ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПОГОНЯ

  Бібліографічне посилання: Балабушевич Т.А., Томазов В.В. ПОГОНЯ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pohonia_herb (останній перегляд: 25.08.2019)
ПОГОНЯ

"ПОГОНЯ" (білорус. "Пагоня", литов. "Vytís", польс. "Pogoń") – герб литов. та білорус. держ. і територіальних утворень, а також міст, значного кола князівських родів, символ громад. та політ. об'єднань.

Класична "П." виглядає таким чином: червлений щит із вершником на срібному коні. У правиці рицаря – піднятий меч, у левиці – лазуровий щит із золотим шестикінечним хрестом. Інколи зліва у вершника є піхви, а з-під сідла виглядає трикінечна попона. Існує варіант "П.", в якій на щиті вершника замість хреста зображені "колюмни" (стовпи Гедиміна).

Образ озброєного вершника є давнім і досить поширеним символом, який трапляється як в західноєвроп., так і східноєвроп. геральдиці. Напр., його використовував новгород. кн. Олександр Невський.Білорусько-литовські літописи 1-ї пол. 16 ст. пов'язували "П." з легендарним вел. кн. литов. Наримунтом Романовичем (серед. 13 ст.), однак уперше як символ литов. великих князів вона зафіксована 1366 на печатці вел. кн. литов. Ольгерда. Згадується в Густинському літописі як герб Великого князівства Литовського. Як герб "П." зображена на печатках вел. князів литов. Ягайла (1386, 1387) та Вітовта (1401). На поч. 15 ст. "П." стала держ. символом ВКЛ. Спочатку рицар дивився ліворуч, однак із 1-ї пол. 15 ст., відповідно до приписів європ. геральдики був розвернутий в ін. бік. Назва, імовірно, затвердилась за гербом уже наприкінці 15 – на поч. 16 ст. За однією з версій, вона походить від назви воєнної дії, коли після звільнення міста від облоги все військо та озброєні місц. мешканці переслідували загони ворогів, що відступали, тобто здійснювали "погоню".

Із мінімальними змінами "П." залишалася держ. гербом ВКЛ та частиною герба Речі Посполитої до 1795, коли більшість її територій увійшла до складу Рос. імперії. Різні варіанти "П." були гербами Віленського, Мінського, Брестського, Полоцького та ін. воєводств (окрім Жемотійського) ВКЛ.

За рос. часів "П." була гербом багатьох білорус. і литов. міст – Вільни (нині м. Вільнюс), Полоцька, Вітебська (нині місто і центр Вітебської обл., Білорусь) та ін. і як територіальний герб потрапила до держ. герба Рос. імперії. На 1900 вона входила до зображення гербів 22-х міст Рос. імперії, а також Віленської та Вітебської губерній і Білостокської області.

"П." була родовим гербом Гедиміновичів, тому входила до гербів багатьох князівських родів, які виводили своє походження від литов. династії, – Олельковичів, Бєльських, Сангушків, Чорторийських, Голіциних, Куракіних, Хованських, Трубецьких та ін.

1918 "П." була проголошена гербом незалежної Литов. Республіки (проіснував до 1940) та емблемою Білорус. Нар. Республіки (у Білорус. РСР не використовувалася). 1920–22 "П." – складова герба невизнаної д-ви "Серединна Литва". 1918–39 "П." прикрашала герби Віленського, Підляського та Поліського воєводств Польс. Республіки (2-ї Речі Посполитої). За часів гітлерівської окупації "П." разом з ін. нац. символами вживалася білорус. колабораційним урядом – Білорус. центр. радою.

1988 "П." стала одним із символів литов. і білорус. руху за нац. відродження. 11 березня 1990 рішенням ВР Литов. Республіки (т. зв. Відновлювальний Сейм) відновлена як держ. герб. 10 грудня 1991 постановою ВР Республіки Білорусь "П." проголошена держ. гербом (колір рицарського щита – білий), але 1995 через референдум, проведений за ініціативою президента Білорусі О.Лукашенка, позбавлена статусу герба і стала символом опозиції.

Сьогодні "П." входить до гербів Вітебської і Гомельської областей Республіки Білорусь, білорус. міст Могильов, Речиця, Лепель та ін., а також є символом білорус. громад. об'єднань – Консервативно-християн. партії – БНФ, Т-ва білорус. мови ім. Ф.Скорини, Об'єднання білорусів світу "Батьківщина" та ін. У Польщі "П." залишилася в гербах Підляського воєводства та Бяльського повіту. Вона прикрашає також герби рос. міст Невель, Велиж, Себеж, які колись входили до складу ВКЛ.


Література:
  1. Винклер П. Гербы городов, губерний, областей и посадов Российской империи, внесенные в Полное собрание законов с 1649 по 1900 год. СПб., 1899
  2. Цітоў А. Сфрагістыка і геральдыка Беларусі. Менск, 1999
  3. Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець 9 – початок 16 ст.): Склад, суспільна і політична роль. Львів, 2000
  4. Шаланда А. Пагоня. В кн.: Вялікае Княства Літоўскае, т. 2. Менск, 2005
  5. Геральдика мира. Минск, 2008.

Посилання:
  • БІЛОРУСЬКО-ЛИТОВСЬКІ ЛІТОПИСИ
  • ЧОРТОРИЙСЬКІ, ЧАРТОРИЙСЬКІ
  • ГЕДИМІНОВИЧІ
  • ГЕРБ
  • ГУСТИНСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • ОЛЕКСАНДР НЕВСЬКИЙ
  • ОЛЕЛЬКОВИЧІ
  • ОЛЬГЕРД
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • САНГУШКИ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВЕЛИКИЙ КНЯЗЬ
  • ВІЛЬНЮС
  • ВІТОВТ (ВІТАУТАС)
  • ЯГАЙЛО, ВЕЛ. КНЯЗЬ ЛИТОВ.

  • Пов'язані терміни:
  • ЧОРТОРИЙСЬКІ, ЧАРТОРИЙСЬКІ
  • САНГУШКИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)