ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПОКРОВИ БОГОРОДИЦІ ЦЕРКВА З М. РОМНИ

  Бібліографічне посилання: Зінченко А.Л. ПОКРОВИ БОГОРОДИЦІ ЦЕРКВА з м. Ромни [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pokrovy_tserkva_S (останній перегляд: 16.02.2019)
ПОКРОВИ БОГОРОДИЦІ ЦЕРКВА З М. РОМНИ

ПОКРОВИ БОГОРОДИЦІ ЦЕРКВА з м. Ромни – пам'ятка нар. дерев'яної арх-ри. Церкву було збудовано в Ромнах 1764–70 коштом П.Калнишевського та Давида Чорного.

При вступі в храм відкривалися висотою аж до парусів усі бані, об'єднані арками-вирізами. Суворість внутр. простору різко контрастувала з пишним чотириярусним золоченим іконостасом. Як відзначають мистецтвознавці, це був один із найцікавіших іконостасів доби рококо. Його Райські врата були прикрашені унікальною плоскорізьбою на тему Благовіщення, облямованою архіт. мотивами. Вся композиція Райських врат була увінчана рельєфом укр. п'ятиверхої церкви. На різьблених консолях іконостаса вище намісних ікон були розміщені дерев'яні поліхромні скульптури євангелістів, виконані в нар. стилі з виразними елементами бароко.

1827–30 було здійснено капітальну поправу церкви, під час якої дубові стендари були замінені цегляним підмурком.

Пам'ятку досліджували М.Макаренко (1902, 1907), Л.Падалка (1905), С.Таранушенко (1920-ті рр.). Її замалював О.Сластіон. На поч. 20 ст. біля дерев'яної Свято-Покровської церкви було споруджено однойменну муровану, тож відповідно до тогочасної традиції стара церква підлягала знесенню. Завдяки публікаціям М.Макаренка в петерб. журналах Свято-Покровська церква як видатна пам'ятка арх-ри стала широко відомою. Імператорська археол. комісія винесла ухвалу про необхідність її збереження, цю справу підтримали Полтавський церковно-археологічний комітет, єпархіальний церк. музей та полтав. архієпископ Іоанн. Завдяки його сприянню церкву було вирішено перенести до Полтави.

1907 зруб церкви розібрали на окремі бруси, їх перевезли до Полтави й храм склали в первісному вигляді на території архієрейської резиденції, де він став діючою церквою. Це був перший в Україні приклад наук. музеєфікації пам'ятки нар. дерев'яної арх-ри.

1943 після відступу нім. армії з Полтави Свято-Покровську церкву було спалено.

"Програма відтворення видатних пам'яток історії та культури України", схвалена КМ України 23 квітня 1999, передбачає відновлення Свято-Покровської церкви в Ромнах.


Література:
  1. Макаренко Н. Памятники украинского искусства ХVIII века. "Зодчий" (СПб.), 1908, № 24
  2. Логвин Г.Н. По Україні: Стародавні мистецькі пам'ятки. К., 1968
  3. Таранушенко С.А. Монументальна дерев'яна архітектура Лівобережної України. К., 1976
  4. Вечерський В.В. Українські дерев'яні храми. К., 2007.

Посилання:
  • СЛАСТІОН ОПАНАС ГЕОРГІЙОВИЧ
  • БАРОКО
  • КАЛНИШЕВСЬКИЙ ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • МАКАРЕНКО МИКОЛА ОМЕЛЯНОВИЧ
  • ПОЛТАВА
  • ПОЛТАВСЬКИЙ ЦЕРКОВНО-АРХЕОЛОГІЧНИЙ КОМІТЕТ
  • РОМНИ
  • ТАРАНУШЕНКО СТЕФАН АНДРІЙОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ПОЛТАВСЬКИЙ ЦЕРКОВНО-АРХЕОЛОГІЧНИЙ КОМІТЕТ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)