ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПРАВОБЕРЕЖНЕ ПОВСТАННЯ 1664–1665

  Бібліографічне посилання: Горобець В.М. ПРАВОБЕРЕЖНЕ ПОВСТАННЯ 1664–1665 [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pravoberezhne_povstannia_1664 (останній перегляд: 16.11.2018)
ПРАВОБЕРЕЖНЕ ПОВСТАННЯ 1664–1665

ПРАВОБЕРЕЖНЕ ПОВСТАННЯ 1664–1665 – збройні виступи козаків, селян і міщан Правобережної України проти спроб реставрації урядом польс. короля Яна II Казимира Ваза соціально-екон. відносин, що мали місце до початку Національно-визвол. війни укр. народу серед. 17 ст. Вибух П.п. був спровокований діями польс. адміністрації (за потурання гетьман. уряду П.Тетері), спрямованими на реституцію (відновлення) володільницьких прав шляхти на Правобережжі, що чинилися на тлі невдалого походу коронної армії на Лівобережжя взимку 1663/64 та за подальшого занепаду військ. спроможності Речі Посполитої. У розгортанні повстання активну роль відігравало запорозьке та лівобережне козацтво. Участь у його підготовці брали: І.Виговський, Ю.Хмельницький, І.Сірко, Ф.Коробка, Г.Гуляницький, О.Гоголь і Йосиф Нелюбович-Тукальський. Втім, дії повстанців не були достатньою мірою скоординовані та підпорядковані єдиному командуванню.

Розпочалося П.п. в 1-й половині лютого 1664 походом кошового отамана Запорозької Січі І.Сірка на Брацлавщину. Тут запорожців підтримали торговицький сотник Д.Сулима та полк. С.Височан, і за короткий час повстання охопило значні території Брацлавщини та Київщини. Кількість учасників зросла приблизно до 20 тис. осіб, і вони наблизились до найпотужнішої на Правобережжі Білоцерківської фортеці. Лише за підтримки татар. орд гетьманові П.Тетері та командиру коронних військ в Україні полк. С.Маховському вдалося відтіснити повсталих до Лисянки й Торговиці (нині село Новоархангельського р-ну Кіровогр. обл.).

За участь у підготовці повстання 27 березня 1664 було страчено колиш. гетьмана І.Виговського. Така ж доля спіткала ще бл. 1,5 тис. повстанців, захоплених у полон. Але репресії влади не лише не приборкали виступ, а спровокували новий спалах боротьби. На кінець березня – початок квітня 1664 до рук повсталих перейшли Мліїв (нині село Городищенського р-ну Черкас. обл.), Городище, Кам'янка, Сміла, Жаботин (нині село Кам'янського р-ну Черкас. обл.) та ін. міста Пд. Київщини, а також Брацлав, Вінниця, Меджибіж, Могилів-Подільський – на Брацлавщині. У Летичівському та Кам'янському повітах значного розмаху набув опришківський рух (див. Опришки). У середині квітня 1664 І.Сірко вчинив спробу оволодіти резиденцією правобереж. гетьмана – Чигирином.

Прибуття на Правобережжя коронних військ на чолі з рус. воєводою С.Чарнецьким (22–25 тис. вояків разом із військ. слугами) і татар. орд (бл. 10–15 тис. вояків), незважаючи на втручання в конфлікт на боці повсталих лівобережних військ гетьмана І.Брюховецького, повернуло ініціативу до рук польс. командування. Вже на початок літа 1664 С.Чарнецькому вдалося витіснити з Правобережжя запороз. і лівобереж. козаків, а також зміцнити польс. форпости у Паволочі (нині село Попільнянського р-ну Житомир. обл.), Білій Церкві, Корсуні (нині м. Корсунь-Шевченківський), Чигирині, Ставищах (нині смт Ставище). Придушення повстання супроводжувалося масовими репресіями та виведенням місц. населення до Криму в ясир.

Незважаючи на поразку, П.п. обумовило зречення влади П.Тетерею та підготувало ґрунт до розриву Правобереж. Гетьманату з Річчю Посполитою в гетьманування П.Дорошенка.


Література:
  1. Костомаров Н.И. Руина. В кн.: Костомаров Н.И. Исторические монографии и исследования, т. 15. СПб., 1905
  2. Majewski W. Ostatnia kampania Czarnieckiego w 1664 r. В кн.: Studia i materiały do historii wojskowości, t. 15. Warszawa, 1969
  3. Дорошенко Д.І. Гетьман Петро Дорошенко: Огляд його життя і політичної діяльності. Нью-Йорк, 1985
  4. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція ХVII ст. (1648–1676). К., 1999.

Посилання:
  • БІЛА ЦЕРКВА
  • БРАЦЛАВ
  • БРЮХОВЕЦЬКИЙ ІВАН МАРТИНОВИЧ
  • ЧИГИРИН, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • ДОРОШЕНКО ПЕТРО ДОРОФІЙОВИЧ
  • ГОГОЛЬ ОСТАП
  • ГОРОДИЩЕ, МІСТО ЧЕРКАС. ОБЛ.
  • ГУЛЯНИЦЬКИЙ ГРИГОРІЙ
  • КАМ'ЯНКА
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ЮРІЙ
  • КОРОБКА ФЕДІР І РІД КОРОБОК. К.
  • КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ
  • КОШОВИЙ ОТАМАН
  • КОЗАК, СЛОВО
  • ЛИСЯНКА
  • МЕДЖИБІЖ
  • МІЩАНИ
  • МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • ОПРИШКИ
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СІРКО ІВАН
  • СМІЛА , МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • СОТНИК
  • СТАВИЩЕ , СМТ КИЇВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТЕТЕРЯ ПАВЛО ІВАНОВИЧ
  • ВІННИЦЯ
  • ВОЄВОДА
  • ВИГОВСЬКИЙ ІВАН ОСТАПОВИЧ
  • ВИСОЧАН СЕМЕН (СЕНЬ) ГНАТОВИЧ
  • ЯН II КАЗИМИР ВАЗА
  • ЯСИР
  • ЙОСИФ НЕЛЮБОВИЧ-ТУКАЛЬСЬКИЙ
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ

  • Пов'язані терміни:
  • БІЛОЦЕРКІВСЬКА БИТВА 1664 Р.
  • ЧАРНЕЦЬКИЙ СТЕФАН
  • ЧИГИРИНСЬКИЙ ЗАМОК
  • КОСАГОВ ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • ПОВСТАННЯ ПРАВОБЕРЕЖНЕ 1664–1665
  • СТАВИЩАНСЬКА ОБОРОНА 1664
  • СТЕБЛІВ, СМТ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТЕТЕРЯ ПАВЛО ІВАНОВИЧ
  • ТОРГОВИЦЬКИЙ ПОЛК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)