ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПОЛЬСЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СПРАВА 1938

  Бібліографічне посилання: Шаповал Ю.І. ПОЛЬСЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СПРАВА 1938 [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Polskoi_orhanizatsii_1938 (останній перегляд: 16.07.2019)
ПОЛЬСЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СПРАВА 1938

"ПОЛЬСЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ" СПРАВА 1938 – одна з політ. справ доби "єжовщини". 11 серпня 1938 нарком внутр. справ СРСР М.Єжов видав оперативний наказ № 00485, в якому повідомлялося про розкриття моск. центру Польської військової організації і містилася директива розпочати операцію з ліквідації її місц. орг-цій, "її диверсійно-шпигунських і повстанських кадрів у промисловості, на транспорті, в радгоспах і колгоспах" із 20 серпня 1938. До наказу було додано "Закритий лист про фашистсько-повстанську, шпигунську, диверсійну, поразницьку і терористичну діяльність польської розвідки в СРСР", де описувалася історія виникнення Польс. військ. орг-ції 1914 та перенесення її діяльності в Росію, а згодом – у СРСР. У листі зазначалося, що 1933 було "частково ліквідовано" центр "Польської військової організації", який нібито очолював держ. арбітр при РНК УСРР С.Лазоверт. Лист містив твердження, що "з моменту виникнення ВЧК на найважливіших ділянках протипольської роботи польські шпигуни, які проникли до ВЧК – Уншліхт, Мессінг, Піляр, Медведь, Ольський, Сосновський, Маковський, Логановський, Баранський та чимало інших, що цілком захопили до своїх рук всю протипольську розвідувальну і контррозвідувальну роботу ВЧК–ОДПУ–НКВС". Було розпочату чистку органів НКВС від таких елементів. Однак справа "Польської військової організації" торкнулася й політ. діячів. У травні 1938 в Москві був заарештований колиш. 1-й секретар ЦК КП(б)У С.Косіор, якому (і його братові К.Косіору) інкримінувалась участь у зв'язках зі шпигунсько-диверсійними службами іноз. д-в, а також керівництво "Польською військовою організацією". 26 травня 1939 С.Косіора стратили. Ще під час "часткового викриття" центру "Польської військової організації" в УСРР 1933–35 виявилися методи фабрикації обвинувачень заарештованих. Те, як саме робили це в Державному політичному управлінні УСРР, показувала доповідна записка ген. прокурора СРСР І.Акулова ген. секретареві ЦК ВКП(б) Й.Сталіну в січні 1935. У ній повідомлялося, що до прокуратури СРСР надійшли заяви від 11-ти засуджених у справі "Польської військової організації" про неправильні методи слідства. До записки додавалася заява засуджених, в якій стверджувалося, що ніякої "контрреволюційної роботи" вони не вели, а брехливі свідчення давали, "виключно виходячи із заяви заступника начальника Київського обласного відділу ДПУ Галицького, що “партія потребує самопожертви та жертв ряду людей”". Однак жодного рішення сто- совно цього факту тоді при- йнято не було. 1934–35 було посилено репресії проти осіб польс. національності, насамперед проти представників Комуніст. партії Польщі, Комуністичної партії Західної України та Комуніст. партії Зх. Білорусі. Із санкції політбюро ЦК ВКП(б) в Україні та Білорусі були організовані закриті процеси. 20 вересня 1935 політбюро ЦК КП(б)У доручило наркому внутр. справ УСРР В.Балицькому разом із секретарем ЦК КП(б)У М.Поповим на підставі матеріалів НКВС УСРР розробити проект доповідної записки до ЦК ВКП(б) про результати викриття "Польської військової організації" в УСРР та зв'язок членів цієї орг-ції з окремими діячами польс. секції Інтернаціоналу Комуністичного. 22 лютого 1936 В.Балицький підписав "Орієнтировку по польській роботі", яка разом із матеріалами "Волинського центру Польської військової організації" була розіслана на місця. Всі ці акції передували антипольс. репресивній кампанії 1938, що фактично переросла в етнічну чистку. У 1950–60-ті рр. частина осіб, які були обвинувачені в участі в "Польській військовій організації", була офіційно реабілітована.


Література:
  1. Шаповал Ю.І. Україна 20–50-х років: Сторінки ненаписаної історії. К., 1993
  2. Рубльов О., Репринцев В. Репресії проти поляків в Україні у 1930-ті роки. "З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ", 1995, № 1–2
  3. Репрессии против поляков и польских граждан. М., 1997
  4. Шаповал Ю. та ін. ЧК–ГПУ–НКВД в Україні: Особи, факти, документи. К., 1997
  5. Політичний терор і тероризм в Україні: ХIХ–ХХ ст.: Історичні нариси. К., 2002
  6. Шаповал Ю.I., Золотарьов В.А. Всеволод Балицький: Особа, час, оточення. К., 2002.

Посилання:
  • АКУЛОВ ІВАН ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • БАЛИЦЬКИЙ ВСЕВОЛОД АПОЛЛОНОВИЧ
  • ДЕРЖАВНЕ ПОЛІТИЧНЕ УПРАВЛІННЯ УСРР
  • ЄЖОВЩИНА
  • ІНТЕРНАЦІОНАЛ КОМУНІСТИЧНИЙ, ТРЕТІЙ ІНТЕРНАЦІОНАЛ, КОМІНТЕРН
  • КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ
  • КОСІОР СТАНІСЛАВ ВІКЕНТІЙОВИЧ
  • МОСКВА
  • ПОЛЬСЬКА ВІЙСЬКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ
  • ПОПОВ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • СТАЛІН ЙОСИФ ВІССАРІОНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)