ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПІДПОМІЧНИКИ

  Бібліографічне посилання: Гуржій О.І. ПІДПОМІЧНИКИ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pidpomichnyky (останній перегляд: 23.07.2019)
ПІДПОМІЧНИКИ

ПІДПОМІЧНИКИ – непривілейована, здебільшого незаможна, частина військ. стану в Лівобережній Україні і Слобідській Україні наприкінці 17 – 18 ст. Виникли в процесі майнового і соціального розшарування козацтва. До П. належали малозабезпечені землею збіднілі козаки, які були неспроможні відбувати військ. службу за свій кошт. Вони зобов'язувалися вищою владою до надання допомоги ("підмоги") виборним козакам і найманим військам щодо постачання провіанту, зброї, одягу, коней тощо. П. обробляли землі за- можних козаків, коли ті відбували військ. службу, виконували функції сторожів і погоничів в обозах, а також відбували ін. повинності і сплачували податки. Їх офіц. вирізнення з козац. маси сталося після виходу універсалів гетьмана І.Мазепи 1698 і 1701 (Лівобережжя) та указу рос. царя Петра I 1700 (Слобожанщина). Водночас перші відомості про "допомогу" та "підмогу" козаків своїм "товаришам" у джерелах містяться на багато років раніше. Розпорядження правителя Малоросії кн. О.Шаховського (1734–37) і спец. інструкція Генеральної військової канцелярії 1735, санкціоновані Правительствуючим Сенатом, юридично оформили соціально-екон. статус П. і виборних козаків лівобереж. регіону. 1743 налічувалося бл. 35 тис. дворів П., а 1751 – 32 тис. Причому "можно ґрунтові" й "середньо ґрунтові" становили менше 1 %, інші були "мало ґрунтові" та "нищетні". За ревізією 1782, усіх було бл. 220 тис. осіб. На Слобожанщині, за даними 1734, П. проживало до 25 тис. осіб. 1765 царський уряд ліквідував слобідські козацькі полки, перетворивши рядових козаків на військових обивателів. У ході реорганізації збройних сил колиш. Гетьманщини та їх злиття з рос. армією царський уряд на поч. 1780-х рр. перетворив місц. П. на державних селян.


Література:
  1. Распоряжение князя А.И. Шаховского о разделении малороссийских казаков на "выборных" и "подпомощников",1735 г. "Киевская старина", 1902, № 2
  2. Дядиченко В.А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця ХVII – початку ХVIII ст. К., 1959
  3. Слюсарский А.Г. Социально-экономическое развитие Слобожанщины ХVII–ХVIII вв. Х., 1964
  4. Апанович О.М. Збройні сили України першої половини ХVIII ст. К., 1969
  5. Путро О.І. Становище козацтва на Лівобережній Україні у другій половині ХVIII ст. "УІЖ", 1969, № 1
  6. Гуржій О.І. Рядове козацтво і його місце в класово-становій структурі суспільства Лівобережної України першої половини ХVIII ст. Там само, 1982, № 8.

Посилання:
  • ДЕРЖАВНІ СЕЛЯНИ
  • ГЕНЕРАЛЬНА ВІЙСЬКОВА КАНЦЕЛЯРІЯ
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • КОЗАК, СЛОВО
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • СЛОБІДСЬКА УКРАЇНА
  • СЛОБІДСЬКІ КОЗАЦЬКІ ПОЛКИ
  • ВІЙСЬКОВІ ОБИВАТЕЛІ
  • ВИБОРНІ КОЗАКИ

  • Пов'язані терміни:
  • АННА ІВАНІВНА
  • ЕКСТРАКТ ПРО СЛОБІДСЬКІ ПОЛКИ
  • КОЗАЦЬКІ ВІЙСЬКА
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ
  • КРАСНОГРАД
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • СВАТОВЕ, МІСТО ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛ.
  • ВИБОРНІ КОЗАКИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)