ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПОЄНЕШТІ-ЛУКАШІВСЬКА КУЛЬТУРА

  Бібліографічне посилання: Пачкова С.П. ПОЄНЕШТІ-ЛУКАШІВСЬКА КУЛЬТУРА [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Poieneshti_Lukashivska_k_ra (останній перегляд: 22.07.2019)
ПОЄНЕШТІ-ЛУКАШІВСЬКА КУЛЬТУРА

ПОЄНЕШТІ-ЛУКАШІВСЬКА КУЛЬТУРА – археол. к-ра кінця 3 ст. до н. е. – 2-ї пол. 1 ст. до н. е. Займала Карпато-Дністровський регіон у міжріччі Дністра, Пруту й Сірету (обидва – притоки Дунаю). Перша пам'ятка – могильник Поєнешті в м. Васлуй (Румунія) – була відкрита наприкінці 1930-х рр. Зараз відомо бл. 200 поселень, могильників і окремих знахідок, із них в укр. Подністров'ї – до 40 пунктів. Поселення мисові та низинні. Деякі з мисових могли бути укріпленими городищами (Рудь). Однак більшість становила селища площею до 2 га, забудовані різними за конструкцією житлами, госп. спорудами, ямами та надвірними вогнищами. Наземні житла невеликі (15–20 м²), з відкритими вогнищами, однак траплялися великі (48 м²), двокамерні з глинобитними вогнищами (Круглик). Були також напівземлянки прямокутні або овальні в плані площею до 20 м² із вогнищами, викладеними камінням чи глиною, та земляними лежанками вздовж стін (Ульма, Лукашівка II в Молдові та ін.). Могильники – це "поля поховань" без зовн. ознак. Обряд – кремація небіжчиків на стороні. Місця спалення небіжчиків виявлені в Поєнешті та Боросешті в Румунії. Майже всі поховання в могильниках Поєнешті і Лукашівка – урнові, а в Долинянах в Україні – ямні. Урни – чорнолощені горщики, глеки та супниці, покришки – миски. В урнах, крім решток кремації, містяться прикраси, деталі одягу, інколи – знаряддя праці. Населення було осілим. Займалося орним землеробством і приселищним тваринництвом. Вирощували просо, пшеницю, ячмінь, коноплю тощо. Розводили велику рогату худобу, овець, свиней, коней. Були розвинуті ремесла – залізодобувне, ковальське, будівельне, гончарське та ін. Існували екон. і культ. зв'язки з антич. містами Причорномор'я та із сусідніми племенами. П.-Л.к. належить до кола латенізованих к-р, тобто таких, які зазнали впливів цивілізації кельтів. Вона склалася внаслідок переселення середньоєвроп. племен у деякій мірі під тиском кельтів. Тому в цій к-рі, крім рис субстратної гетської, виявляються риси різних к-р – латенської і поморської к-р, пшеворської культури, зарубинецької культури та, особливо, різних груп ясторфської к-ри. Пам'ятки П.-Л.к. пов'язують із бастарнами, які, за антич. писемними джерелами, у цей час перебували в Нижньому Подунав'ї.


Література:
  1. Федоров Г.Б. Население Прутско-Днестровского междуречья. В кн.: Материалы и исследования по археологии СССР, №89. М., 1960
  2. Пачкова С.П. Культура Поенешти-Лукашевка. В кн.: Этнокультурная карта территории УССР в I тыс. н. э. К., 1985
  3. Babeş M. Die Poieneşti-Lukaşevka Kultur. В кн.: Saarbrücker Beitrage zur Altertumskunde, bd 30. Bonn, 1993.

Посилання:
  • БАСТАРНИ
  • ГОРОДИЩА, ДАВНІ ПОСЕЛЕННЯ
  • КЕЛЬТИ
  • ПШЕВОРСЬКА КУЛЬТУРА
  • СЕЛИЩЕ
  • ЗАРУБИНЕЦЬКА КУЛЬТУРА

  • Пов'язані терміни:
  • БАСТАРНИ
  • БЕРНАШІВКА, БАГАТОШАРОВЕ ПОСЕЛЕННЯ
  • ГОРОШОВА
  • ПАЧКОВА СВІТЛАНА ПЕТРІВНА
  • ЗАЛІЗНИЙ ВІК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)