ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПОЛЬСЬКІ КОРПУСИ В УКРАЇНІ

  Бібліографічне посилання: Папакін А.Г. ПОЛЬСЬКІ КОРПУСИ В УКРАЇНІ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Polski_korpusy (останній перегляд: 16.07.2019)
ПОЛЬСЬКІ КОРПУСИ В УКРАЇНІ

ПОЛЬСЬКІ КОРПУСИ В УКРАЇНІ, Польські війська в Україні – військ. формування, створені на підставі полонізованих частин і підрозділів рос. армії на території України і Бессарабії. Польс. військ. частини в рос. армії створювалися для боротьби на фронті проти збройних сил Німеччини та Австро-Угорщини. У січні 1917 рос. командування перенесло до Київського військового округу формування утвореної в Білорусі Польс. стрілец. бригади, яку було розгорнуто в д-зію. Після участі у літньому наступі рос. армії 1917 в Галичині д-зію було виведено знов до Білорусі. Там на її основі сформувався 1-й Польс. корпус на чолі з генерал-лейтенантом Ю.Довбор-Мусницьким. У листопаді 1917 за ініціативою польс. солдатів на укр. теренах розпочалося створення 2-го Польс. корпусу (на Румунському фронті) та 3-го Польс. корпусу (на Південно-Західному фронті). Керував процесом створення П.к. Інспекторат польс. ЗС в Україні, очолений генерал-лейтенантом Є. де Геннінг-Міхаелісом. Через розклад рос. армії, антивоєнну агітацію, самовільну демобілізацію П.к. в Україні були недоукомплектовані: 2-й Польс. корпус мав у своєму складі 2 стрілец. д-зії, 2 артилер. бригади, 2 уланські полки та дрібні підрозділи; 3-й Польс. корпус – 1 кавалерійс. полк, близько полку піхоти і артилер. дивізіон. На поч. березня 1918 до 2-го Польс. корпусу приєдналася 2-га Карпатська бригада колиш. Легіонів Польських під командуванням полковника Ю.Галлера (частина Польс. допоміжного корпусу австро-угор. армії, яка перейшла фронт під Раранчею (нині с. Рідківці Новоселицького р-ну Чернів. обл.) в ніч на 16 лютого 1918). В Одесі теж було сформовано польс. загін, що складався з підрозділів різних родів зброї. У квітні–травні 1918 усі польс. війська в Україні налічували бл. 10 тис. осіб, 129 кулеметів, 58 гармат, 10 літаків та 5 бронеавтомобілів. Під час укр. революції 1917–18 П.к. займали нейтральне становище. Проте все ж один польс. загін добровільно взяв участь в обороні Києва від більшовиків у лютому 1918.

Після зайняття України військами Німеччини та Австро-Угорщини командування П.к. в Україні намагалося урегулювати правове становище польс. частин. 4 квітня 1918 підписали угоду з урядом Української Народної Республіки щодо умови перебування польс. військ на території України. За угодою, П.к. в Україні повинні були дотримуватися суворого нейтралітету, постачатися всім необхідним урядом УНР та бути перевезеними до Пн. Чернігівщини, де була можливість об'єднання з 1-м Польс. корпусом. Однак скоро внаслідок тиску німців на уряд УНР було прийнято рішення роззброїти польс. формування. 19 квітня 1918 на вимогу австро-угор. командування демобілізувався одес. загін. 2-й Польс. корпус, очолений у квітні 1918 Ю.Галлером, вирушив з м. Сороки (нині місто в Молдові) в Бессарабії на сх., плануючи вийти поза межі австро-нім. присутності. Пройшовши через Ольгопіль (нині село Чечельницького р-ну Він. обл.), Умань, Медвин (нині село Богуславського р-ну Київ. обл.) і Миронівку (нині місто Київ. обл.), частини 2-го Польс. корпусу зупинилися під Каневом. Тут 11 травня 1918 корпус оточили й атакували нім. війська, і після тривалого бою наступного дня польс. солдати склали зброю.

Частини 3-го Польс. корпусу були розташовані в районі Тиврова і Немирова на Поділлі. Через вади в постачанні корпусу його солдати вдавалися до реквізицій коней і продовольства в селян, що постійно спричиняло конфлікти. 14 квітня 1918 об'єднані сили селян і Вільного козацтва атакували поляків у Немирові. Бої, що тривали кілька днів, призвели до значних втрат з обох сторін. Після втручання австро-угор. військ вони інтернували 18 квітня 3-й Польс. корпус у районі Хмільник – Пиків – Янів (нині с. Іванів; обидва села Калинівського р-ну Він. обл.), а 10 червня 1918 польс. частини були роззброєні на вимогу австрійців.


Література:
  1. Bagiński H. Wojsko Polskie na Wschodzie: 1914–1920. Warszawa, 1921
  2. Bergel R. Dzieje II Korpusu polskiego. Warszawa, 1921
  3. Wrzosek M. Polskie korpusy wojskowe w Rosji w latach 1917–1918. Warszawa, 1969
  4. Савченко Г. Польські військові формування у Києві у 1917 році. В кн.: Pamiętnik Kijowski, t. 6: Polacy w Kijowie. Kijów, 2002
  5. Папакін А.Г. Створення польських військових формувань у складі російської армії під час Першої світової війни. "Наука. Релігія. Суспільство", 2004, № 4
  6. Руккас А.О. Створення польських національних частин на Румунському фронті (листопад 1917 р. – березень 1918 р.). В кн.: Над Дніпром і Віслою: Матеріали міжнародної наукової конференції "Україна і Польща у визвольних змаганнях ХIХ – початку ХХ ст.". К., 2004.

Посилання:
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • БЕССАРАБІЯ
  • БІЛЬШОВИКИ
  • ГАЛЛЕР ЮЗЕФ
  • ГАЛИЧИНА
  • КАНІВ
  • ХМІЛЬНИК, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ОКРУГ
  • ЛЕГІОНИ ПОЛЬСЬКІ
  • НЕМИРІВ, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ОДЕСА
  • ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ФРОНТ
  • ПОДІЛЛЯ
  • РУМУНСЬКИЙ ФРОНТ
  • ТИВРІВ, СМТ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • УМАНЬ, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • ВІЛЬНЕ КОЗАЦТВО

  • Пов'язані терміни:
  • ПОЛЯКИ В УКРАЇНІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)