛІССЯ
  • ПОЛОНІЗАЦІЯ
  • ПРАВОСЛАВ'Я
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РІВНЕ
  • РУСИФІКАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • СКОРОПИС-ЙОЛТУХОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ФІЛАРЕТОВИЧ
  • ТЕРНОПІЛЬ
  • ЦАРСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • ВАРШАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВІДЕНСЬКИЙ КОНГРЕС 1814–1815
  • ВІСЛА, АКЦІЯ 1947
  • ВОЛИНЬ

  • Пов'язані терміни:
  • УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: МІФОЛОГІЧНІ ВІРУВАННЯ
  • АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
  • БЕРЕСТЕЙСЬКА ЗЕМЛЯ, БЕРЕСТЕЙЩИНА
  • БРАТСЬКІ ШКОЛИ
  • БРЕСТСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР З ДЕРЖАВАМИ ЧЕТВЕРНОГО СОЮЗУ 9 ЛЮТОГО 1918 Р.
  • ЧЕХИ В УКРАЇНІ
  • ДЕКЛАРАЦІЯ ДИПЛОМАТИЧНОЇ МІСІЇ УНР У ВАРШАВІ ВІД 2 ГРУДНЯ 1919
  • ДЕМОГРАФІЧНІ ВТРАТИ УКРАЇНИ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 20 СТ.
  • ДОРОГИЧИН, ДРОГИЧИН
  • ЄПИСКОПСТВА ІНСТИТУТ У КАТОЛИЦЬКІЙ ЦЕРКВІ
  • ЕТНІЧНІ УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ
  • ФЕДОРОВ ІВАН
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ҐЛОҐЕР ЗИГМУНД
  • ГОМІЛЕТИКА ТА ПРОПОВІДНИЦТВО В УКРАЇНІ 9–18 СТ.
  • ГРОМАДСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ
  • ГУБЕРНСЬКІ І ПОВІТОВІ СТАРОСТИ 1918
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ РЕГІОН
  • ХЕЛМІНСЬКЕ ПРАВО, КУЛЬМСЬКЕ, АБО КУЛЬМЕНСЬКЕ ПРАВО
  • ХОЛМЩИНА
  • ХОЛМСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • КНЯЗЬ
  • КОМУНІСТИЧНА СПІЛКА МОЛОДІ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ
  • КОПИНСЬКИЙ, ЧЕРНЕЧЕ ІМ'Я ІСАЙЯ
  • КОРДОНИ ДЕРЖАВНІ УКРАЇНИ, ПРИНЦИПИ ТА ІСТОРИЧНА ПРАКТИКА ЇХ ВИЗНАЧЕНЬ
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • КОРОННИЙ ТРИБУНАЛ
  • КОСИНСЬКИЙ КРИШТОФ
  • КОЦЬ МАРІЯН-ПАВЛО
  • КРАКІВСЬКІ ВІСТІ
  • КРАСНОПЕВЦЕВ ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • КРИМСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 1945, ЯЛТИНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 1945
  • КУБІЙОВИЧ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • ЛЕМКІВЩИНА
  • ЛІТОПИС УПА
  • ЛИТОВСЬКА МЕТРИКА
  • ЛЮБАРТ, ЛЮБАРТ-ДМИТРО ГЕДИМІНОВИЧ
  • ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569
  • ЛЮТЕРАНСТВО
  • МАКІВКА СТЕПАН АДАМОВИЧ
  • НАДСЯННЯ
  • ОЛЕСІЮК ТИМІШ
  • ОНУФРІЇВСЬКИЙ ЯБЛОЧИНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ПАШКЕВИЧ ГЕНРІК
  • ПАСТЕРНАК ЄВГЕН ІВАНОВИЧ
  • ПЕРФЕЦЬКИЙ ЄВГЕН ЮЛІАНОВИЧ
  • ПІДЛЯСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПОХІДНІ ГРУПИ ОУН
  • ПОТІЙ ІПАТІЙ
  • РАДЗИВІЛЛ БОГУСЛАВ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • ШЕПТИЦЬКИЙ АНДРЕЙ
  • ШУХЕВИЧ РОМАН ОСИПОВИЧ
  • СІКОРСЬКИЙ ВЛАДИСЛАВ-ЕВГЕНІУШ
  • СОЮЗ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ (СВУ)
  • СУПРАСЛЬСЬКИЙ БЛАГОВІЩЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ТЕОДОРОВИЧ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ТЕТЕРЯ ПАВЛО ІВАНОВИЧ
  • ЦАРСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • ВАРШАВА
  • ВАРШАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВІСЛА, АКЦІЯ 1947
  • ВОЛОЧНА ПОМІРА
  • ВОЛОКА
  • ВОЛОСТЬ
  • ВОЛИНЬ
  • ВОЛИНСЬКА ТРАГЕДІЯ 1943 Р.
  • ВИБРАНЦІ
  • ЗАБУЖЖЯ
  • ЗАКЕРЗОННЯ
  • ЗАХІДНА УКРАЇНА, ЯК ТЕРМІН
  • ЗАКОН БОЖИЙ
  • ЗЕМСЬКІ УСТАВНІ ГРАМОТИ
  • ЗЕМ'ЯНИ, ЯК ПОНЯТТЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)