ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПІКОВЦІ

  Бібліографічне посилання: Томазов В.В. ПІКОВЦІ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pikovtsi_rid (останній перегляд: 20.09.2019)
ПІКОВЦІ

ПІКОВЦІ – козацько-старшинський рід, що походить від лубенського козака Матвія (Матяша; кін. 17 – поч. 18 ст.). Його син – Василь Матвійович П. (р. н. невід. – п. бл. 1718) – посідав уряд лукомського сотника (1709–18). Лукомськими сотниками були й сини Василя: 1732–37 – Іван Васильович (р. н. невід. – 1751), згодом – писар Генерального військового суду (1745–51), та у 1745–58 – Степан Васильович (р. н. невід. – п. до 1762), на яких рід згас, оскільки вони не залишили нащадків чол. статі. Дочка Івана – Марія Іванівна (бл. 1740 – р. с. невід.) – побралася з підкоморієм Андрієм Федоровичем Остроградським (р. н. невід. – п. 1774), а дочка Степана – Уляна Степанівна (бл. 1758 – р. с. невід.) – із ротмістром Григорієм Івановичем Квіткою (р. н. невід. – п. до 1784).

Існують однойменні роди зовсім ін. походження.


Література:
  1. Лазаревский А.М. Исторические очерки Полтавской Лубенщины XVII–XVIII вв. "Чтения в Историческом обществе Нестора летописца", 1896, кн. 11
  2. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 4. К., 1914.

Посилання:
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ СУД
  • ПІДКОМОРІЙ
  • СОТНИК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)