ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПОЛКОВА СТАРШИНА

  Бібліографічне посилання: Панашенко В.В. ПОЛКОВА СТАРШИНА [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Polkova_starshyna (останній перегляд: 24.07.2019)
ПОЛКОВА СТАРШИНА

ПОЛКОВА СТАРШИНА – військ. й цивільна адміністрація козац. полку в Гетьманщині та Слобідській Україні 2-ї пол. 17 – 18 ст., яка діяла на основі давніх традицій військ. устрою запорожців і реєстрових козаків. Очолював її полковник козацький. За своїми повноваженнями першою особою після полковника був обозний, який відав полковою артилерією та обозом. Він нерідко заміщав полковника, насамперед під час походів, або приймав команду над частиною полку, що вирушала в похід. Чином нижче стояв полковий осавул. Із 1654 у Гетьманщині було по два осавули в кожному полку. Один із них виконував поліцейські функції, вів слідчі справи, виконував вироки. На другого осавула покладалися військ. справи й обов'язки безпосереднього помічника полковника. Він відав козац. компутами, стройовою та бойовою підготовкою козаків, їхнім спорядженням і озброєнням. Полковий осавул командував окремим загоном козаків під час походів, формував сторожову службу, підбирав охоронців для супроводу дипломатичних представників тощо. Здебільшого з осавулів призначали наказних полковників. Далі за субординацією ішов хорунжий. У Гетьманщині з часів гетьмана І.Скоропадського було по два хорунжих у кожному полку. Один із них (старший хорунжий) оберігав великий полковий прапор – корогву, другий хорунжий – малий прапор (значок). Діловодством полку та його канцелярією відав полковий писар, на Слобожанщині – по два писарі в кожному полку (один із них відав військ. справами, другий – цивільними). На посаду писаря, яка вважалася цивільною, полковник призначав освічену особу із козацької старшини, шляхти, духовенства, козаків, міщан. Суд. справами відав полковий суддя, якого призначав полковник, а з 1715 обирала П.с. Із 1708 започаткована практика призначення П.с. особисто рос. царем Петром I та ін. царськими урядовцями за вірність Рос. д-ві. Із 1715 принцип обрання П.с. був скасований царським урядом. Із двох чи трьох кандидатів, висунутих полковою радою, гетьман призначав на посаду полкового старшини одного, надаючи йому відповідний універсал. Новопризначений полковий старшина мав скласти присягу на вірність рос. царю. Нерідко практикувалися вибори кандидатів "на ваканс", тобто на випадок незабаром звільненого місця. У 2-й пол. 18 ст. подібно до ген. чинів посади П.с. набули почесного рангу, що надавався при відставці з нижчих посад. 1731 у слобідських козацьких полках був уведений чин ротмістра, якого призначав генерал д-зії. 1765 на Слобожанщині, а на поч. 1780-х рр. – у Гетьманщині царський уряд скасував козац. полковий устрій, а разом із ним – і козац. старшину як окремий соціальний стан.


Література:
  1. Слабченко М.Е. Малорусский полк в административном отношении: (историко-юридический очерк). Одесса, 1909
  2. Окиншевич Л. Значне військове товариство в Україні-Гетьманщині ХVI–ХVIII ст. "Записки НТШ", т. 157. Мюнхен, 1948
  3. Панашенко В.В. Соціальна еліта Гетьманщини (друга половина ХVII–ХVIII ст.). К., 1995
  4. Її ж. Полкове управління в Україні (середина ХVII –ХVIII ст.). К., 1997
  5. Мельник Л. Гетьманщина першої чверті ХVIII століття. К., 1997
  6. Кривошея В.В. Національна еліта Гетьманщини (персональний склад і генеалогія козацької старшини. 1648–1782 рр.), ч. 1. К., 1998
  7. Його ж. Персональний склад старшини правобережних полків (1648–1676). В кн.: Волинь у новітній історії української державності. Луцьк, 1999
  8. Маслійчук В.Л. Козацька старшина слобідських полків другої половини ХVII – першої третини ХVIII ст. Х., 2003
  9. Томазов В.В. Генеалогія козацько-старшинських родів: історіографія та джерела (друга половина ХVII – поч. ХVIII ст.). К., 2006
  10. Кривошея В.В. Козацька еліта Гетьманщини. К., 2008.

Посилання:
  • ДУХОВЕНСТВО
  • ГЕТЬМАН
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • ХОРУНЖИЙ
  • КОМПУТИ
  • КОМПУТЫ
  • КОЗАЦЬКА СТАРШИНА
  • КОЗАК, СЛОВО
  • МІЩАНИ
  • ОБОЗНИЙ
  • ОСАВУЛ
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • ПОЛК
  • ПОЛКОВНИК КОЗАЦЬКИЙ
  • ПОЛКОВИЙ УСТРІЙ
  • РЕЄСТРОВІ КОЗАКИ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ІВАН ІЛЛІЧ
  • СЛОБІДСЬКА УКРАЇНА
  • СЛОБІДСЬКІ КОЗАЦЬКІ ПОЛКИ

  • Пов'язані терміни:
  • БОРСУКИ
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ СУД
  • ГЛУХІВСЬКІ РАДИ 1750, 1763
  • КОЗАЦЬКА СТАРШИНА
  • КОЗАЦЬКІ СУДИ ТА ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ СПРАВ У СУДОВО-АДМІНІСТРАТИВНИХ ОРГАНАХ ГЕТЬМАНЩИНИ
  • КРАТКАЯ ЛЕТОПИСЬ МАЛОЙ РОССИИ С 1506 ПО 1776 ГОД, С ИЗЪЯВЛЕНИЕМ НАСТОЯЩЕГО ОБРАЗА ТАМОШНЕГО ПРАВЛЕНИЯ И С ПРИОБЩЕНИЕМ СПИСКА ПРЕЖДЕ БЫВШИХ ГЕТМАНОВ, ГЕНЕРАЛЬНЫХ СТАРШИН, ПОЛКОВНИКОВ И ИЕРАРХОВ
  • ПІДКОМОРСЬКИЙ СУД
  • ПОЛК
  • ПОЛКОВНИК КОЗАЦЬКИЙ
  • ПОЛКОВНИК НАКАЗНИЙ
  • ПОЛКОВИЙ СУД
  • ПОЛКОВИЙ УСТРІЙ
  • РАНГИ ЗНАЧНОГО ВІЙСЬКОВОГО ТОВАРИСТВА
  • РІШИТЕЛЬНІ ПУНКТИ 1728
  • СОТЕННА СТАРШИНА
  • СУДОВА РЕФОРМА В ГЕТЬМАНЩИНІ
  • ВІЙСЬКОВІ ТОВАРИШІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)