ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПОПОВИ

  Бібліографічне посилання: Таранець С.В. ПОПОВИ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Popovy (останній перегляд: 23.02.2019)
ПОПОВИ

ПОПОВИ – київ. 1-ї гільдії купці, одна з найбагатших і впливових купецьких родин м. Київ, меценати. Родоначальником династії був Фадей Денисович П. (н. 1776 – р. с. невід.). Родині П. належав ряд прибуткових будинків по вул. Хрещатик. Купцями 1-ї гільдії П. вважалися з 1886. Микола Фадейович (н. 1814 – р. с. невід.) займав посаду комерції радника та був почесним громадянином Києва. У 1860-х рр. брати Микола Фадейович та Лев Фадейович (н. 1820 – р. с. невід.) вели активне придбання рухомого та нерухомого майна за межами міста (земель, млинів, цукрових, винокурних та цегельних з-дів), зокрема в селах Андрушки (нині село Попільнянського р-ну Житомир. обл.), Харинівці, Вербівка (нині села Ружинського р-ну Житомир. обл.) Сквирського пов., м. Турбів Бердичівського пов. Київ. губ. (нині с-ще міськ. типу Липовецького р-ну Він. обл.).

Після ліквідації Київ. магістрату та заснування міської думи Фадея Денисовича обирають ротманом (1835) Київ. міської думи. 1886 його сини Микола і Лев заснували та утримували на власний кошт лікарню з лікування очей для бідних хворих (на 30 місць). 1891 Парфеній Миколайович (н. 1849 – р. с. невід.) разом з М.О.Терещенком та М.Дехтерьовим облаштували лікарню для робітників (на 50 місць). 1892 за клопотанням київ. міськ. т-ва цим доброчинцям присудили звання почесних громадян м. Київ. Крім того, П. були щедрими дарувальниками на старообрядські монастирі, оскільки були не лише парафіянами, але й активними членами старообрядських громад Києва. Зокрема, Фадей Денисович робив пожертвування Куренівському Свято-Нікольському чол. монастиреві (Ольгопільський пов. Подільської губ.) та Замошенському Казанському жін. монастиреві (Радомишльський пов. Київ. губ.). У 1860-ті рр. – на поч. 20 ст. переважно за власний кошт П. утримували Свято-Успенську старовірську церкву м. Київ, а Лев Фадейович був головою Київ. Свято-Успенської старообрядської громади. 1914 при цій громаді був відкритий та утримувався за власний кошт лазарет для поранених воїнів у Першій світовій війні (на 25 місць). Після закінчення Київ. Миколаївського військ. уч-ща 1916 безпосередню участь у військ. діях на Зх. фронті брав Микола Миколайович (1898–1916), де був важко поранений і помер від ран.


Література:
  1. Киев. "Церковь: Старообрядческий церковно-общественный журнал", 1914, № 38
  2. Николай Николаевич Попов. Там само, 1916, № 52
  3. Таранец С. Старообрядчество города Киева и Киевской губернии. К., 2004.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • КИЇВ
  • МІСЬКА ДУМА
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)