ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПІДЛЯСЬКЕ ВОЄВОДСТВО

  Бібліографічне посилання: Михайловський В.М. ПІДЛЯСЬКЕ ВОЄВОДСТВО [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pidliaske_voievodstvo (останній перегляд: 16.11.2018)
ПІДЛЯСЬКЕ ВОЄВОДСТВО

ПІДЛЯСЬКЕ ВОЄВОДСТВО (лат. Palatinatus Podlachiae, польс. Wojewóztwo podlaskie, білорус. Падляскае ваяводства) – адм.-територіальна одиниця у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій 1513–1795. Утворене шляхом вилучення зі складу Троцького воєводства Дорогичинської, Мельницької і Більської земель та Берестейської землі (Берестейський, Кам'янецький (Кам'янець-Литовський) і Кобринський повіти). 1566 Берестейська земля отримала статус окремого воєводства. Внаслідок Люблінської унії 1569 П.в. перейшло до складу Королівства Польського. Столицею воєводства було м. Дорогичин (Дрогичин, нині місто Підляського воєводства, Польща), там містилася садиба земського суду і відбувалися воєводські сеймики.

Формально П.в. було утворене 29 серпня 1513, коли король польс. і вел. кн. литов. Сигізмунд I видав привілей для пана Івана Сапіги на уряд підляського воєводи. Гол. причиною, яка змусила Сигізмунда I утворити нове воєводство, була розлогість Троцького воєводства. Це створювало чималі проблеми при адмініструванні величезної території. Певний дуалізм воєводства полягав у тому, що Дорогичинська і Мельницька землі, хоч і були у складі ВКЛ, але в судочинстві послуговувалися польс. правом від серед. 15 ст. Більська земля силою привілею короля польс. і вел. кн. литов. Олександра від 1501 теж отримала польс. право.

Територія П.в. становила бл. 12,5 тис. км². Первісно Дорогичинська земля складалася із 3-х повітів – Дорогичинського, Венгровського та Мельницького. Із часом Венгровський повіт увійшов до складу Дорогичинського. Після реформи 1566 П.в. складалася з 3-х земель: Дорогичинської, Мельницької і Більської (із м. Бранськ як садибою судів; нині місто Підляського воєводства, Польща), які збігалися із суд. повітами. П.в. мало в сенаті усього двох представників – воєводу і каштеляна (уряд утворено лише 1566). Процес формування земської урядницької ієрархії на території воєводства завершився в 2-й пол. 17 ст.

Внаслідок 3-го поділу Речі Посполитої П.в. припинило існування. Його територію було включено до складу Прусського королівства.

(Див. також Підляшшя.)


Література:
  1. Urzędnicy województwa podlaskiego XVI–XVIII wieku: Spisy. Kórnik, 1994
  2. Пазднякоў В. Падляшскае ваяводство. В кн.: Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя, т. 2. Мінск, 2007.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • КАШТЕЛЯН
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569
  • ОЛЕКСАНДР, КНЯЗЬ ЛИТОВСЬКИЙ
  • ПІДЛЯШШЯ
  • ПОВІТ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • СИГІЗМУНД I СТАРИЙ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВОЄВОДА
  • ВОЄВОДСТВО
  • ЗЕМСЬКІ СУДИ

  • Пов'язані терміни:
  • АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
  • АКТИ ЗЕМСЬКІ ТА ГРОДСЬКІ
  • БЕРЕСТЕЙСЬКА ЗЕМЛЯ, БЕРЕСТЕЙЩИНА
  • ПІДЛЯШШЯ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)