ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПОМІЩИКИ

  Бібліографічне посилання: Лазанська Т.І. ПОМІЩИКИ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pomischyky (останній перегляд: 17.02.2019)
ПОМІЩИКИ

ПОМІЩИКИ – землевласники, які склали панівну сусп. верству в 15 – на поч. 20 ст. в Рос. д-ві, у т. ч. і в Україні. Назва "поміщик" походить від найменування феод. землеволодіння в Росії кінця 15 – поч. 18 ст. – "помістя", яке надавалось верховною владою за службу. На поч. 18 ст. при рос. цареві Петрі I (1714) завершилося злиття помісного і вотчинного (див. Вотчина) землеволодіння в єдиний вид власності дворянства (маєток). Усіх феод. землевласників почали називати "поміщиками", що було рівнозначно поняттю "дворяни". Під час ліквідації Гетьманщини та поділів Речі Посполитої назва "поміщики" поширилась і на укр. феодалів – козацьку старшину, заможних козаків, польс. та укр. шляхту, права яких на землю підтверджувалися гетьман. чи королів. універсалами, царськими указами. Отримавши права дворянства, вони поповнили собою клас рос. П. Їх екон. могутність становила монопольна власність на землю і кріпаків, закріплена маніфестом про вольності дворянства (1762). Проте осн. показником заможності П. у Рос. імперії до селянської реформи 1861 було число кріпаків, а після реформи – кількість землі. В Україні П. називалися ще дідичами. Географічно великі П. польс. походження переважали в Правобережній Україні. Численною групою заможних П.-росіян відзначалися Лівобережна Україна і Пд. України. Разом з тим на Пд. України поряд із П., які були винятково дворянами-кріпосниками, великі землеволодіння відводилися людям "різного звання" за умови їх заселення й використання під всілякого роду с.-г. підпр-ва. Заможні купці, міщани, ін. категорії, що не мали дворянського звання, заселяли свої землі не кріпосними, а вільними людьми. П. були опорою самодержавства, і влада повністю відстоювала їхні інтереси. Становище змінилося частково під час проведення реформ 1860–70-х рр. та під час революції 1905–1907, що принесла деякі демократ. свободи. На поч. 20 ст., налякавшись розмаху страйкового руху, П. ще більше згуртувалися організаційно, створивши всерос. політ. партії ("Союз русского народа", "Союз 17 октября" (див. Октябристи) тощо). Сел. реформа 1861 зберегла велике поміщицьке землеволодіння та станові привілеї П., але позбавила їх права володіння кріпаками. В умовах розвитку капіталіст. відносин П. в екон. сенсі зазнали рішучих змін. Частина з них переходила до капіталіст. господарювання, інша – обезземелювалася. Протягом 1877–1905 поміщицьке землеволодіння в Україні скоротилося з 15 738 тис. десятин до 10 355 тис.десятин, а в Європ. Росії – із 73,1 млн десятин до 53 млн десятин. Найбільших втрат зазнали П. Півдня України (більше ²/3 землі) та Лівобережжя (²/5 землі). Кількість П.-землевласників за той час зменшилася з 31 925 до 31 165 осіб. Деяке збільшення їхньої чисельності спостерігалося в Київській губернії, Подільській губернії та материковій частині Таврійської губернії, де від окремих латифундій відділялися купецькі, сел. та міщанські економії. Одночасно земля концентрувалася дедалі більше в руках великих П. На 1905 р. 2355 П.-латифундистів зосередили у своїх руках 65% (6734 тис. десятин землі) поміщицького землеволодіння України. За даними на 1905, вартість земель, які перебували в руках П. 50-ти губерній Європ. Росії, становила 4040 млн рублів, що на 60 % перевищувало заг. масу акціонерних капіталів у Рос. імперії. Великими П. в Україні були Безбородьки, Ґалаґани, Кочубеї, Лизогуби, Скоропадські, які походили зі старих козац. родів, Браницькі, Потоцькі – колишні польс. магнати, Терещенки, Харитоненки, котрі уособлювали нове покоління П., породжених великими реформами. Значну групу П. в Україні становили рос. дворяни та іноземці, які прибували сюди протягом 18–19 ст.

У західноукр. землях, що входили до Австро-Угор. монархії, сел. реформа 1848 не змогла ліквідувати основу екон. та політ. влади П. – поміщицьке землеволодіння. Спробу покінчити з існуванням П. було зроблено першим урядом Української Народної Республіки. III Універсалом Українська Центральна Рада проголосила скасування приватної власності на землю та обмежила землеволодіння П. Із приходом до влади гетьмана П.Скоропадського було поновлено приватну власність, а всім П. повернуто їхні маєтки. Після падіння Української Держави Директорія УНР відновила дію Універсалу УЦР. Землі П. підлягали передачі в загальнонар. власність. На зайнятих Збройними силами Півдня Росії А.Денікіна укр. територіях відновлено поміщицьке землеволодіння. Остаточно екон. основу для існування П. у Наддніпрянській Україні ліквідовано при рад. владі, а на західноукр. землях – наприкінці 1939 унаслідок приєднання до УРСР.


Література:
  1. Слабченко М.Є. Матеріали до соціально-економічної історії України ХIХ ст., т. 1–2. Б/м, 1927
  2. Горбатюк В.Т., Ионкина Т.Д. Развитие капитализма в земледелии и разложение крестьянства на Украине во II половине 19 в. "Вопросы истории", 1956, № 9
  3. Теплицький В.П. Реформа 1861 р. і аграрні відносини на Україні. К., 1959
  4. Дякин В.С. Самодержавие, буржуазия и дворянство в 1907–1911 гг. Л., 1978
  5. Хміль І.В. Аграрна революція в Україні: Березень 1917 – квітень 1918. К., 2000.

Посилання:
  • БЕЗБОРОДЬКИ
  • БРАНИЦЬКІ
  • ДЕНІКІН АНТОН ІВАНОВИЧ
  • ДІДИЧІ
  • ДВОРЯНСТВО
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ҐАЛАҐАНИ
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • ГУБЕРНІЯ
  • ХАРИТОНЕНКИ
  • КОЧУБЕЇ
  • КОЗАЦЬКА СТАРШИНА
  • КОЗАК, СЛОВО
  • КИЇВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ЛАТИФУНДІЇ
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • ЛИЗОГУБИ
  • МАГНАТИ
  • МІЩАНИ
  • НАДДНІПРЯНСЬКА УКРАЇНА, НАДДНІПРЯНЩИНА, ПРИДНІПРОВ'Я, ПОДНІПРОВ'Я
  • ОКТЯБРИСТИ
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • ПОДІЛЬСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ПОТОЦЬКІ
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • РЕВОЛЮЦІЯ 1905–1907 В УКРАЇНІ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РУБЛЬ
  • САМОДЕРЖАВСТВО
  • СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА 1861
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СКОРОПАДСЬКІ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • СОЮЗ РУССКОГО НАРОДА
  • ТАВРІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ТЕРЕЩЕНКИ
  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
  • ВОТЧИНА
  • ЗБРОЙНІ СИЛИ ПІВДНЯ РОСІЇ (ЗСПР)

  • Пов'язані терміни:
  • БАНКИ
  • БАСАРИНКА
  • ЧЕХИ В УКРАЇНІ
  • ДАРЧИЙ НАДІЛ
  • ДЕКАБРИСТІВ РУХ В УКРАЇНІ
  • ДЕРЖАВНІ СЕЛЯНИ
  • ДЕРЖАВНІ ЗЕМЛІ
  • ДВОРЯНСЬКІ КОМІТЕТИ
  • ДИКТАТУРА ПРОЛЕТАРІАТУ
  • ГАЙДАМАЦЬКИЙ РУХ
  • ГЕНЕРАЛЬНЕ МЕЖУВАННЯ
  • ІГНАТЬЄВ МИКОЛА ПАВЛОВИЧ
  • ІМПЕРІЯ
  • ІНОЗЕМНИЙ КАПІТАЛ В УКРАЇНІ В 18 – НА ПОЧАТКУ 20 СТОЛІТЬ
  • ІНТЕЛІГЕНЦІЯ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛИ
  • ІНВЕНТАРНІ ПРАВИЛА 1847–1848
  • КАЛНИШЕВСЬКИЙ ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • КАНІЗЬКЕ ЗБРОЙНЕ ПОВСТАННЯ 1918
  • КАРАЗІН ВАСИЛЬ НАЗАРОВИЧ
  • КАРМАЛЮК УСТИМ ЯКИМОВИЧ
  • ХАРЬКОВСКИЙ ДЕМОКРИТ, ЖУРНАЛ
  • КОЛГОСПИ
  • КОЛОНІЗАЦІЯ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ
  • КОМПАРТІЙНО-РАДЯНСЬКА СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В СРСР: ТВОРЕННЯ, ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ, КРАХ
  • КОМУНА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА
  • КОМУНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА 1919
  • КОНДРАТЬЄВИ
  • КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • КРАТКИЙ БИОГРАФИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ УЧЕНЫХ И ПИСАТЕЛЕЙ ПОЛТАВСКОЙ ГУБЕРНИИ С ПОЛОВИНЫ XVIII В. (КБС) ТА СЛОВНИК ПОЛТАВЦЫ: ИЕРАРХИ, ГОСУДАРСТВЕННЫЕ И ОБЩЕСТВЕННЫЕ ДЕЯТЕЛИ И БЛАГОТВОРИТЕЛИ
  • КРИМСЬКА ВІЙНА 1853–1856, СХІДНА ВІЙНА 1853–1856
  • ЛАТИФУНДІЇ
  • ЛЕВШИН ОЛЕКСІЙ ІРАКЛІЄВИЧ
  • ЛІСОВА ВАРТА
  • ЛИЗОГУБИ
  • МАНІФЕСТ 19 ЛЮТОГО 1861
  • МАНУФАКТУРА
  • МАРКЕВИЧ МИКОЛА АНДРІЙОВИЧ
  • МАЙОРАТНЕ ПРАВО
  • МІСЯЧИНА
  • МУРАВЙОВ МИКИТА МИХАЙЛОВИЧ
  • МИКОЛА І, МИКОЛА ПАВЛОВИЧ
  • МИКОЛА II
  • МИРОВИЙ ПОСЕРЕДНИК
  • НАПОЛЕОН І БОНАПАРТ
  • НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ
  • НЕПЛЮЄВ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ ТА ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКЕ ТРУДОВЕ БРАТСТВО
  • НОВА ПРАГА
  • ОКТЯБРИСТИ
  • ОЛЕКСАНДР І
  • ОЛЕКСАНДР ІІ
  • ОЛІЙНИЧУК СЕМЕН МИКИТОВИЧ
  • ОСНОВА - ЧАСОПИС
  • ОСВІТА ЖІНОЧА В УКРАЇНІ
  • ПАЛАТИ ДЕРЖАВНИХ МАЄТНОСТЕЙ
  • ПАВЛО І ПЕТРОВИЧ
  • ПЧІЛКА ОЛЕНА
  • ПОЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1863 –1864
  • ПОЛЬСЬКИЙ КОМІТЕТ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИЗВОЛЕННЯ
  • ПОТЬОМКІН ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ПОЖИЛЕ
  • ПРОПІНАЦІЯ
  • РАНГОВІ МАЄТНОСТІ
  • РЕКРУТСЬКА ПОВИННІСТЬ
  • РЕВОЛЮЦІЇ В ЄВРОПІ 1848–1849 РОКІВ
  • РЕВОЛЮЦІЯ 1905–1907 В УКРАЇНІ
  • РІЗНОЧИНЦІ
  • РОСІЯ
  • РОСІЯНИ В УКРАЇНІ
  • РОЗУМОВСЬКИЙ КИРИЛО ГРИГОРОВИЧ
  • РОЗУМОВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ГРИГОРОВИЧ
  • РУМЯНЦЕВ-ЗАДУНАЙСЬКИЙ ПЕТРО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • РУСЬКО-УКРАЇНСЬКА РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ (РУРП)
  • РИЛЬСЬКИЙ ТАДЕЙ РОЗЕСЛАВОВИЧ
  • СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА 1861
  • СЕЛЯНСЬКИЙ ПОЗЕМЕЛЬНИЙ БАНК
  • СЕРЕДНЯКИ
  • СЕРВІТУТ
  • СІЛЬСЬКІ ЗБОРИ
  • СОБОРНЕ УЛОЖЕННЯ 1649
  • СОЮЗ ПОРЯТУНКУ
  • СОЮЗ ЗЕМЕЛЬНИХ ВЛАСНИКІВ
  • СТАРООБРЯДСТВО
  • СТАРОСТА
  • СТОЛИПІНСЬКА АГРАРНА РЕФОРМА
  • СУДІЄНКИ, РІД
  • СУДОВІ ПАЛАТИ
  • ТАЄМНІ КОМІТЕТИ
  • ТЕРЕЩЕНКИ
  • ТЕРНИ , СМТ СУМСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТОТАЛІТАРИЗМ
  • ТРЕТІЙ ВІДДІЛ
  • ТРЕТЬОЧЕРВНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ (1907)
  • ТИМЧАСОВОЗОБОВ'ЯЗАНІ СЕЛЯНИ
  • УРОЧНА СИСТЕМА
  • УСТАВНІ ГРАМОТИ
  • ВОЛОСНА УПРАВА (ВОЛОСНЕ ПРАВЛІННЯ) – ВИКОНАВЧИЙ ОРГАН СЕЛ. СТАНОВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ЗАПРОВАДЖЕНИЙ ВНАСЛІДОК ЛІКВІДАЦІЇ КРІПАЦТВА
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ
  • ЗАХІДНИКИ
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ
  • ЗЕМЕЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  • ЗЕМСЬКА РЕФОРМА 1864
  • ЗЕМСЬКИЙ РУХ
  • ЗЕМСТВА
  • ЖАЛУВАНА ГРАМОТА ЧОРНОМОРСЬКОМУ КОЗАЦЬКОМУ ВІЙСЬКУ 1792
  • ЖУКОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ АНДРІЙОВИЧ
  • ЗОБОВ'ЯЗАНІ СЕЛЯНИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)