ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПІХНО (ПИХНО) ДМИТРО ІВАНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Любченко В.Б. ПІХНО (Пихно) Дмитро Іванович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pikhno_D (останній перегляд: 17.09.2019)
ПІХНО (ПИХНО) ДМИТРО ІВАНОВИЧ

ПІХНО (Пихно) Дмитро Іванович (01.01.1853–29.07.1913) – професор-правник, громад. і політ. діяч-консерватор, публіцист, землевласник. Професор (1885). Н. на х. Нестерівка Чигиринського пов. Київ. губ. Учень проф. М.Бунге, 1874 закінчив Київ. ун-т зі ступенем кандидата юрид. наук, голова студентського юрид. гуртка. 1877 – доцент, із 1885 – екстраординарний, 1888–1901 – ординарний професор Київ. ун-ту по кафедрі політ. економії та статистики. Прибічник екон. теорій англ. класичної школи, теоретик ринкової конкуренції і капіталіст. раціоналізації пром-сті й сільс. госп-ва, автор низки наук. праць. Із 1879 – редактор, із 1883 – одночасно ще й співвидавець газ. "Киевлянин", після 1907 формально полишив редакторство. 1885–86 – чиновник з особливих доручень і член мін-ва фінансів Рос. імперії (при міністрові М.Бунге) у складі мін-ва шляхів сполучень Рос. імперії. У 1890-ті – 1901 не раз ставав об'єктом обструкцій демократ. студентства, але попри це часто сприяв поновленню звільнених з Київ. ун-ту студентів. 23 січня 1905 призначений членом Особливої наради з перегляду чинних щодо цензури та у справах друку постанов і вироблення проекту нового в цій сфері статуту. Із вересня 1905 і до кінця життя – неформальний лідер консервативно-монархічних кіл Пд.-Зх. краю, хоча й не поділяв поглядів крайніх правих. Прикметну вагу мав його збірник політ. статей "В осаде" (К., 1906). Політ. противник С.Вітте, публічний критик його політики. Із 1907 – член Держ. ради Рос. імперії за призначенням. Прихильник ідеї заг. нар. освіти та розвитку місц. самоврядування. Автор запропонованої 1908 ідеї виборів членів Держ. ради рос. імперії за нац. куріями від зх. губерній та запровадження в них на основі цієї системи повноцінного земства. Реалізовано 1911, зокрема у Волинській губернії, Київській губернії і Подільській губернії. 1911–13 – противник фальсифікованої Бейліса справи, сприяв проведенню альтернативного розслідування, надавав сторінки "Киевлянина" для оприлюднення його результатів. Ідейний противник українофільства.

П. у м. Київ. Похований на хуторі Агатовка Острозького пов. Волинської губернії.


Праці:
  1. Исторический очерк мер гражданских взысканий по русскому праву. "Киевские университетские известия", 1874, № 8–10
  2. Закон спроса и предложения. Там само, 1874, № 8–10
  3. Закон спроса и предложения. К., 1886
  4. Основания политической экономии, вып. 1. К., 1890.
Література:
  1. Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского университета св. Владимира: 1834–1884. К., 1884
  2. Кауфман А.Е. Друзья и враги евреев: Д.И. Пихно. Варшава, 1907
  3. Д.И. Пихно (Некролог). "Киевлянин", 1913, 30 июля
  4. К сороковому дню смерти Д.И. Пихно (прибавление к № 245 "Киевлянина"). Там само, 1913, 6 сентября
  5. Сидоров А. В Киеве (из воспоминаний бывшего цензора). "Голос минувшего", 1918, № 7–9.

Посилання:
  • БЕЙЛІСА СПРАВА
  • БУНГЕ МИКОЛА ХРИСТИЯНОВИЧ
  • КИЕВЛЯНИН
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ПОДІЛЬСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • УКРАЇНОФІЛЬСТВО
  • ВІТТЕ СЕРГІЙ ЮЛІЙОВИЧ
  • ВОЛИНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ЗЕМСТВА

  • Пов'язані терміни:
  • ЧОРНА СОТНЯ
  • ІСТОРІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО ПОЧАТКУ 20 СТ.
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • КИЕВЛЯНИН
  • РУСИФІКАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)