ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПОЛТАВСЬКА СТАНИЦЯ

  Бібліографічне посилання: Білий Д.Д. ПОЛТАВСЬКА СТАНИЦЯ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Poltavska_stanytsia (останній перегляд: 17.02.2019)
ПОЛТАВСЬКА СТАНИЦЯ

ПОЛТАВСЬКА СТАНИЦЯ – станиця Краснодарського краю РФ. Заснована 1793–94 запороз. козаками, які переселилися на Кубань у складі Чорноморського козацького війська. Спочатку мала назву Полтав. курінь і була заселена колиш. козаками Полтав. куреня Нової Січі. У 1790-х рр. населення складалося із 298 чоловіків і 162 жінок. 1807 ледь не була знищена під час нападу горців. 1842 отримала статус станиці. Відзначилася на Кубані як одна з найбільш економічно розвинутих станиць, козац. населення якої відзначалося згуртованістю й високим рівнем укр. нац. самосвідомості. 1917–21 населення станиці підтримало Кубанську Народну Республіку, проявило активність у боротьбі проти Червоної армії та за зміцнення державності на Кубані. 1918 пед. семінарія П.с. перша на Кубані за ініціативою студентів, викладачів і місц. населення перейшла на укр. мову навчання. До 1932 населення майже виключно складалося з українців, пед. технікум й усі школи П.с. проводили навчання укр. мовою, існували капела бандуристів та укр. драм. гурток. Згідно з постановою ЦК ВКП(б) та РНК СРСР від 14 грудня 1932 більшість населення П.с. на 1931 р. – 15 327 осіб – було репресоване або депортоване до Сибіру, станиця перейм. на Красноармійську й заселена вихідцями із центр. районів Росії, школи та пед. технікум переведені на рос. мову навчання. У серед. 1990-х рр. станиці було повернуто стару назву.


Література:
  1. Попка И.Д. Черноморские казаки в их гражданском и военном быту. СПб., 1858
  2. Щербина Ф.А. История Кубанского казачьего войска, т. 1–2. Екатеринодар, 1910–13
  3. Голобуцкий В.А. Черноморское казачество. К., 1956
  4. Іванис В. Боротьба Кубані за незалежність. Мюнхен, 1968
  5. Білий Д.Д. Малиновий клин: Нариси з історії українського населення Кубані. К., 1994
  6. Польовий Р. Кубанська Україна. К., 2002.

Посилання:
  • ЧОРНОМОРСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО
  • КУБАНЬ
  • КУБАНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА, САМОСТІЙНА КУБАНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА, КУБАНСЬКИЙ КРАЙ
  • НОВА СІЧ
  • СТАНИЦЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)