ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПОЛКОВИЙ СУД

  Бібліографічне посилання: Панашенко В.В. ПОЛКОВИЙ СУД [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Polkovyj_sud (останній перегляд: 18.07.2019)
ПОЛКОВИЙ СУД

ПОЛКОВИЙ СУД – суд. орган у територіальних межах козац. полку в Україні серед. 17 – 18 ст. Полкові суди утворилися в козац. полках як військово-польові. Вони розглядали велику кількість цивільних і кримінальних справ рядового козацтва та сотенної старшини. Функції судді в них виконували полковники. Полко-вий суддя як помічник полковника з'явився за часів гетьманства Д.Многогрішного, призначався і звільнявся лише з волі полковника. Постійного помеш-кання для засідання П.с. не мав. Як правило, він засідав у ратушах, магістратах, іноді – у корчмах. До складу П.с. входили: полковник, суддя, писар, а також городовий отаман, війт, бурмистри. Замість полковника міг засідати полковий обозний чи осавул. У 2-й пол. 18 ст. на засіданнях П.с. була присутня громада (мешканці міста чи села), яка нерідко відігравала роль позивача, свідків, експертів і справляла істотний вплив на кінцевий результат справи. Із 1715 відбулося розмежування влади полковника та П.с. Суддя обирався полковою старшиною. Із 1722 П.с. став визнаватися як самостійний орган поза магістратським чи ратушним. Виникла суд. канцелярія. У 1728 – 1730-х рр. запроваджена посада писаря П.с., а також комісія, до якої входили два полкові урядовці і один (згодом – два) значковий товариш (обирався полковою канцелярією на 3 місяці). При розгляді кримінальних справ мав бути присутнім полковник, якому належав вирішальний голос. Апеляційною інстанцією для П.с. був Генеральний військовий суд. Згідно з реформою 1763 полковник залишався головою лише новоствореного гродського суду, де розглядалися кримінальні справи. Усі ін. справи перейшли до компетенції земських судів і підкоморських судів. Відтоді суддя й писар називалися не полковими, а гродськими.


Література:
  1. Стороженко Н.В. Заметка к знанию надлежащая о малороссийском полковом и сотенном суде (из бумаг А.И. Чепы). "Киевская старина", 1893, т. 19, № 11
  2. Лазаревский А.М. Суды в старой Малороссии. "Киевская старина", 1898, № 7–8
  3. Слабченко М.Е. Малорусский полк в административном отношении (историко-юридический очерк). Одесса, 1909
  4. Слабченко М. Судівництво на Україні ХVII–ХVIII ст. Х., 1919
  5. Окиншевич Л. Значне військове товариство в Україні–Гетьманщині ХVI–ХVIII ст. "Записки НТШ", т. 157. Мюнхен, 1948
  6. Пашук А. Організація судів на Україні в другій половині ХVII століття. Х., 1961
  7. Його ж. Суд і судочинство на Лівобережній Україні в ХVII–ХVIII ст. (1648–1782). Львів, 1967. Падох Я. Суди і судовий процес старої України: нарис історії. Нью-Йорк, 1990
  8. Права, за якими судиться малоросійський народ. 1743. К., 1997
  9. Сиза Н. Суди і кримінальне судочинство України в добу Гетьманщини. К., 2000.

Посилання:
  • БУРМИСТЕР
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ СУД
  • ГОРОДОВИЙ ОТАМАН
  • ГРОДСЬКИЙ СУД
  • МАГІСТРАТ
  • МНОГОГРІШНИЙ ДЕМ'ЯН ГНАТОВИЧ
  • ОБОЗНИЙ
  • ОСАВУЛ
  • ПІДКОМОРСЬКИЙ СУД
  • ПОЛК
  • ПОЛКОВА СТАРШИНА
  • РАТУША
  • ВІЙТ
  • ЗЕМСЬКІ СУДИ
  • ЗНАЧКОВІ ТОВАРИШІ

  • Пов'язані терміни:
  • АКТИ ЗЕМСЬКІ ТА ГРОДСЬКІ
  • ГРАБ'ЯНКА ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ І ЙОГО ЛІТОПИС УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ ТА ІСТОРІЇ КОЗАЦТВА
  • ГРОДСЬКИЙ СУД
  • ЛАВА
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • ПОЛКОВИЙ УСТРІЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)