ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПОНЯТЕНКО ПРОКІП ДМИТРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Головченко В.І. ПОНЯТЕНКО Прокіп Дмитрович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Poniatenko_P (останній перегляд: 22.07.2019)
ПОНЯТЕНКО ПРОКІП ДМИТРОВИЧ

ПОНЯТЕНКО Прокіп Дмитрович (01.11.1878 – р. с. невід.) – громад. і політ. діяч, журналіст і дипломат. Н. в м. Полтава в сім'ї ремісника. Навч. в Полтав. семінарії (1899–1902), де зблизився із С.Петлюрою і вступив до місц. Вільної громади Революційної української партії, на Львів. з'їзді РУП 24–27 грудня 1904 підтримав позицію М.Порша щодо збереження орг. самостійності й нац. характеру партії. Із 1905 – член Української соціал-демократичної робітничої партії, редагував парт. місячник "Вільна Україна" (Санкт-Петербург, 1906), працював у кооп. установах Кубані, друкувався в "Літературно-науковому вістнику" (Львів), "Раді" (Київ), "Слові" (Київ) й "Світлі" (Київ). Із початком української революції 1917–1921 увійшов до Київ. губернського виконавчого к-ту, у першому уряді Української Центральної Ради під головуванням В.Винниченка призначений товаришем (заст.) ген. секретаря внутр. справ і, з огляду на виконання останнім обов'язків голови Генерального секретаріату Української Центральної Ради, зосередився на кер-ві ген. секретарством внутр. справ, опікувався справами біженців із Галичини та Буковини й укр. громадянами, які не мали змоги повернутися з Росії; в уряді В.Голубовича очолив канцелярію нар. мін-ва внутр. справ УНР. За гетьманату П.Скоропадського – ген. консул у Єкатеринодарі, займався підготовчою роботою серед урядових кіл Кубанської Народної Республіки на користь її приєднання на федеративних засадах до Української Держави. За доби Директорії Української Народної Республіки увійшов як політ. радник від УСДРП до складу Надзвичайної дипломатичної місії УНР до Речі Посполитої під кер-вом А.Лівицького, на переговорах щодо укладення українсько-польського військово-політ. союзу займав непоступливу позицію в територіальному питанні; подав у відставку на знак протесту проти підписання Варшавського договору 1920. 1921 повернувся на Кубань, подальша доля невідома.


Література:
  1. Головченко В.І. Від "Самостійної України" до Союзу визволення України: Нариси з історії української соціал-демократії початку ХХ ст. Х., 1996
  2. Матвієнко В.М. Українська дипломатія 1917–1921 років: На теренах постімперської Росії: Монографія. К., 2002.

Посилання:
  • БУКОВИНА
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ГАЛИЧИНА
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАРІАТ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
  • ГОЛУБОВИЧ ВСЕВОЛОД ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КУБАНЬ
  • КУБАНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА, САМОСТІЙНА КУБАНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА, КУБАНСЬКИЙ КРАЙ
  • КИЇВ
  • ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВИЙ ВІСТНИК
  • ЛІВИЦЬКИЙ (ЛЕВИЦЬКИЙ) АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЛЬВІВ
  • ПЕТЛЮРА СИМОН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПОЛТАВА
  • ПОРШ МИКОЛА ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • РАДА
  • РЕВОЛЮЦІЙНА УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • СВІТЛО - ЩОМІСЯЧНИК (1910-1914)
  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
  • УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1917-1920)
  • УКРАЇНСЬКА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА РОБІТНИЧА ПАРТІЯ УСДРП
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
  • ВАРШАВСЬКИЙ ДОГОВІР 1920 Р.
  • ВИННИЧЕНКО ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)