ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПІШІ ГОСПОДАРСТВА

  Бібліографічне посилання: Лазанська Т.І. ПІШІ ГОСПОДАРСТВА [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pishi_hospodarstva (останній перегляд: 24.03.2019)
ПІШІ ГОСПОДАРСТВА

ПІШІ ГОСПОДАРСТВА – категорія збіднілих сел. госп-в наприкінці 18 – поч. 20 ст., які володіли землею, але не мали робочої худоби і с.-г. реманенту. Їх частка в Україні була досить значною. За офіц. даними, наприкінці 1840-х рр. піші, городники (мали лише садибу), бобилі (не мали навіть хати) становили на Київщині 70 %, Харківщині – 30 %, Полтавщині – 74 %, Чернігівщині – 36 % від заг. кількості поміщицьких селян цих губерній. Під час селянської реформи 1861 у Правобережній Україні разом із городниками П.г. складали 82,5 % селянських госп-в. Тоді ж піший поділ набув узаконення й у Лівобережній Україні. На кін. 19 ст., за даними земських подвірних переписів, в Україні (без правобереж. губерній) 1/3 сел. госп-в не мали робочої худоби.

Селяни п.г. змушені були наймитувати, здавати наділи в обробіток тяглим за гроші або з половини, чи наймати реманент і худобу для обробітку власного поля.


Література:
  1. Гуржій І.О. Розклад феодально-кріпосницької системи в сільському господарстві України у першій половині ХIХ ст. К., 1954
  2. Теплицький В.П. Реформа 1861 р. і аграрні відносини на Україні. К., 1959.

Посилання:
  • БОБИЛІ
  • ГОРОДНИКИ
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА 1861

  • Пов'язані терміни:
  • ТЯГЛІ СЕЛЯНИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)