ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПОДІЛЬСЬКЕ ВОЄВОДСТВО

  Бібліографічне посилання: Михайловський В.М. ПОДІЛЬСЬКЕ ВОЄВОДСТВО [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Podilske_voievodstvo (останній перегляд: 18.11.2018)
ПОДІЛЬСЬКЕ ВОЄВОДСТВО

ПОДІЛЬСЬКЕ ВОЄВОДСТВО – адм.-тер. одиниця у складі Королівства Польського (1434–1569) та Речі Посполитої (1569–1793). Постало внаслідок: 1) поширення на руські землі Королівства Польського положень Єдльненьського привілею 1430 і розповсюдження на місц. шляхту положень коронного права, які зрівняли її в правах зі шляхтою коронних воєводств; 2) боротьби за Поділля між королем польс. і верховним кн. литов. Владиславом II Яґайлом та вел. кн. литов. Свидригайлом 1431–32, коли внаслідок перемир'я 1432 за Королівством Польським залишалося Зх. Поділля із замками, центрами старих волостей Кам'янцем (нині м. Кам'янець-Подільський), Смотричем, Червоногродом (неподалік с. Нирків Заліщицького р-ну Терноп. обл.), Скалою (нині смт Скала-Подільська), Бакотою (колишнє село Кам'янець-Подільського р-ну Хмельн. обл.; нині знято з облікових даних), а за Великим князівством Литовським – із Брацлавом, Вінницею.

Починаючи від 1435, у джерелах фіксуються урядники новоствореного воєводства: воєвода, каштелян, суддя, підсудок, писар, підкоморій (див. Підкоморський суд). Остаточно територія П.в. сформувалася після виправи кам'янецького ген. старости Теодорика з Бучача 1447, у результаті якої до території П.в. було приєднано пн.-сх. повіти із замками Летичів і Хмільник. Адм.-тер. устрій у 15 ст. був подвійним, поруч зі старими волостями, центрами замкових повітів (Бакотський, Зіньківський, Кам'янецький, Летичівський, Меджибізький, Ровський, Сатановський, Скальський, Смотрицький, Хмільницький, Червоногродський) існував єдиний судово-адм. Кам'янецький повіт.

На серед. 15 ст. стабілізувалися кордони воєводства. Зх. межею П.в. була р. Стрипа (прит. Дністра), нижче м. Бучач кордон ішов на схід до р. Збруч (прит. Дністра), залишаючи м. Чортків у Теребовлянському пов. Галицької землі Руського воєводства, а м. Гусятин – у П.в. Далі – вгору по Збручу, вище м. Тарноруда (нині два однойменних села Волочиського р-ну Хмельн. обл. і Підволочиського р-ну Терноп. обл.). Після чого кордон повертав на схід і у верхів'ях р. Смотрич (прит. Дністра) повертав на північ. Далі йшов лівим берегом р. Вовчок (прит. Вовка, бас. Пд. Бугу), де в її середній течії повертав на пн. сх., і за р. Іква (прит. Пд. Бугу) йшов на схід. За м. Уланів (нині село Хмільницького р-ну Він. обл.) кордон повертав на південь, залишаючи м. Пиків (нині село Калинівського р-ну) і Межирів (нині село Жмеринського р-ну; обидва Він. обл.) в П.в. Потім від верхів'їв р. Мурафа (прит. Дністра) і вздовж неї ішов аж до її впадання в р. Дністер. Пд. кордон ішов берегом р. Дністер. Площа П.в. в межах 1772 становила бл. 19 тис. км².

До серед. 16 ст. назва Подільське воєводство (Palatinatus Podoliae) не використовувалася в офіц. документах. Поширеною була назва Подільська земля (Terra Podolie). Наприкінці 16 ст., у 1581, згідно з рішенням варшавського вального сейму в м. Летичів утворений гродський суд, унаслідок чого П.в. поділилося на 2 суд. гродських повіти. Спроби створити 1641 окреме земське судочинство в Летичеві виявилися невдалими.

1672–99 територія воєводства була під владою Османської імперії, яка утворила тут Кам'янецький ейялет. Тільки 1766, відповідно до постанови варшавського вального сейму, було створено окремий земський суд у Летичеві, що спричинило появу повноцінного Летичівського пов. Третім повітом у П.в., який оформився згідно з рішенням гродненського вального сейму 1726, став Червоногродський. Червоногродському пов. надавалися титулярні земські уряди хорунжого, стольника, підчашого, підстолія, чашника, ловчого, мечника і скарбника. Окремого судочинства цей повіт не мав. Унаслідок 1-го поділу Речі Посполитої 1772 територія Червоногродського пов., по р. Збруч, відійшла до Австрійської імперії (див. Австрія). Після 2-го поділу Речі Посполитої 1793 територія П.в. була приєднана до складу Російської імперії (Ізяславське намісництво, а пізніше – Подільське намісництво).


Література:
  1. Крикун М. Адміністративно-територіальний устрій Правобережної України в XV–XVIII ст.: Кордони воєводств у світлі джерел. К., 1993
  2. Kołodziejczyk D. Podole pod panowaniem tureckim: Ejalet Kamieniecki 1672–1699. Warszawa, 1994
  3. Urzędnicy podolscy XIV–XVIII wieku: Spisy. Kórnik. 1998
  4. Kurtyka J. Podole pomiędzy Polską i Litwą w XIV i 1 połowie XV wieku. В кн.: Kamieniec Podolski: Studia z dziejów miasta i regionu. Kraków, 2000
  5. Крикун М. Подільське воєводство у XV–XVIII століттях: Статті і матеріали. (Українознавча наукова бібліотека НТШ. Число 30.) Львів, 2011.

Посилання:
  • АВСТРІЯ
  • БРАЦЛАВ
  • БУЧАЧ
  • ЧАШНИК
  • ЧОРТКІВ, МІСТО ТЕРНОПОЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • ГРОДСЬКИЙ СУД
  • ГУСЯТИН
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • КАМ'ЯНЕЦЬКИЙ ЕЙЯЛЕТ
  • КАШТЕЛЯН
  • ХМІЛЬНИК, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ХОРУНЖИЙ
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • ЛЕТИЧІВ
  • ЛОВЧИЙ
  • МЕЧНИК
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПІДЧАШИЙ
  • ПІДКОМОРСЬКИЙ СУД
  • ПІДСТОЛІЙ
  • ПІДСУДОК
  • ПОДІЛЬСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ПОДІЛЛЯ
  • ПОВІТ
  • ПИСАР, ПИСАРІ РУСЬКОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РУСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СКАЛА-ПОДІЛЬСКА , СМТ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • СМОТРИЧ , СМТ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • СТОЛЬНИК
  • СВИДРИГАЙЛО, СВИДРИГАЙЛО-БОЛЕСЛАВ ОЛЬГЕРДОВИЧ
  • ВАЛЬНИЙ СЕЙМ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВІННИЦЯ
  • ВЛАДИСЛАВ ІІ
  • ВОЄВОДА

  • Пов'язані терміни:
  • АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
  • АКТИ ЗЕМСЬКІ ТА ГРОДСЬКІ
  • БРАЦЛАВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЧОРНИЙ ОСТРІВ, СМТ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ЕКЗЕКУЦІЙНИЙ РУХ
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ГОРОДОК-БЕДРИКІВСЬКИЙ ВИСТУП КОЗАКІВ 1653
  • ЯЗЛОВЕЦЬ
  • КАЛИНОВСЬКИЙ МАРТИН
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • КАМ'ЯНЕЦЬКИЙ ЕЙЯЛЕТ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ХМІЛЬНИК, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • КИЇВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЛЕТИЧІВ
  • ЛЮБЛІНСЬКИЙ ТРИБУНАЛ
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • МАНЯВСЬКИЙ СКИТ
  • МЕДЖИБІЖ
  • МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • МУРОВАНІ КУРИЛІВЦІ
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • НЕЧАЙ ДАНИЛО
  • ОБЕРТИНСЬКА БИТВА 1531
  • ОЧАКІВСЬКО-СІЛІСТРІЙСЬКИЙ ЕЙЯЛЕТ
  • ПОДІЛЬСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ПОДІЛЬСЬКЕ ГЕНЕРАЛЬНЕ СТАРОСТВО
  • ПОДІЛЬСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПОЛЯКИ В УКРАЇНІ
  • ПОЛОНІЗАЦІЯ
  • ПОВІТ
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • РУСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • РУСЬКИЙ ДОМЕН КОРОЛЯ
  • САТАНІВ - СМТ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ
  • СЕЙМИКИ
  • ШАРГОРОД
  • СКАЛА-ПОДІЛЬСКА , СМТ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • СМОТРИЧ , СМТ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАРА СИНЯВА , СМТ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ТОВСТЕ, СМТ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ У КИЄВІ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО РУСЬКЕ
  • ВОЄВОДА
  • ВОЄВОДСТВО
  • ЯРМОЛИНЦІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)