ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПОТЕБНЯ ОЛЕКСАНДР ОПАНАСОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Франчук В.Ю. ПОТЕБНЯ Олександр Опанасович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Potebnia_O (останній перегляд: 23.02.2019)
ПОТЕБНЯ ОЛЕКСАНДР ОПАНАСОВИЧ

ПОТЕБНЯ Олександр Опанасович (22(10)09.1835–11.12(29.11).1891) – мовознавець і філософ, літературознавець, фольклорист та етнограф, представник психологічного напряму в слов'ян. філол. науці. Д-р слов'яно-руської філології, професор (1874). Чл.-кор. Петерб. АН (1875). Н. на х. Манев поблизу с. Гаврилівка (нині с. Гришине Роменського р-ну Сум. обл.). Батьки – дрібномаєтні укр. дворяни, які походили із запороз. козацтва, дід і батько служили в рос. армії, брат А.Потебня – революціонер-шістдесятник.

Закінчив Радомську г-зію (1851), де викладання проводилося польс. мовою, навч. на юрид. (1851) та історико-філол. ф-ті Харків. ун-ту (1852–56), тут долучився до збирання творів укр. нар. творчості. Наглядач пансіону 1-ї Харків. г-зії (1856), позаштатний викладач кафедри рос. мови і словесності Харків. ун-ту (1857–61). Під впливом П.Лавровського, учня І.Срезневського, звернувся до вивчення слов'ян. мов, етнографії і фольклору. Захистив дис. на ступінь магістра слов'ян. філології на тему: "О некоторых символах в славянской народной поэзии" (Х., 1860); на ступінь д-ра слов'яно-рус. філології на тему: "Из записок по русской грамматике" (видано: т. 1, Воронеж, 1874; т. 2, Х., 1874). Ад'юнкт кафедри рос. мови і словесності (1861–62), доцент (1863–74), екстраординарний (1874), ординарний (1875) професор Харків.ун-ту.

Після виходу у світ праці "Мысль и язык" (СПб., 1862) відряджений мін-вом нар. освіти Рос. імперії на 2 роки за кордон для підготовки до викладання порівняльного мовознавства, заг. літератури і слов'ян. філології. Навч. санскриту в Берліні (Німеччина) в А.Вебера, відвідав Відень, де слухав лекції Ф.Міклошича й вивчав сербський і хорватський наголос під кер-вом А.Мажуранича. У Празі (нині столиця Чехії) познайомився з А.Патерою і М.Гатталою, університетські лекції останнього з порівняльного вивчення чеської і словац. мов справили на П. сильне враження. Згодом він застосував і розвинув порівняльний метод при аналізі близькоспоріднених рос. та укр. мов, розширив і поглибив тло дослідження за рахунок усіх слов'ян., балт. та деяких ін. індоєвроп. мов.

Автор праць із заг. мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв'язок мови й мислення тощо. Розглядав питання історії укр. мови та укр. діалектології у зв'язку з відповідними аспектами рос. мови. Обидві мови П. вважав нащадками однієї, спільної в минулому (давньоруської) мови-предка. Відповідно до термінології свого часу називав укр. мову малоруським наріччям, а терміном "русский язык" позначав сукупність східнослов'ян. мов.

Завдяки П. Харків. ун-т став одним із найвидатніших наук. центрів з вивчення слов'ян. філології. Поміж учнями вченого: О.Попов, М.Колосов і Д.Овсянико-Куликовський, окрім того, П. справив вплив на Б.Ляпунова, литов. дослідника Е.Вольтера, фінського славіста І.Мікколу та ін. 1877–90 П. – голова Харківського історико-філологічного товариства. Обраний чл.-кор. Петерб. АН (1875), дійсним членом Моск. археол. т-ва (1864), Т-ва любителів рос. словесності при Моск. ун-ті (1875), Чеського королів. т-ва наук (1887), Т-ва любителів природознавства, антропології та етнографії при Моск. ун-ті (1890). За працю "Из записок по русской грамматике" (т. 1–2) Петерб. АН присудила П. повну Ломоносовську премію (1874), золоті Уваровські медалі за розгляд праць П.Житецького "Очерк звуковой истории малорусского наречия" (1878), Я.Головацького "Народные песни Галицкой и Угорской Руси" (1879), Рос. геогр. т-вом присуджена золота Костянтинівська медаль (1891).

П. у м. Харків.

Бібліогр.: Франчук В.Ю. Олександр Опанасович Потебня (біобібліографічний нарис). К., 1975.


Праці:
  1. Объяснение малорусских и сродных народных песен, т. 1–2. Варшава, 1883–87
  2. Из записок по русской грамматике, т. 1–4. М., 1958–85
  3. Ударение. К., 1973
  4. Эстетика и поэтика. М., 1976
  5. Слово и миф. М., 1989
  6. Теоретическая поэтика. М., 1990
  7. Мысль и язык. К., 1993.
Література:
  1. Лешка О. Материалы для биографии А.А. Потебни. "Slavia", 1976, ročn.45, seš.1
  2. Толстой Н.И. О некоторых этнолингвистических наблюдениях А.А. Потебни. В кн.: Потебнянські читання. К., 1981
  3. Франчук В.Ю. Олександр Опанасович Потебня. К., 1985
  4. Будагов Р.А. А.А. Потебня как языковед-мыслитель. В кн.: Портреты языковедов 19–20 вв.: Из истории лингвистических учений. М., 1988
  5. Айзеншток И.Я. Из истории научного наследия А.А. Потебни. Публикация С.А. Гальченко. В кн.: О.О. Потебня і проблеми сучасної філології. К., 1992
  6. Динчев К. Александър Потебня – теренист и изследовател на фольклора. Там само. Франчук В.Ю. А.А. Потебня и славянская филология. "Вопросы языкознания", 1992, № 4
  7. Архіви: Центральний державний історичний архів України, м. Київ, ф. 2045
  8. Відділ рукописних фон-дів і текстології Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, ф. 73.

Посилання:
  • ГОЛОВАЦЬКИЙ ЯКІВ ФЕДОРОВИЧ
  • ХАРКІВ
  • ХАРКІВСЬКЕ ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО
  • ЛАВРОВСЬКИЙ ПЕТРО ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ОВСЯНИКО-КУЛИКОВСЬКИЙ ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
  • ПОТЕБНЯ АНДРІЙ ОПАНАСОВИЧ
  • СРЕЗНЕВСЬКИЙ ІЗМАЇЛ ІВАНОВИЧ
  • ВІДЕНЬ
  • ЖИТЕЦЬКИЙ ПАВЛО ГНАТОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ГНИЛОСИРОВ ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ
  • ГРОМАДИ
  • ІНДОЄВРОПЕЙСЬКА СПІЛЬНІСТЬ
  • ІНСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА ІМЕНІ О.ПОТЕБНІ НАН УКРАЇНИ
  • ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО ПРИ ХАРКІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
  • ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ
  • ІСТОРИЧНІ УКРАЇНСЬКІ ПІСНІ
  • ХАРКІВ
  • ХАРКІВСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО, ХАРКІВСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ПРИ ВУАН
  • ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.КАРАЗІНА
  • КРАТКИЙ БИОГРАФИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ УЧЕНЫХ И ПИСАТЕЛЕЙ ПОЛТАВСКОЙ ГУБЕРНИИ С ПОЛОВИНЫ XVIII В. (КБС) ТА СЛОВНИК ПОЛТАВЦЫ: ИЕРАРХИ, ГОСУДАРСТВЕННЫЕ И ОБЩЕСТВЕННЫЕ ДЕЯТЕЛИ И БЛАГОТВОРИТЕЛИ
  • КИЕВСКАЯ СТАРИНА
  • ЛАВРОВСЬКИЙ МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ЛАВРОВСЬКИЙ ПЕТРО ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • МАНЖУРА ІВАН ІВАНОВИЧ
  • МІФ ІСТОРИЧНИЙ
  • МОСКОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ОСВІТНІ ТОВАРИСТВА В УКРАЇНІ
  • ОВСЯНИКО-КУЛИКОВСЬКИЙ ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
  • ПОПОВ ПАВЛО МИКОЛАЙОВИЧ
  • ПОТЕБНЯ АНДРІЙ ОПАНАСОВИЧ
  • РУССКИЙ БИОГРАФИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ
  • РУССКИЙ ФИЛОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК
  • РУСИФІКАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
  • СБОРНИК ХАРЬКОВСКОГО ИСТОРИКО-ФИЛОЛОГИЧЕСКОГО ОБЩЕСТВА (1886-1914)
  • ШЕВЕЛЬОВ ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВО
  • СУМСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ТЕКСТОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ У КИЄВІ
  • ЯГИЧ ВАТРОСЛАВ
  • ЯВОРНИЦЬКИЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ЯЗИЧНИЦТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)