ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПОПОВИЧ ПАВЛО РОМАНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Васильєв В.Ю., Плющ М.Р. ПОПОВИЧ Павло Романович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Popovych_P (останній перегляд: 22.02.2019)
ПОПОВИЧ ПАВЛО РОМАНОВИЧ

ПОПОВИЧ Павло Романович (05.10.1930–30.09.2009) – льотчик-космонавт, генерал-майор авіації (1976). Двічі Герой Рад. Союзу (1962, 1974). Канд. тех. н. (1971). Н. в м. Узин (нині місто Білоцерківського р-ну Київ. обл.) в сім'ї кочегара. 1947 закінчив 7 класів і ремісниче уч-ще в Білій Церкві, 1951 – Магнітогорський індустріальний технікум, 1954 – військ. авіац. уч-ще та Центр. авіаінструкторські курси вдосконалення офіцерського складу Військово-повітряних сил, 1968 – Військово-повітряну інженерну академію ім. М.Жуковського. Із 1960 П. – у загоні космонавтів, входив до групи підготовки перших 6-ти космонавтів СРСР. Став 4-м в СРСР та 5-м у світі космонавтом. Пілотований П. косміч. корабель "Восток-4" 12–15 серпня 1962 здійснив перший у світі груповий політ (3 доби) з кораблем "Восток-3" (космонавт А.Ніколаєв). Як командир косміч. корабля, спільно з космонавтом Ю.Артюхіним, 3–19 липня 1974 здійснив довготривалий політ на "Союзі-14" (16 діб) й косміч. орбітальній станції "Салют-3". За час польоту екіпаж виконав велику програму біологічних досліджень та експериментів. На той час "Салют" – одна із серії довготермінових орбітальних станцій, що призначалися для проведення багатопланових наук. досліджень Землі, навколоземного простору та далекого космосу, науково-тех., медико-біологічних і технологічних досліджень. Значну частину складали дослідження на замовлення воєнно-промислового комплексу СРСР.

1982 вийшов зі складу групи космонавтів СРСР, призначений заст. начальника Центру підготовки космонавтів із науково-випробувальної та дослідницької роботи. Від 1989 – президент Асоціації музеїв космонавтики Росії, від 1999 – президент Укр. союзу космонавтів.

Працював головою ради директорів Держ. ін-ту земельно-кадастрових зйомок (Всерос. ін-т с.-г. аерофотогеодезичних досліджень; РФ). 1999 його іменем названа одна з малих планет Сонячної системи, його ім'я також має один із гірських хребтів у Антарктиді.

Був головою Координаційної ради укр. громад. орг-цій РФ, президентом моск. т-ва укр. к-ри "Славутич", Полтав. земляцтва міста Москви та Клубу космонавтів-українців у РФ, почесним членом Земляцтва донбасівців Москви. Ініціював створення Б-ки укр. літератури в Москві.

Обирався депутатом ВР УРСР 6–10-го скликань (1964–88).

Почесний громадянин міст Калуга, Магнітогорськ, Гур'єв, Южно-Сахалінськ, Ковров (РФ), Полтава, Запоріжжя, Біла Церква, Васильків (Україна), Торговище (Болгарія).

Похований на Троєкуровському кладовищі у Москві.


Посилання:
  • БІЛА ЦЕРКВА
  • МОСКВА
  • ПОЛТАВА
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ВАСИЛЬКІВ
  • ВОЄННО-ПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (ВПК)
  • ЗАПОРІЖЖЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ГЕРОЙ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)