ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПОЛІЩУК ВАЛЕРІАН ЛЬВОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Герасимова Г.П. ПОЛІЩУК Валеріан Львович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Polischuk_V (останній перегляд: 19.12.2018)
ПОЛІЩУК ВАЛЕРІАН ЛЬВОВИЧ

ПОЛІЩУК Валеріан Львович (псевдоніми і криптоніми – Василій Сонцвіт, Микита Волокита, В.С., В.П., Н.В. та ін.; 01.10 (19.09).1897–09.10.1937) – поет, прозаїк, перекладач, журналіст, літ. критик, теоретик літератури, громад. діяч. Н. в с. Більче Боремельської волості Дубенського пов. (нині село Демидівського р-ну Рівнен. обл.) в сел. родині. Закінчив Мирогощанську двокласну школу; 1911–13 навч. в Луцькій г-зії, із 4-го класу – у 1-й Катериносл. г-зії (1914–17). У грудні 1914 поетичним дебютом П. став вірш "Круті і низькі береги" (у гімназичному збірнику "Первая ласточка"); відвідував гурток соціал-демократів, яким керував І.П.Мазепа. 1917 вступив до Петрогр. ін-ту цивільних інженерів, 1918 очолив Боремельський волосний земельний к-т; із червня 1918 співробітничав із газетою Селянської спілки "Народна воля" (Київ), був секретарем ж. "Шлях"; у Катеринославі (нині м. Дніпропетровськ) – секретар ж. "Республіканець", співробітник ж. "Січ", 1919 опублікував поему "Сказання давнєє про те, як Ольга Коростень спалила". Зі змінами влади П. не раз заарештовували (гетьманці, петлюрівці, денікінці). Учасник повстанського руху Директорії Української Народної Республіки: член Чорномор. коша, секретар діяча УНР М.Шаповала; у січні 1920 потрапив до табору інтернованих вояків Армії УНР (Рівне); навч. на істор. ф-ті Кам'янець-Подільського ун-ту, редагував студентський ж. "Нова думка". Працював у бібліотечному відділі Подільської губнаросвіти. Із 1920 активно друкувався ("Червоний шлях", "Шлях мистецтва" та ін.). Повернувшись до Києва, співпрацював із газ. "Більшовик", створив мистецьке об'єднання "Гроно" (жовтень 1920), видавав однойменний альманах; активно друкувався (поетичні збірки "Сонячна міць" (К., 1920), "Вир революції" та "Вибухи сили" (Катеринослав, січень 1921)). Із переїздом до Харкова (1921) став активним учасником організації укр. літ. процесу, членом "Гарту" (1923), засновником літературно-мистецької групи "Авангард" (1925–30), членом Спілки рад. письменників України (1934).

Початкові поезії П. були позначені впливом О.Олеся, С.Надсона та У.Уітмена. Постійно займаючися самоосвітою, він згодом став оригінальною мистецькою особистістю, перекладачем творів А.Рембо, Дж.Ріда, О.Блока, одним із зачинателів і теоретиків укр. пролетарської літератури ("Літературний авангард: Перспективи розвитку української культури, полеміка і теорія поезії". Х., 1926). Новатор і ексцентричний експериментатор, П. намагався синтезувати раціональні складові імпресіонізму, футуризму та ін. течій, виклав програму конструктивного динамізму ("Пульс эпохи". Х., 1927), але його творчість виходила далеко за межі цієї програми. Автор більш як 40 книг, у т. ч. поем ("15 поем", 1921–24. Х., 1925), збірок віршів ("Металевий тембр". Х., 1927; "Електричні заграви". Х., 1929) та прози ("Повість металу і вугілля: Повість про Донбас". Х., 1931) тощо. "Гомер революції" (за визначенням В.Коряка) щиро і палко, добірною та виразною мовою оспівував успіхи індустріалізації, духовний світ рад. людей, але в його бадьорі й життєрадісні твори почали закрадатися безрадісні і безнадійні настрої. Адже П. болюче пережив насильницьку колективізацію сільського господарства, голодомор 1932–1933 років в УСРР, самогубства М.Скрипника і М.Хвильового, нападки офіц. критики. Його визнали носієм хибних тенденцій у мист-ві, який вихваляв "шкідників" і "націоналістів" (М.Зерова, С.О.Єфремова та ін.), звинувачували в націоналістичному характері його поезій. Загалом оцінка творчості П. хибувала на однобокість та упередженість.

У листопаді 1934 він був заарештований за фальшивим звинуваченням у приналежності до т. зв. Центру антирад. боротьбистської орг-ції. На закритому засіданні виїзної сесії Військ. колегії Верховного суду СРСР 27–28 березня 1935 був засуджений до 10-ти років ізоляції в концтаборах. Покарання відбував на Соловках, де згодом був страчений за вироком особливої трійки Управління НКВС Ленінгр. обл. РРФСР разом з ін. визначними діячами укр. к-ри (начебто за створення на Соловках контрреволюц. орг-ції "Всеукраїнський центральний блок").

Реабілітований 1962 за відсутністю складу злочину.

У с. Більче П. встановлено меморіальну дошку; там же щорічно в день його народження відбуваються літературно-мистецькі заходи, під час яких, зокрема, вручають обласну літ. премію його імені (засновану 1987). Широко відзначено 100-річчя (1997) і 110-річчя (2007) із дня народження письменника. Деякі твори П. перекладено болг., польс., угор. та ін. мовами.


Праці:
  1. Твори, т. 1–2. К., 1958
  2. Вибране. К., 1960
  3. Вибрані поезії. К., 1968
  4. Вибране. К., 1987
  5. Дороги моїх днів: Автобіографічні матеріали. "Дзвін", 1990, № 1
  6. З щоденника. З листів. До завкультпропа ЦК КП(б). Вірші. В кн.: Жулинський М. Із забуття – в безсмертя. К., 1990
  7. Мудрий слон. Львів, 1990
  8. Блажен, хто може горіти...: Автобіографія, щоденники, листи. Рівне, 1997
  9. Коли жити – гордо жити!: Літературна спадщина. Спогади про Валеріана Поліщука. У вінок поету. Рівне, 1997.
Література:
  1. Славутич Я. Розстріляна муза. Детройт, 1955 (перевидання – К., 1992)
  2. Еллан В. Валеріан Поліщук. В кн.: Поліщук В. Твори, т. 2. К., 1958
  3. Кравців Б. На багряному коні революції. Нью-Йорк, 1960
  4. Кошелівець І. Сучасна література в УРСР. Нью-Йорк, 1964
  5. Заславський І.Я. Про Валеріана Поліщука, письменника і людину (за епістолярними джерелами). "Радянське літературознавство", 1972, № 10
  6. Суровцова Н. Спогади. К., 1996
  7. Галич О. "Громохкий слід" Валеріана Поліщука. "Слово і час", 1997, № 10
  8. Крикуненко В.Г. Філософ з головою хлопчика: За маловідомими сторінками творчої спадщини Валеріана Поліщука. М., 1997
  9. Крячок М. Фонд поета трагічної долі (до 100-річчя народження Валеріана Поліщука). В кн.: Студії з архівної справи та документознавства, т. 3. К., 1998
  10. Моренець Н. Один з "розстріляного відродження". "Пам'ять століть", 1998, № 4
  11. Луцький Ю. Літературна політика в Радянській Україні 1917–1934 [1956]. К., 2000
  12. Очеретянко В.І. Загратована думка. К., 2000
  13. Горбатюк В. Валер'ян Поліщук – студент Кам'янецького українського університету. В кн.: Історико-культурна спадщина Дубна. Дубно, 2008
  14. Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України, ф. 72
  15. Відділ рукописів Інституту літератури НАН України імені Т.Шевченка, ф. 136.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АВАНГАРД
  • ЧЕРВОНИЙ ШЛЯХ - ЖУРНАЛ (1923-1936)
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬК
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ЄФРЕМОВ СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ГАРТ
  • ГОЛОДОМОР 1932–1933 РОКІВ В УСРР
  • ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ, РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ, СРСР, ЛІВОБЕРЕЖНІЙ ТА ПІВДЕННІЙ УКРАЇНІ, УРСР
  • ХАРКІВ
  • ХВИЛЬОВИЙ МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ
  • КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УСРР/ УРСР
  • КОРЯК ВОЛОДИМИР ДМИТРОВИЧ
  • КИЇВ
  • МАЗЕПА ІСААК ПРОХОРОВИЧ
  • ОЛЕСЬ ОЛЕКСАНДР
  • РІВНЕ
  • СЕЛЯНСЬКА СПІЛКА
  • ШАПОВАЛ МИКОЛА ЮХИМОВИЧ
  • ШЛЯХ МИСТЕЦТВА
  • СКРИПНИК МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • СОЛОВКИ
  • ЗЕРОВ МИКОЛА КОСТЯНТИНОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ГАРТ
  • КОНТРРЕВОЛЮЦІЙНОЇ БОРОТЬБИСТСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СПРАВА 1935
  • МУЗИЧНЕ ТОВАРИСТВО ІМЕНІ М.ЛЕОНТОВИЧА
  • САНДАРМОХ
  • СВІДЗІНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ЮХИМОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)