ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПОЛЬСЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА 1919–1920

  Бібліографічне посилання: Папакін А.Г. ПОЛЬСЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА 1919–1920 [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Polsko_radianska_1920 (останній перегляд: 15.12.2019)
ПОЛЬСЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА 1919–1920

ПОЛЬСЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА 1919–1920, радянсько-польська війна 1919–1920 – військ. конфлікт між Польщею (2-ю Річчю Посполитою), з одного боку, та РСФРР й ін. рад. республіками, з другого, за території Литви, Білорусі та України. Цілі Польщі полягали в розширенні свого кордону на схід, послабленні Росії та відмежуванні від неї смугою союзних і об'єднаних у федерацію з Польщею д-в (Литви, Білорусі та України). Лідери РКП(б) планували "насадити" рад. тип державності якомога далі на захід Європи.

Після завершення Першої світової війни в листопаді 1918 збройні сили як РСФРР, так і Польщі, почали захоплення укр., білорус. і литов. земель, залишених австро-нім. військами. 17 листопада 1918 рад. військ. підрозділи перетнули визначену Брестським мирним договором РСФРР з державами Четверного союзу 3 березня 1918 демаркаційну лінію у напрямку на Полоцьк (нині місто Вітебської обл.), Могильов, Бобруйськ (нині місто Могильовської обл.) та Гомель (усі міста в Білорусі). 16 грудня 1918 було проголошено Литов. СРР, 1 лютого 1919 – Білорус. СРР (27 лютого 1919 їх об'єднано в Литовсько-Білорус. СРР). У січні–лютому 1919 частини Червоної армії здійснили наступ на територію Української Народної Республіки, 5 лютого 1919 вони зайняли Київ. У середині лютого 1919 Червона армія оволоділа лінією Поневеж (нині м. Паневежис, Литва) – Слонім (нині місто Гродненської обл., Білорусь) – Береза Картуська (нині м. Береза) – Іванове (Янів; нині м. Іванове; обидва Брестської обл., Білорусь) – Сарни (нині місто Рівнен. обл.). Зі свого боку, у листопаді 1918 польс. військ. частини захопили Холмщину, а в січні–лютому 1919 – Волинь із містами Володимир-Волинський, Ковель, с-щем Маневичі (нині с-ще міськ. типу Волин. обл.). Таким чином, із середини лютого 1919 від Полісся до Німану було встановлено польсько-рад. фронт.

Перша збройна сутичка між частинами Війська Польського та Червоної армії відбулася 14 лютого 1919 під м-ком Мости (нині місто Гродненської обл., Білорусь) на Німані. Польс. командування направило до Литви й Білорусі 4 тактичні групи військ (у травні 1919 з них було утворено Литовсько-Білорус. фронт та Поліську групу військ); на Волині діяли війська Галицько-Волин. (із липня 1919 – Волин.) фронту. Рад. командування утворило Зх. фронт, до складу якого входили 7-ма, Зх. (із березня 1919 – Білорусько-Литов.) та Латис. армії, а 4 червня 1919 до складу фронту передано також Дванадцяту армію, що розміщувалася на Волині. На початку березня 1919 Червона армія на Зх. фронті залишила Слонім і Пінськ (нині місто Брестської обл., Білорусь), у квітні 1919 наступ Війська Польського призвів до зайняття Вільно (нині м. Вільнюс), Новогрудка (нині місто Гродненської обл.) і Баранович (нині місто Брестської обл.).

Військо Польське наступало в Литві та Білорусі, здобувши до кінця серпня 1919 Молодечно (нині місто Мінської обл.), Мінськ (нині столиця Білорусі), Бобруйськ, та в Україні, де поляки зайняли Дубно (9 серпня), Рівне (13 серпня), Сарни (18 серпня) і вийшли на лінію від р. Уборть (прит. Прип'яті, бас. Дніпра) на пн. до м. Славута на пд.

Восени 1919 відбувся новий наступ польс. армії на схід. До кінця року війська Волинського фронту просунулися на лінію р. Уборть – ЄмільчинеНовоград-Волинський. Крім того, за домовленістю з Гол. отаманом Армії УНР С.Петлюрою поляки зайняли Кам'янець-Подільський, Проскурів (нині м. Хмельницький) та Старокостянтинів, де було утворено Подільський фронт Війська Польського. У грудні 1919 польс. частини зайняли Двінськ (нині м. Даугавпілс, Латвія), переданий згідно з домовленістю військ. формуванням Латв. Республіки. Подальші бойові дії не були активними, натомість у тилах Війська Польського розгортався партизан. рух.

Нач. польс. д-ви Ю.Пілсудський готував план рішучого наступу на територію України з тим, щоб розбити гол. сили Червоної армії. У липні–серпні 1919 велися переговори між УНР та Польщею в Чорткові, Дембліні (нині місто Люблінського воєводства, Польща) та Варшаві, а з грудня 1919 почалися контакти між С.Петлюрою та Ю.Пілсудським, які привели до підписання 22 квітня 1920 політ. угоди, а 26 квітня 1920 – військ. союзу між Польщею та УНР (див. Варшавський договір 1920). Ці домовленості стали основою для нової фази війни об'єднаних польсько-укр. армій проти більшовиків. На території Польщі з військовополонених та інтернованих українців сформовано 2 стрілец. д-зії та 2 запасні бригади Армії Української Народної Республіки, які повинні були здійснити антибільшовицьке повстання в Україні. У Бресті (нині місто в Білорусі) формувалися добровольчі загони С.Булак-Балаховича з білорусів, росіян та українців, які також мали бути використані Польщею у війні проти більшовиків.

Рад. кер-во також планувало провести навесні 1920 масштабний наступ на позиції Війська Польського. Гол. удару повинні були завдати з'єднання Зх. фронту в Білорусі, а війська Південно-Західного фронту мали просуватися на Рівне–Брест. Цей план мав увійти в силу лише після розгрому білогвардійців у Криму, проте провал операцій Пд.-Зх. фронту щодо прориву до Криму змусив командування Червоної армії відкласти його.

25 квітня 1920 розпочався польсько-укр. наступ в Україні: сили 2-ї армії Війська Польського здійснили наступ на Бердичів, 3-тя армія наступала на Житомир та Коростень, кавалерія генерала Я.Ромера – на Козятин (нині місто Він. обл.). Частини 6-ї армії та військ УНР почали наступ лише після відступу рад. 14-ї армії через поразки рад. військ на київ. напрямку. 2-га і 3-тя бригади Червоної Української Галицької армії здалися супротивнику. Командування Червоної армії вирішило не обороняти Київ, через що вже 7 травня 1920 поляки оволоділи містом. Військо Польське зайняло оборону на лінії р. Дністер біля Ямполя – Яруга (нині село Могилів-Подільського р-ну) – Вапнярка (нині с-ще міськ. типу Томашпільського р-ну; обидва Він. обл.) – Брацлав – Липовець (нині місто Він. обл.) – СквираБіла ЦеркваКанів і далі вздовж Дніпра до Прип'яті.

Ю.Пілсудський, який особисто керував наступом в Україні, прорахувався, сподіваючися зустріти тут осн. сили РСЧА та очікуючи контрнаступу більшовиків лише 17 травня. Через це несподівана атака частин Червоної армії 14 травня на литовсько-білорус. театрі воєнних дій принесла успіх рад. військам: біля р. Зх. Двіна війська Зх. фронту під командуванням М.Тухачевського просунулися на60 кмуглиб фронту.

28 травня 1920 Ю.Пілсудський наказав створити Укр. фронт (на чолі з ген. А.Лістовським), в складі якого опинилися 3-тя армія ген. Е.Ридз-Смігли і 6-та армія ген. В.Івашкевича. Уся Армія УНР, реорганізована після мобілізації на зайнятих теренах у 6 д-зій, підлягала командуванню польс. 6-ї армії. Ця реорганізація була здійснена в невідповідний момент, коли до району Умані прибула рад. Перша Кінна армія; крім того, до України були переведені радянські 25-та Чапаєвська д-зія, Башкирська кавалерійс. бригада, а також поповнено і озброєно ін. з'єднання Червоної армії. Хоча рад. частини в Україні й не досягли чисельності польс. військ, відчутною була їхня перевага в кавалерії, що при розтягнутості польс. частин по фронту і за відсутності в них істотних резервів давало Червоній армії велику перевагу при проведенні контрнаступу.

Рад. кінні д-зії прорвали фронт північніше і східніше Козятина, 7 червня 1920 зайняли Бердичів і Житомир, після чого завернули на Київ. Однак через накази вищого командування С.Будьонний не став розбивати київ. угруповання польс. армії, а вирушив на захід. Через це 3-тя армія Е.Ридз-Смігли змогла вийти з оточення. На захід відійшли й частини польс. 6-ї армії та Армії УНР. Важкі бої пройшли 19–26 червня 1920 під Новоградом-Волинським. 4–5 липня під Рівним відбувся успішний контрнаступ військ Зх. фронту РСЧА під командуванням М.Тухачевського. 11 липня 1920 рад. представникам у Великій Британії було вручено ноту міністра закордонних справ лорда Дж.Керзона, в якій пропонувалося зупинити Червону армію на лінії Гродно (нині місто в Білорусі) – Брест – Грубешів (нині м. Грубешув Люблінського воєводства, Польща) – Рава-Руська – Перемишль (нині м. Пшемисль Підкарпатського воєводства, Польща; відома пізніше як "Керзона лінія"), однак її відхилили. Наприкінці липня 1920 пн. угруповання Червоної армії вирушило до Варшави і Модліна (фортеця поблизу м. Нови-Двур-Мазовецкі, нині міста Мазовецького воєводства, Польща). Рад. кер-во створило 8 липня 1920 Галицький революційний комітет і проголосило Галицьку Соціалістичну Радянську Республіку, а 30 липня – Польс. революц. к-т на чолі з Ф.Дзержинським, завданням яких була радянізація Галичини й Польщі. Пд. угруповання РСЧА наблизилося до Збруча (прит. Дністра) і Стиру (прит. Прип'яті, бас. Дніпра), змусивши Військо Польське і Армію УНР відійти на пд. берег Дністра.

Військо Польське зайняло оборону на лінії кордону Сх. Пруссії – Дембліна (Пн. фронт ген. Ю.Галлера у складі 5-ї, 1-ї та 2-ї армій), Дембліна – Коцка (нині місто Люблінського воєводства, Польща; Центр. фронт ген. Е.Ридз-Смігли у складі 4-ї і 3-ї армій) і далі на південь до Бродів (Пд. фронт ген. В.Івашкевича у складі 6-ї армії, укр. групи ген. М.Омеляновича-Павленка й загону ген. С.Булак-Балаховича). Протистояли їм війська Зх. фронту М.Тухачевського та Пд.-Зх. фронту О.Єгорова. Подальші бойові дії розгорілися безпосередньо біля польс. столиці. 13 серпня розпочалася битва під Варшавою ("диво на Віслі"), що привела до розгрому Червоної армії та контрнаступу Війська Польського на терени Сх. Польщі, Галичини та Волині. Запеклі бої розгорілися в Галичині, в районі Галич – Маріямпіль (нині село Галицького р-ну Івано-Франк. обл.). 15 вересня Армія УНР переправилася через Дністер, вийшла до Збруча. Наприкінці вересня 1920 польс. з'єднання дійшли до Старої Ушиці (нині с-ще міськ. типу Кам'янець-Подільського р-ну Хмельн. обл.) – Проскурова – Старокостянтинова – Коростеня. Укр. армія продовжила наступ на Яругу, Ялтушків (нині село Барського р-ну Він. обл.) і Літин (нині с-ще міськ. типу Він. обл.). Контрнаступ Війська Польського в Литві супроводжувався значними битвами на Німані та під Лідою (нині місто Гродненської обл., Білорусь).

Взаємне виснаження сторін у війні привело до необхідності підписання мирного договору. Без узгодження з УНР та ін. союзниками Польща 12 жовтня 1920 підписала перемир'я з РСФРР. А 18 березня 1921 в Ризі (Латвія) було підписано мирний договір між Польщею, з однієї сторони, та РСФРР і УСРР, з другої, який завершив П.-р.в. (див. Ризький мирний договір між РСФРР і УСРР та Польщею 1921).

Однак бойові дії тривали як після укладення перемир'я 12 жовтня 1920, так і після підписання Ризького мирного договору 1921: 10–21 листопада 1920 точилися бої між РСЧА та Армією УНР на березі Дністра, які привели до виходу укр. з'єднань на контрольовані Польщею терени; 27 листопада 1920 військ. формування Білорус. Нар. Республіки вступили в боротьбу з Червоною армією в околицях Слуцька (нині місто Мінської обл., Білорусь), що тривала до 31 грудня 1920; восени 1921 укр. збройний загін на чолі з Ю.Тютюнником ("Українська повстанська армія") здійснив із польс. території Другий Зимовий похід Армії УНР 1921 проти більшовиків, що зазнав поразки.

За результатами П.-р.в. між Польщею та рад. республіками було встановлено кордон, що протримався до 1939.


Література:
  1. Удовиченко О. Україна у війні за державність: Організація і бойові дії Збройних сил України 1917–1921. Вінніпег, 1954
  2. Документы и материалы по истории советско-польских отношений, т.3. М., 1963
  3. Гражданская война на Украине: 1918–1920: Сборник документов и материалов, т. 3. К., 1967
  4. Wrzosek M. Wojsko Polskie i operacje wojenne lat 1918–1921.Białystok1988
  5. Łukomski G. та ін. Wojna polsko-bolszewicka 1919–1920: Działania bojowe. Kalendarium, t. 1–2. Koszalin, 1990
  6. Czubiński A. Walka o granice wschodnie Polski w latach 1918–1921.Opole, 1993
  7. Legieć J. Armia Ukraińskiej Republiki Ludowej w wojnie polsko-ukraińsko-bolszewickiej w 1920 r.Toruń, 2002
  8. Мельтюхов М. Советско-польские войны. М., 2004
  9. Wyszczelski L. Kampania ukraińska 1920 roku. Warszawa, 2009.

Посилання:
  • АРМІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • БЕРДИЧІВ
  • БІЛА ЦЕРКВА
  • БІЛЬШОВИКИ
  • БРАЦЛАВ
  • БРЕСТСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР РСФРР З ДЕРЖАВАМИ ЧЕТВЕРНОГО СОЮЗУ 3 БЕРЕЗНЯ 1918 Р.
  • БРОДИ
  • БУДЬОННИЙ СЕМЕН МИХАЙЛОВИЧ
  • ЧЕРВОНА УКРАЇНСЬКА ГАЛИЦЬКА АРМІЯ
  • ЧОРТКІВ, МІСТО ТЕРНОПОЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • ДРУГИЙ ЗИМОВИЙ ПОХІД АРМІЇ УНР 1921
  • ДУБНО
  • ДВАНАДЦЯТА АРМІЯ
  • ДЗЕРЖИНСЬКИЙ ФЕЛІКС ЕДМУНДОВИЧ
  • ЄГОРОВ ОЛЕКСАНДР ІЛЛІЧ
  • ЄМІЛЬЧИНЕ
  • ГАЛЛЕР ЮЗЕФ
  • ГАЛИЧ
  • ГАЛИЧИНА
  • ГАЛИЦЬКИЙ РЕВОЛЮЦІЙНИЙ КОМІТЕТ 1920 (ГАЛРЕВКОМ)
  • ГАЛИЦЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РАДЯНСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • КАНІВ
  • КЕРЗОНА ЛІНІЯ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ХОЛМЩИНА
  • КОРОСТЕНЬ, ІСКОРОСТЕНЬ
  • КОВЕЛЬ
  • КИЇВ
  • НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ
  • ОМЕЛЯНОВИЧ-ПАВЛЕНКО МИХАЙЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ПЕРША КІННА АРМІЯ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПЕТЛЮРА СИМОН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПІЛСУДСЬКИЙ ЮЗЕФ-КЛЕМЕНС
  • ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ФРОНТ
  • ПОЛІССЯ, ПРИП'ЯТСЬКЕ ПОЛІССЯ
  • РАВА-РУСЬКА
  • РІВНЕ
  • РИДЗ-СМІГЛИ ЕДВАРД
  • РИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР МІЖ РСФРР І УСРР ТА ПОЛЬЩЕЮ 1921, РИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР МІЖ РСФРР, БІЛОРУСЬКОЮ СРР І УСРР ТА ПОЛЬЩЕЮ 1921
  • СКВИРА , МІСТО КИЇВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СЛАВУТА , МІСТО ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАНІСЛАВ БУЛАК-БАЛАХОВИЧ
  • СТАРОКОСТЯНТИНІВ, МІСТО ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ТЮТЮННИК ЮРІЙ ЙОСИПОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • УМАНЬ, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • ВАРШАВА
  • ВАРШАВСЬКИЙ ДОГОВІР 1920 Р.
  • ВІЛЬНЮС
  • ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ
  • ВОЛИНЬ
  • ЯМПІЛЬ, СМТ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ЖИТОМИР

  • Пов'язані терміни:
  • БАРАН МИХАЙЛО ЛУКИЧ
  • БЕЛЕНКОВИЧ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ
  • БРУСИЛОВ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • БУТИРСЬКИЙ ВАСИЛЬ ПЕТРОВИЧ
  • ЧЕРВОНЕ КОЗАЦТВО
  • ДАЦКІВ МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ДЕФЕНЗИВА
  • ДНІПРОВСЬКА ВІЙСЬКОВА ФЛОТИЛІЯ
  • ДОЛУД АНДРІЙ
  • ДУБ-ДУБОВСЬКИЙ (DUB-DUBOWSKI) ІГНАЦИ
  • ДУБОВИЙ ІВАН НАУМОВИЧ
  • ДВАНАДЦЯТА АРМІЯ
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ГАЛЛЕР ЮЗЕФ
  • ГАЛИЦЬКИЙ РЕВОЛЮЦІЙНИЙ КОМІТЕТ 1920 (ГАЛРЕВКОМ)
  • ГАВРО ЛАЙОШ (ЛЮДВИГ) МАТВІЙОВИЧ
  • ГАЛИЦЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РАДЯНСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ГАЛИЦЬКЕ БЮРУ ПРИ ЦК РКП(Б)
  • ҐЕДРОЙЦ ЄЖИ
  • ГІРНЯК НИКИФОР
  • ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА В УКРАЇНІ 1917–1921
  • ГУЦУЛЬСЬКИЙ КУРІНЬ УГА
  • ІНТЕРНАЦІОНАЛ КОМУНІСТИЧНИЙ, ТРЕТІЙ ІНТЕРНАЦІОНАЛ, КОМІНТЕРН
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КАКУРІН МИКОЛА ЄВГЕНОВИЧ
  • КЕРЗОНА ЛІНІЯ
  • КОМІСІЯ ВУАН ДЛЯ ВИУЧУВАННЯ ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА УКРАЇНИ, КОМІСІЯ ДЛЯ ВИУЧУВАННЯ НАРОДНОГО (ЗВИЧАЄВОГО) ПРАВА УКРАЇНИ (З 1921), КОМІСІЯ ДЛЯ ВИУЧУВАННЯ ЗВИЧАЄВОГО (НАРОДНОГО)ПРАВА УКРАЇНИ (З 1925), КОМІСІЯ ІСТОРІЇ ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА (З 1931)
  • КОМОРОВСЬКИЙ ТАДЕУШ
  • КОМУНІСТИЧНА ЮНАЦЬКА СПІЛКА
  • КОРДОНИ ДЕРЖАВНІ УКРАЇНИ, ПРИНЦИПИ ТА ІСТОРИЧНА ПРАКТИКА ЇХ ВИЗНАЧЕНЬ
  • КОРНИЛОВИЧ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • КОТОВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ
  • КРАВЧЕНКО АНДРІЙ ГРИГОРОВИЧ
  • КРИВИЦЬКИЙ ВАЛЬТЕР ГЕРМАНОВИЧ
  • КУЛИК ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ
  • КИЇВ
  • ЛАНЦУТ
  • ЛОБОДА МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ЛОГАНОВСЬКИЙ МЕЧИСЛАВ АНТОНОВИЧ
  • ЛУК'ЯНІВСЬКА ТЮРМА
  • ЛЬВІВСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1920
  • ЛЮШКОВ ГЕНРІХ САМІЙЛОВИЧ
  • МAНТЕЙФЕЛЬ-ЦЬОГЕ ТАДЕУШ
  • МІНСЬК
  • НАЦІОНАЛЬНІ МЕНШИНИ УКРАЇНИ
  • НОТА КОЛБІ
  • ОМЕЛЯНОВИЧ-ПАВЛЕНКО МИХАЙЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ПАРХОМЕНКО ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ
  • ПЕРЕПИСИ НАСЕЛЕННЯ
  • ПЕРШИЙ ЗИМОВИЙ ПОХІД АРМІЇ УНР 1919–1920
  • ПЕРСОВСЬКИЙ ФРАНЦІШЕК
  • ПІЛСУДСЬКИЙ ЮЗЕФ-КЛЕМЕНС
  • ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ФРОНТ
  • ПОЛІКАРП (У МИРУ – СІКОРСЬКИЙ ПЕТРО ДМИТРОВИЧ)
  • ПОЛЬЩА
  • ПОЛЬСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВІЙСЬКОВОЇ СПРАВА 1933–1935
  • РАДЯНСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА 1919–1920
  • РОСІЯ
  • РИДЗ-СМІГЛИ ЕДВАРД
  • РИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР МІЖ РСФРР І УСРР ТА ПОЛЬЩЕЮ 1921, РИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР МІЖ РСФРР, БІЛОРУСЬКОЮ СРР І УСРР ТА ПОЛЬЩЕЮ 1921
  • СІКОРСЬКИЙ ВЛАДИСЛАВ-ЕВГЕНІУШ
  • СУЛІМІРСЬКИЙ ТАДЕУШ
  • СВЕРЧЕВСЬКИЙ КАРОЛЬ
  • ТЕРЕБОВЛЯ, МІСТОБУДІВНА СТРУКТУРА
  • ВАДОВИЦІ, ТАБІР ДЛЯ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ
  • ВАРШАВА
  • ВОЛИНЬ
  • ЗАКЛИНСЬКИЙ РОСТИСЛАВ РОМАНОВИЧ
  • ЗАКОРДОННИЙ ВІДДІЛ ЦК КП(Б)УЗАКОРДОННИЙ ВІДДІЛ ЦК КП(Б)У, ЗАКОРДОТ ЦК КП(Б)У
  • ЗАТОНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)