ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПОМ'ЯНИКИ

  Бібліографічне посилання: Дзюба О.М. ПОМ'ЯНИКИ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pomianyky (останній перегляд: 19.02.2019)
ПОМ'ЯНИКИ

ПОМ'ЯНИКИ, синодики – списки ревнителів православ'я, які поминалися правосл. церквою за літургією в певні дні року та тижня. Існує 2 осн. типи П. – соборно-чинний і вкладний. Перший виник у Візантії в 9 ст. в пам'ять перемоги Церкви над іконоборством, пізніше через болг. та сербське посередництво став відомий на Русі й одержав назву – чин православ'я. Цей чин вшанування відзначався у великих соборах і монастирях, формувався вищою духовною та великокнязівською владою. Другий – вклади на помин душі, які записувалися до П. Велися при монастирях, церквах довіреними особами. Монастирські П. поділялися на кілька відділів – в один вносилися імена духовних – патріархів, митрополитів, єпископів, архімандритів, ігуменів, братії, у другий – князівські, боярські, шляхетські, дворянські роди, далі – міщанські, козац., посполиті. Якщо вписувалися з родом, то обов'язково вказувалися походження і прізвище. Імена записувалися не в родовому, а в знахідному відмінку, заборонялося писати прізвиська і нехристиян. імена. Вказувалися вклади на помин душ померлих. В імущих – це були села, земельні угіддя, млини, церк. начиння, у бідніших верств – одяг, полотно, досить часто – церковнослужебні книги. П. є предметом дослідження спец. істор. дисципліни – синодикології. Вони містять важливий матеріал для генеалогії князівських і шляхетських родин, родинних відносин, звичаїв, топоніміки та антропоніміки, монастирських володінь тощо. Інколи в передмовах до П. містилися короткі літописні замітки, вірші про невідворотність смерті (у пом'янику Київського Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря, 16 ст.). Записи супроводжувалися короткими повідомленнями про стихійні лиха, воєнні дії, доброчинні справи. Найдавніші П. – Любецький синодик, пам'ятка 13–14 ст., зберігся в копії 17 ст., продовжений по 18 ст., та Києво-Печерський кінця 15 – поч. 16 ст., у списку якого був відновлений давній пом'яник, який, очевидно, згорів під час нашестя на Київ 1482 крим. хана Менглі-Гірея I. Відомі П. Київ. Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря (16 ст.), Київського Межигірського Спасо-Преображенського монастиря (17 ст.) та ін.


Література:
  1. Голубев С.Т. Древний помянник Киево-Печерской лавры (конца ХV и начала ХVI ст.). К., 1892
  2. Зотов Р.В. О черниговских князьях по Любецкому синодику и о Черниговском княжестве в татарское время. СПб., 1892
  3. Древний помянник Киево-Михайловского (Златоверхого) монастыря ХVI–ХVII вв. "Чтения в Императорском обществе Нестора-летописца" (К.), 1903, вып. 1, отд. 3; вып. 4, отд. 3; 1904, вып. 1, отд. 3
  4. Иконников В.С. Опыт русской историографии, т. 2, кн. 2. К., 1908
  5. Витте Е.И. де. Комментарии к древнейшим помянникам Киево-Печерской лавры и Киево-Золотоверхого Михайловского монастиря. "Чтения в Императорском обществе Нестора-летописца" (К.), 1911–14, кн. 22–24
  6. Конев С.В. Синодикология, ч. 1: Классификация источников. В кн.: Историческая генеалогия, вып 1. Екатеринбург, 1993.

Посилання:
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКИЙ МЕЖИГІРСЬКИЙ СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • КИЇВСЬКИЙ СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКИЙ ЗОЛОТОВЕРХИЙ МОНАСТИР
  • ЛІТУРГІЯ
  • ЛЮБЕЦЬКИЙ СИНОДИК
  • МЕНГЛІ-ҐЕРЕЙ I
  • ПРАВОСЛАВ'Я
  • ВІЗАНТІЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ЛЮБЕЦЬКИЙ СИНОДИК
  • СИНОДИКИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)