ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПОХИЛЕВИЧ ДМИТРО ЛЕОНІДОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Крикун М.Г. ПОХИЛЕВИЧ Дмитро Леонідович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pokhylevych_D (останній перегляд: 24.07.2019)
ПОХИЛЕВИЧ ДМИТРО ЛЕОНІДОВИЧ

ПОХИЛЕВИЧ Дмитро Леонідович (23.09.1897–28.05.1974) – історик. Д-р істор. н. (1951), професор (1953). Засл. діяч н. і т. УРСР (1974). Н. в с. Водотиї (нині село Брусилівського р-ну Житомир. обл.) в сел. родині. 1918 закінчив Коростишівську вчительську семінарію, 1924 – Київ. ін-т нар. освіти. 1921–28 – сільс. учитель, працівник у керівних органах нар. освіти, викладач технікуму на Київщині. 1929–33 – аспірант при ВУАН у Києві та Харкові, водночас перебував на адміністративно-наук. роботі. 1933 – директор Науково-дослідного інституту історії української культури імені академіка Д.Багалія в Харкові, 1934 звільнений з цієї посади та виключений із КП(б)У за "втрату більшовицької пильності в боротьбі з націоналістичними елементами" в ін-ті, перебував у Вятському концтаборі на лісорозробках як робітник і статистик. Згодом викладав у вузах РСФРР/РРФСР – в Арзамаському вчительському інституті (1935–37), Свердловському (1940–44) і Ярославському (1944–45) пед. ін-тах. 1938–40 репресований за сфальсифікованим звинуваченням у "шпигунстві на користь Польщі". Від листопада 1945 до кінця життя працював у Львів. ун-ті як зав. кафедри історії середніх віків (до 1949), доцент кафедри історії Стародавнього світу і середніх віків (1949–52), зав. кафедри історії пд. і зх. слов'ян (1952–73), професор цієї ж кафедри (1973–74).

Дослідницьку діяльність розпочав із вивчення участі армії і флоту в революції 1917 в Україні, потім предметом його наук. зацікавлень були аграрні відносини в Речі Посполитій 16–18 ст. Канд. дис. на тему: "Аграрна реформа Сигізмунда Августа в історичній літературі" (1942), докторська дис. на тему: "Державні селяни західних воєводств Великого князівства Литовського в 16–18 ст." (1951). Автор понад 110-ти наук. праць, зокрема: монографій "Крестьяне Белоруссии и Литвы в ХVI–ХVIII вв." (Львів, 1957) та "Крестьяне Белоруссии и Литвы во второй половине ХVIII в." (Вільнюс, 1966), фундаментального дослідження "Землеустройство и поземельный кадастр в Белоруссии, Литве и Украине в ХVI–ХVII вв." (В кн.: Материалы по истории земледелия СССР: Сборник 1. М., 1952), публікацій джерел "Чорноморська фльота 1917 р." ("Архів Радянської України" (Х.), 1932, № 4–5), "Армія на Україні від Лютого до Жовтня" (Там само, 1933, № 7–8). Автор невиданої монографії "Нариси з історії селян України, Білорусії і Литви в ХIV–ХVI ст." Гол. редактор міжвузівського наук. збірника "Українське слов'янознавство" (1970–73).

Почесний д-р ун-ту ім. М.Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща; 1970).

Бібліогр.: В кн.: Центральна і Східна Європа в ХV–ХVIII століттях: Питання соціально-економічної та політичної історії: До 100-річчя від дня народження професора Дмитра Похилевича. Львів, 1998.


Література:
  1. Вчений і педагог: До 75-річчя Д.Л. Похилевича. В кн.: Українське слов'янознавство, вип. 6. Львів, 1972
  2. Мялешка В.І. Жыцце і навуковая дзейнасць Д.Л. Пахілевіча. "Весці Акадэміі навук Беларускай ССР. Сэрыя грамадскіх навук" (Мінск), 1988, № 2
  3. Крикун М. Сторінки життєпису Д.Л. Похилевича. В кн.: Центральна і Східна Європа в ХV–ХVIII століттях: Питання соціально-економічної та політичної історії: До 100-річчя від дня народження професора Дмитра Похилевича. Львів, 1998
  4. Його ж. Науковий доробок Д.Л. Похилевича. Там само
  5. Ісаєвич Я. Дмитро Леонідович Похилевич – дослідник, педагог, людина на тлі епохи. Там само.

Посилання:
  • ХАРКІВ
  • КИЇВ
  • НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ІМЕНІ АКАДЕМІКА Д. БАГАЛІЯ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА

  • Пов'язані терміни:
  • СЕРЕДНІ ВІКИ ПЕРІОД
  • СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВО
  • СРЕДНИЕ ВЕКА - НЕПЕРІОДИЧНИЙ ЗБІРНИК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)