ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПІДСТАРОСТА

  Бібліографічне посилання: Гурбик А.О. ПІДСТАРОСТА [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pidstarosta (останній перегляд: 22.02.2019)
ПІДСТАРОСТА

ПІДСТАРОСТА – намісник старости у великокнязівських і королів. володіннях Великого князівства Литовського та Королівства Польського в 14–18 ст., а також на укр. землях, що входили до їх складу (див. Староство). Посада П. виникла внаслідок розвитку урядової ієрархії, у ході чого старостинські уряди були розширені, а в них виникли нові посади. Поряд із старостою П. був наділений широким колом адміністративно-суд., військ. і госп. повноважень. Під присудом та військ. кер-вом старостинських урядів було, як правило, нешляхетське населення укр. повітів (а на Поділлі – також і шляхта). У присутності П. як законного представника держави здійснювалась осн. маса правових актів купівлі-продажу землі, рухомого і нерухомого майна, проводилися введення у володіння землею, розгляд суд. справ і виконання рішень суду, відшкодування збитків, складалися відповідні записи в замкових книгах та видавались офіц. виписи з останніх. Підстарости і їхні намісники контролювали збір і доставку в казну держ. податків, видавали дозволи й регламентували функціонування відповідних промислів (винокуріння, пивоваріння, сичення меду та ін.). Слідкувати за правопорядком у містах і сільс. місцевості, регламентували повітову торгівлю. П. поряд із старостою виступав на чолі повітового ополчення, відав питаннями оборони укр. замків, організації сторожі замкової та польної. Старостинські адміністрації загалом, як і підстарости зокрема, утримувалися за рахунок оподаткування підвладного населення, збору торг. мита, корчмових податків, оренди, оплати їхньої адміністративно-суд. діяльності (пересуди, вини, децьковання та ін.), а також різноманітних спорадичних надходжень (полюддя, в'їзд, весільна "куниця", "потуремне", "від полонених", "обістка" від козаків, дари від купців, святкові колядки (подарунки) під час реліг. свят тощо).


Література:
  1. Jabłonowski A. Starostówa ukrainne: Źródła dziejowe, t. 5. Warszawa, 1877
  2. Любавский М.К. Областное деление и местное управление Литовско-русского государства ко времени издания первого Литовского статута. М., 1892
  3. Грушевский М. Барское староство: Исторические очерки (XV–XVIII в.). К., 1894
  4. Довнар-Запольский М.В. Украинские староства в первой половине XVI в. К., 1908
  5. Falniowska-Gradowska A. Krolewszczyzny i starostowie w dawnej Rzeczypospolitey.Wrocław, 1984
  6. Яковенко Н.Н. Эволюция органов власти и управления Великого княжества Литовского и ее отражение в Литовских статутах (на примере Киевской земли). В кн.: Третий Литовский статут 1588 года: Материалы республиканской конференции. Вильнюс, 1989
  7. Крикун М.Г. Початки Подільського повітового устрою. В кн.: Проблеми української історичної медієвістики. К., 1990
  8. Гурбик А.О. Еволюція соціально-територіальних спільнот в середньовічній Україні (волость, дворище, село, сябринна спілка). К., 1998
  9. Ващук Д. "Абыхмо деръжали их подле права ихъ земъли" (Населення Київщини та Волині і великокнязівська влада в XV–XVI ст.). К., 2009.

Посилання:
  • ДЕРЖАВА
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • МИТО
  • ПОДІЛЬСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СТАРОСТВО
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВИНА

  • Пов'язані терміни:
  • ГРОДСЬКИЙ СУД
  • ГУЛЕВИЧІ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МИХАЙЛО
  • ХРЕБТОВИЧІ-БОГУРИНСЬКІ
  • КОНЕЦПОЛЬСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР
  • КУЧА ІЛЛЯ
  • КУРЦЕВИЧІ
  • ЛАВА
  • МАЛИНСЬКИЙ (ЄЛО-МАЛИНСЬКИЙ) ДАНИЛО МАТВІЙОВИЧ
  • МОРОЗЕНКО НЕСТОР
  • МИШКИ-ВАРКОВСЬКІ ТА МИШКИ-ХОЛОНЕВСЬКІ
  • ОЛІЗАРИ, ОЛІЗАРИ-ВОЛЧКОВИЧІ
  • ОРДИНАЦІЯ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО 1638
  • РУЖИНСЬКІ
  • СУБОТІВ, СЕЛО
  • ВОРОНЕЦЬКІ
  • ЖАБОКРИЦЬКИЙ ДІОНІСІЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)