ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПОЛЬСЬКА ВІЙСЬКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ

  Бібліографічне посилання: Литвин М.Р., Лісевич І.Т. ПОЛЬСЬКА ВІЙСЬКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Polska_orhanizatsiia (останній перегляд: 16.07.2019)
ПОЛЬСЬКА ВІЙСЬКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ

ПОЛЬСЬКА ВІЙСЬКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ (ПВО; Polska organizacja Wojskowa; POW) – воєнізована громад. структура, створена у Варшаві в серпні–жовтні 1914 Ю.Пілсудським, спочатку – для диверсійних цілей у тилу рос. військ у Королівстві Польському. У ході Першої світової війни її таємна діяльність поширилася на Україну, Росію, Австро-Угорщину. Після Лютневої революції 1917 перейшла на антинім. позиції. У листопаді 1917 новостворену Гол. команду Польс. військ. орг-ції (Краків) очолив Е.Ридз-Смігли. Зіграла важливу роль у боротьбі за незалежність Польщі, взявши активну участь у роззброєнні в жовтні–листопаді 1918 австро-нім. військ у Варшаві, Кракові та ін. польс. містах. Після відновлення незалежності країни на звільнених польс. землях припинила свою діяльність, а її кадри влилися у Військо Польське. В Україні продовжувала діяти, не проявляючи 1914–17 особливої активності. 1918 її діяльність була спрямована як проти нім. військ на Наддніпрянщині, так і проти армії гетьмана П.Скоропадського. Центрами її округів на Україні були Київ (округ "А"), Одеса (округ "В"), Проскурів (нині м. Хмельницький; округ "С"), Житомир (округ "D"), Вінниця (округ "Е"), Рівне (округ "F"), Харків (округ "М"). Київ. Начальній команді № 3 Польс. військ. орг-ції підпорядковувалися округи в Москві ("L") і Мінську ("G").

У Східній Галичині організаційно сформована в лютому 1918. Серед 300 її членів були офіцери та легіоністи, студенти Львів. ун-ту, гімназисти, робітники. З ініціативи ПВО влітку 1918 у Львові створено спілку "Свобода", до якої переважно входили польс. офіцери австрійс. армії. За участю членів ПВО 1 листопада 1918 у Львові створено Начальну команду польс. збройних формувань (очолив Ч.Мончинський), що протистояла збройним силам Західноукраїнської Народної Республіки. Проти ночі 7 листопада за ініціативи лівих партій і при підтримці загонів ПВО, керованих Е.Ридз-Смігли, у Львові створено Галицький нар. уряд Польс. Республіки під кер-вом галицького соціаліста І.Дашинського. У листопаді 1918 зроблено спробу мобілізувати членів ПВО на Наддніпрянщині для боротьби проти ЗУНР. Після невдачі цієї операції орг-ція зосередилася на розвідувальній роботі, у т. ч. проти Української Народної Республіки. Згідно з директивою Гол. командування Війська Польського вона переорієнтувалася, зайнявши прихильну щодо УНР позицію; за сприяння 2-го відділу Ген. штабу Війська Польського всю діяльність зосередила проти більшовицьких і денікінських військ. На поч. 1920 ПВО на Наддніпрянщині зазнала великих втрат в особовому складі. Згорнула діяльність в Україні 1921–22 після укладення Ризького мирного договору між РСФРР і УСРР та Польщею 1921. Загалом через ПВО пройшло не менше 30 тис. членів.

1932–33 органи Державного політичного управління УСРР сфабрикували процес у cправі П.в.о., у ході якого на Київщині було заарештовано 114 поляків, з яких 70 осіб отримали багаторічні строки і навіть смертні вироки. 1933–37 по цій справі заарештовано ще 225 осіб; 1935 ліквідовано польс. нац. район ім. Ю.Мархлевського.

Дж.: Czarnocka-Majewska E. Ostatni dni POW w Kijowi. В кн.: Za kratami więzień i drutami obozów, t. 1. Warszawa, 1931; Jazewski H. Zamiast pamiętnika. "Zeszyty Historyczne" (Paryz), 1982, z. 59; Polacy na Ukrainie: Zbiór dokumentów, t. 4. Przemyśl, 2004.


Література:
  1. Nalecz T. Polska Organizacja Wojskowa 1914–1918.Wrocław, 1984
  2. Литвин М. Українсько-польська війна 1918–1919 рр. Львів, 1998
  3. Зашкільняк Л., Крикун М. Історія Польщі: Від найдавніших часів до наших днів. Львів, 2002
  4. Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914–1939). К., 2004.

Посилання:
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • ДАШИНСЬКИЙ ІГНАЦИ
  • ДЕРЖАВНЕ ПОЛІТИЧНЕ УПРАВЛІННЯ УСРР
  • ХАРКІВ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • КРАКІВ
  • КИЇВ
  • ЛЬВІВ
  • ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
  • МІНСЬК
  • МОСКВА
  • ОДЕСА
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПІЛСУДСЬКИЙ ЮЗЕФ-КЛЕМЕНС
  • РІВНЕ
  • РИДЗ-СМІГЛИ ЕДВАРД
  • РИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР МІЖ РСФРР І УСРР ТА ПОЛЬЩЕЮ 1921, РИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР МІЖ РСФРР, БІЛОРУСЬКОЮ СРР І УСРР ТА ПОЛЬЩЕЮ 1921
  • СХІДНА ГАЛИЧИНА
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • ВАРШАВА
  • ВІННИЦЯ
  • ЖИТОМИР
  • ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР)

  • Пов'язані терміни:
  • ГОЛУВКО ТАДЕУШ-ЛЮДВІК
  • ПАШКЕВИЧ ГЕНРІК
  • ПЄРАЦЬКИЙ БРОНІСЛАВ
  • ПОЛЬСЬКА ЛІКВІДАЦІЙНА КОМІСІЯ
  • ПОЛЬСЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СПРАВА 1938
  • ПОЛЬСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВІЙСЬКОВОЇ СПРАВА 1933–1935
  • ПОЛЬСЬКИЙ ТЕАТР У КИЄВІ
  • РИДЗ-СМІГЛИ ЕДВАРД
  • САУЛЕВИЧ ЯН ДОМІНІКОВИЧ
  • СКАРБЕК БОЛЕСЛАВ ВОЛОДИСЛАВОВИЧ
  • ЮЗЕВСЬКИЙ ЯН-ГЕНРИК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)