ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПОЛОЦЬКИЙ СИМЕОН

  Бібліографічне посилання: Дзюба О.М. ПОЛОЦЬКИЙ Симеон [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Polotskyj_S (останній перегляд: 18.02.2019)
ПОЛОЦЬКИЙ СИМЕОН

ПОЛОЦЬКИЙ Симеон (у миру – Самуїл Омелянович Петровський-Ситнянович; 1629–25.08. 1680) – білорус. церк. і літ. діяч, проповідник, педагог, видавець. Родом із м. Полоцьк (нині місто Вітебської обл., Білорусь), імовірно, із міщанської родини. 1637–43 та 1650–51 навч. в Київ. колегіумі, вивчив латину, прослухав курси поетики й риторики. Продовжив освіту у Віленській академії. 1656 прийняв постриг у Полоцькому Богоявленському монастирі, був там учителем братської школи. 1664 назавжди переїхав до Москви, де став учителем лат. мови в школі при Заіконоспаському монастирі. 1667 запрошений рос. царем Олексієм Михайловичем для навчання і виховання царевичів Олексія Олексійовича і Федора Олексійовича та царівни Софії Олексіївни. Брав участь у боротьбі з розкольництвом у рос. правосл. церкві, дискутував з його ідеологом протопопом Аввакумом. Автор праці "Жезл правления", в якій відстоював главенство світської, а не церк. влади. Проповідник, поет, драматург, автор підручників, яскравий представник києво-могилянської вченості, який ставив своїм завданням поширення освіти, знань серед одновірного рос. народу. Автор проекту створення в Москві вищої школи за типом Київ. колегіуму з розширеною програмою (передбачалося вивчення права), схваленого царем і реалізованого вже після смерті П. в Московській слов'яно-греко-латинській академії. Відкрив 1679 у Москві незалежну від моск. патріарха Йоакима друкарню, де видавав навч. літературу і книги для читання: "Букварь языка славенска", "Тестамент или завет Василия царя греческого к сыну его Льву Философу", "Повесть о преподобном отце Варлааме пустынножителе и Иосафе царе Индийском". Автор багатьох поетичних творів, серед них – дидактична збірка "Вертоград многоцветный", яка містить і моральні настанови, і відомості істор. змісту, сентенції, дає трактування різних термінів, "Псалтырь рифмованная", що є перекладом віршами псалмів Давида. П. належать 2 віршовані п'єси "Комидия о блудном сыне" і "Трагедия о Навходоносоре царе", багато панегіриків, адресованих царю Олексію Михайловичу та його родині, об'єднаних у збірку "Рифмологион". Його твори написані під впливом естетики бароко. П. започаткував у Москві шкільні вистави, т. зв. декламації. Поетична творчість П. сприяла розвиткові в рос. літературі нових для неї жанрів поезії і драматургії, утвердженню худож. стилю бароко. Підтримував зв'язки з києво-могилянськими діячами, сприяв розповсюдженню в Москві праць Лазаря Барановича "Меч духовний" та Інокентія Ґізеля "Мир с Богом человеку". Мав чималу б-ку, яка після його смерті дісталася учню й послідовнику С.Медвєдєву.

П. у м. Москва.


Праці:
  1. Избранные сочинения. М.–Л., 1953.
Література:
  1. Білецький О. Симеон Полоцький та українське письменство ХVII ст. В кн.: Ювілейний збірник на пошану академіка Д.І. Багалія. К., 1927
  2. Панченко А.М. Русская стихотворная культура ХVII века. Л., 1973
  3. Былинин В.К., Грихин В.А. Симеон Полоцкий и Симон Ушаков: К проблеме эстетики русского барокко. В кн.: Барокко в славянских культурах. М., 1982
  4. Морозов А.А. Симеон Полоцкий и проблемы восточно-славянского барокко. Там само
  5. Ботвинник М. Откуда есть пошел Букварь. Минск, 1983.

Посилання:
  • БАРАНОВИЧ ЛАЗАР
  • БАРОКО
  • БРАТСЬКІ ШКОЛИ
  • ФЕДІР ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ҐІЗЕЛЬ ІНОКЕНТІЙ
  • МОСКОВСЬКА СЛОВ'ЯНО-ГРЕКО-ЛАТИНСЬКА АКАДЕМІЯ
  • МОСКВА
  • ОЛЕКСІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • СОФІЯ ОЛЕКСІЇВНА

  • Пов'язані терміни:
  • АБСОЛЮТИЗМ
  • ФЕДІР ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ІНТЕЛІГЕНЦІЯ УКРАЇНСЬКА
  • КНИГОЗБІРНІ ВИКЛАДАЧІВ ТА ВИПУСКНИКІВ КИЇВСЬКОЇ АКАДЕМІЇ
  • МОСКОВСЬКА СЛОВ'ЯНО-ГРЕКО-ЛАТИНСЬКА АКАДЕМІЯ
  • МОСКВА
  • СОФІЯ ОЛЕКСІЇВНА
  • СИМЕОН ПОЛОЦЬКИЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)