ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПІЙ ХІ

  Бібліографічне посилання: Варварцев М.М. ПІЙ ХІ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pij_KhI (останній перегляд: 13.11.2019)
ПІЙ ХІ

ПІЙ ХІ (Pius XI; світське ім'я – Амброджо-Доміано-Акілле Ратті; 31.05.1857–10.02.1939) – Папа Римський (1922–39). Н. в м. Дезіо (Італія). Після отримання освіти з філософії, теології, права займався наук. студіями та викладами в Мілані (Італія). Там же очолив бібліотеку Амброзіана, потім у Римі – Ватиканську б-ку. Від 1918 працював апостольським нунцієм у Варшаві, де виступив проти переслідувань укр. священиків на окупованих польс. армією теренах Західноукраїнської Народної Республіки. 1921 став архієпископом Міланським, набув сан кардинала. Свій понтифікат розпочав масштабною доброчинною акцією, закликавши катол. єпископів усього світу збирати пожертви на користь вражених голодом районів рад. Росії. Особисто пожертвував 2,5 млн лір, а направлена ним "каритативна місія" (1922–24) організувала 275 кухонь, в яких харчувалися 95 тис. людей, головно дітей.

Протягом 1920-х рр. домагався від урядів Польщі, Чехословаччини, Румунії, США, Канади, Бразилії юрид. забезпечення становища Української греко-католицької церкви та її віруючих. Переймався справами чернечого ордену василіан, гол. осідок якого було переведено до Риму. У зв'язку з унійними проблемами християнства видав енцикліку "Rerum orientalium studii" (1928), якою заклав основи ватиканських досліджень сх. церкви, а їх центром зробив Папський сх. ін-т у Римі.

1929 П. ХI виступив засновником нової д-ви Ватикан, створеної на ватиканській частині Риму відповідно до Латеранських угод Апостольського престолу з урядом Італії. 1930 під час спокутної меси в соборі св. Петра оголосив "молитовний хрестовий похід" проти "святотацьких" діянь СРСР. Видані 1937 енцикліки засудили нім. націонал-соціалізм і атеїстичний комунізм. 1939 прихильно поставився до проголошення Карпатської України, призначивши до неї апостольського представника.

П. у Ватикані.


Література:
  1. Daim W. Der Vatikan und der Osten: Kommentar und Dokumentation. Wien, 1967
  2. Роод В. Рим и Москва: Отношения между Святым Престолом и Россией / Советским Союзом в период от Октябрьской революции 1917 до 1 декабря1989 г. Львів, 1995
  3. Гергей Е. История папства. М., 1996.

Посилання:
  • ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА
  • КАРПАТСЬКА УКРАЇНА
  • КОМУНІЗМ, ЯК ТЕРМІН
  • УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА
  • ВАРШАВА
  • ВАСИЛІАНИ
  • ВАТИКАН
  • ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР)

  • Пов'язані терміни:
  • ДУБ-ДУБОВСЬКИЙ (DUB-DUBOWSKI) ІГНАЦИ
  • ЄПИСКОПСТВА ІНСТИТУТ У КАТОЛИЦЬКІЙ ЦЕРКВІ
  • ЕРБІНЬЇ МІШЕЛЬ ДЕ
  • ГЕБЕЙ ПЕТРО
  • КАМПАНІЯ З ВИЛУЧЕННЯ В УСРР ЦЕРКОВНИХ ЦІННОСТЕЙ 1922
  • КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА
  • КОНКОРДАТ
  • НЕОУНІЯ, НОВА УНІЯ
  • ШЕПТИЦЬКИЙ АНДРЕЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)