ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПОЛЬСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА

  Бібліографічне посилання: Білокінь С.І. ПОЛЬСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Polska_pravoslavna (останній перегляд: 23.07.2019)
ПОЛЬСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА

ПОЛЬСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА (Polski Autokefaliczny Kościoł Prawosłwny) – автокефальна помісна правосл. церква в Польщі, що займає 13-те місце в диптиху автокефальних помісних церков. Після входження Польщі до складу Рос. імперії остання намагалася поглинути увесь край, зокрема і в церк. сфері. 1840 засновано правосл. Варшавську єпархію; першим архієпископом став Антоній (Рафальський; помер 1848). Після здобуття Польщею держ. незалежності Священний Синод РПЦ у вересні 1921 тимчасово призначив на Варшавську кафедру, тобто керувати всією Правосл. церквою в Польщі, архієпископа Георгія (Ярошевського), що 1919 емігрував до Сербії та Італії. На його боці активно виступав єпископ Крем'янецький Діонісій (Валединський; 1876–1960). Діяльність укр. владик, спрямовану на відчуження від більшовицької Росії, не підтримували архієпископ Литовський і Віленський Елевферій (Богоявленський; 1870–1940) та єпископ Пінський і Новогрудський Пантелеймон (Рожновський; 1867 – р. с. невід.), а також меншою мірою єпископи Більський і Холмський Сергій (Корольов; 1881–1952) та Білостоцький Володимир (Тихоницький; 1873–1959). Рішенням патріарха Московського і всієї Русі Тихона архієпископ Георгій (Ярошевський) був призначений тимчасовим екзархом Правосл. церкви в Польщі. На соборі єпископів, що відбувся на початку літа 1922, спершу – в Почаєві, де Георгій (Ярошевський) і Діонісій (Валединський) хіротонісали на єпископа Поліського Олександра (Іноземцева; 1888–1948), а потім – у Варшаві, з ініціативи уряду, було проголошено автокефалію Правосл. церкви в Польщі (єпископи, які цей акт не підписали й покинули собор, були позбавлені кафедр). Польс. мін-во віровизнань виробило "Тимчасові правила", оголошені в січні 1922. 8 лютого 1923 архімандрит Смарагд (у миру – Павло Латиш-Латишенко), колиш. ректор Холмської духовної семінарії, застрелив владику Георгія (Ярошевського).

6–11 листопада 1924 патріарх Константинопольський Григорій VII видав томос про автокефалію П.п.ц. Єпархій було п'ять – Варшавсько-Холмська, Віленська, Гродненська, Поліська (319 парафій) та найпотужніша Волинська (680 парафій). Були організовані Священний Синод, мережа благочиній. Для залагодження нац. непорозумінь і в боротьбі проти прагнення до ревіндикації митрополит Діонісій (Валединський) домагався проведення Всепольського правосл. церк. собору, в підготовці якого узяв участь проф. І.Огієнко. Уряд Ю.-К.Пілсудського дозволив його проведення, але за умови зверхності держ. начала над церковним.

Польс. влада провела ревіндикацію й нищення правосл. церков й церк. майна. Протягом семи тижнів, від 1 червня до 21 липня 1938, було зруйновано 110 церков і 7 каплиць, зокрема церква в Щебрешині 16 ст., у Корниці 1578 року, у Білій Підліській 1582 року, у Замостю 1589 року та ін.

Предстоятелі П.п.ц. у 20 ст.: Георгій, митрополит (Ярошевський; 1921–23), Діонисій, митрополит (Валединський; 1923–48), Тимофій, архієпископ (тимчасово керуючий; Шретер; 1948 –51), Макарій, митрополит (Оксіюк; 1951–61), Тимофій, митрополит (Шретер; 1961–62), Георгій, архієпископ (тимчасово керуючий; Кореністов; 1962–65), Стефан, митрополит (Рудик; 1965 –69), Василій, митрополит (Дорошкевич; 1970–98).

Предстоятель П.п.ц. носить титул: Митрополит Варшавський і всієї Польщі. 1998 за рішенням Священного Синоду був інтронізований Митрополит Сава (у миру – Михаїл Грицуняк, н. 15 квітня 1938 у Снятичах; Польща). Нині правосл. населення в Польщі налічує 1,5 % (600 тис., здебільшого на сх.). Церква має 6 єпархій на території Польщі (Варшавсько-Більську митрополію з кафедрою у Варшаві; вікарні єпископи – Гайновський та Більський; Білостоцько-Гданську єпископію з кафедрою в Білостоку, Лодзинсько-Познаньську архієпископію з кафедрою в Лодзі, Перемишльсько-Новосондетську з кафедрою в Саноку, Вроцлавсько-Щецінську з кафедрою у Вроцлаві, Люблінсько-Холмську з кафедрою в Любліні), Правосл. ординаріат Війська Польського (кафедра у Варшаві), 1 єпархію в Італії (Аквілейську), 5 єпархій на території Бразилії й Португалії.

Вищим органом управління П.п.ц. є Синод єпископів. Митрополит, який головує на ньому, скликає його двічі на рік. Члени Синоду – усі 8 архієреїв, які діють на території Польщі. У П.п.ц. організовано Митрополичу раду, Церк. суд, Митрополичий місіонерський к-т, Фонд соціального забезпечення, а також комісії: ревізійну, господарчо-бюджетну, видавничу, освітню й підготовки кадрів.

Нині в П.п.ц. існують 2 чол. монастирі (Онуфріївський Яблочинський монастир і Супрасльський Благовіщенський монастир) та 2 жіночих (Марфо-Маріїнський на св. горі Грабарка та обитель во ім'я ікони Божої Матері Ружаностоцької).

У Церкві діють Духовна семінарія у Варшаві (з 1950) й секція правосл. богослов'я у Варшавській богословській академії (із 1957). Раніше, із 1925, існував правосл. богословський ф-т Варшавського університету.


Література:
  1. Попов А. [ Гриненко В. ] Гонение на православие и русских в Польше в ХХ-м веке. Белград, 1937
  2. Марчак І. З мучеництва Холмщини на Білгорайщині. Вінніпег, 1957
  3. Верховинець М. На руїнах і пустелях далеких: Руйнація українських святинь у Польщі. Пітсбург, США, 1960
  4. Пастернак Є. Нарис історії Холмщини і Підляшшя: Новіші часи. Вінніпег–Торонто, 1968
  5. Купранець О. Православна церква в міжвоєнній Польщі, 1918–1939. "Записки Чина св. Василія Великого" (Рим, серія 2), 1974, т. 31
  6. Власовський І.Ф. Нарис історії Української православної церкви, т. 4, ч. 2. Нью-Йорк–Бавнд-Брук, 1975
  7. Manuil (Lemeševskij), Metropolit. Die Russischen Orthodoxen Bischofe von 1893 bis 1965: Bio-Bibliographie, teil 1–6.Erlangen, 1979–89
  8. Worhacz M. Ruch ukraiński w Kościele Prawosławnym w Polsce w latach 1924–1935.Wrocław, 1993.

Посилання:
  • ЄПАРХІЯ
  • ОГІЄНКО ІВАН ІВАНОВИЧ
  • ОНУФРІЇВСЬКИЙ ЯБЛОЧИНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ПАРАФІЯ
  • ПІЛСУДСЬКИЙ ЮЗЕФ-КЛЕМЕНС
  • ПОЧАЇВ
  • СУПРАСЛЬСЬКИЙ БЛАГОВІЩЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ТИХОН (БЕЛАВІН)
  • ВАРШАВА

  • Пов'язані терміни:
  • ХОЛМ
  • ХОЛМЩИНА
  • ПОЧАЇВСЬКА СВЯТО-УСПЕНСЬКА ЛАВРА
  • САНОК
  • СУПРАСЛЬСЬКИЙ БЛАГОВІЩЕНСЬКИЙ МОНАСТИР


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)