ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПЛЮЩ ІВАН СТЕПАНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Удод О.А. ПЛЮЩ Іван Степанович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pliusch_I (останній перегляд: 18.02.2019)
ПЛЮЩ ІВАН СТЕПАНОВИЧ

ПЛЮЩ Іван Степанович (н. 11.09.1941) – політ. і держ. діяч, голова Верховної Ради України 1991–94 та 2000–02. Н. в смт Борзна в сел. сім'ї. 1956–59 навч. в Борзнянському с.-г. технікумі. Закінчив також Укр. с.-г. академію (Київ) та Академію сусп. наук при ЦК КПРС (Москва). Трудову діяльність розпочав 1959 бригадиром у радгоспі "Хмільовик" Баришівського р-ну Київ. обл. Протягом 1959–75 працював у колгоспах і радгоспах Баришівського району. 1975– 84 – на роботі в Київ. обкомі КПУ. Із 1984 – голова Київського облвиконкому. Нар. депутат України 1–4-го та 6-го скликань (1990–2006, 2007). 1990, 1994 і 2002 обирався в територіальних округах Київ. та Черніг. областей, 1998 – за парт. списком Народно-демократ. партії України (2007 – за списком блоку "Наша Україна – Народна самооборона"). У грудні 1991 після обрання тодішнього голови ВР України Л.Кравчука Президентом України П. став на чолі парламенту. 1994 взяв участь у президентських виборах, але зайняв 6-те місце. Другий прихід П. до кер-ва ВР України стався внаслідок т. зв. оксамитової революції січня 2000. Більшість, що становила тоді 255 депутатів, 1 лютого 2000 обрала його головою ВР України. На цій посаді він перебував до чергових виборів у березні 2002.

Після четвертого обрання до Верховної Ради перебував у фракціях "Наша Україна – Народна самооборона", Укр. нар. партії. В 2005 утворив "Український народний блок Костенка і Плюща", але на виборах 2006 до парламенту не пройшов. В 2007 перебував на посаді секретаря Ради нац. безпеки і оборони України. Вп'яте обраний до Верховної Ради на дострокових виборах 2007. З листопада 2007 по лютий 2011 перебував у фракції блоку "Наша Україна – Народна самооборона", 16 лютого 2011 став співініціатором утворення групи "Реформи заради майбутнього".

Відзначений держ. нагородами СРСР (ордени Трудового Червоного Прапора та Знак Пошани) та України (Герой України, 2001; Орден князя Ярослава Мудрого IV та V ст., 1996, 2007; Хрест Івана Мазепи, 2010).


Література:
  1. Литвин В.М. Політична арена України: Дійові особи та виконавці. К., 1994
  2. Кравчук Л.М. Маємо те, що маємо: Спогади і роздуми. К., 2002
  3. Хто є хто в Україні. К., 2010.

Посилання:
  • БОРЗНА
  • КРАВЧУК ЛЕОНІД МАКАРОВИЧ
  • КИЇВ
  • МОСКВА
  • ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

  • Пов'язані терміни:
  • КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ПРЕЗИДІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
  • РАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ (РНБО УКРАЇНИ)
  • ТКАЧЕНКО ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
  • ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)