ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПРАВОСЛАВ'Я

  Бібліографічне посилання: Яроцький П.Л. ПРАВОСЛАВ'Я [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pravoslavia (останній перегляд: 16.02.2019)
ПРАВОСЛАВ'Я

ПРАВОСЛАВ'Я – один із 3-х основних, поряд із католицизмом і протестантизмом, напрямів християнства, який остаточно виокремився й організаційно оформився в 11 ст. Після поділу церков назва "католицька" (в латинізованій формі) залишалася за зх. (рим.) церквою, "православна" – за східною. Формально датою поділу церков вважається 1054, проте цей процес почався значно раніше: відмінність між зх. і сх. християнством була помітною вже в 3–5 ст.

П. як церк. напрям склалося на території Візант. імперії і слугувало ідеологічною опорою імперської влади за принципом цезаропапізму (пріоритету світської влади над Церквою). П. не мало єдиного церк. центру, оскільки від початку свого формування церк. влада у Візантії зосереджувалася в руках 4-х патріархів: константиноп., александрійського, антіохійського та єрусалимського. При цьому константиноп. патріарх, хоча й іменувався вселенським, був лише першим серед рівних. Ця традиція вселенського правосл. патріарха збереглася за ним дотепер. Із розпадом Візант. імперії кожний із названих патріархів став очолювати самостійну (автокефальну) помісну правосл. церкву. Згодом автокефальні та автономні церкви виникли і в ін. країнах, гол. чин. на Бл. Сході, Балканах та в Сх. Європі.

Віросповідну основу П. становлять Святе Письмо (Біблія) і Священний Переказ (постанови Соборів Вселенських та помісних соборів 4–8 ст., праці отців Церкви; див. Патристика). Догматику П. викладено в Нікео-Константиноп. "Символі віри" (4 ст.), у 12-ти "чинах" (пунктах) якого визнаються триєдність Бога, боговтілення, спокутна жертва, воскресіння і вознесіння Ісуса Христа, віра в одне хрещення, майбутнє воскресіння мертвих і потойбічну винагороду, а також в єдину апостольську церкву. Формально вважається, що ці догмати не підлягають будь-яким змінам і уточненням ані за змістом, ані за формою.

Великого значення в П. надається обрядовості, центр. елементом якої є 7 таїнств (хрещення, миропомазання, сповідь, причастя, шлюб, священство, єлеосвячення). Важлива роль відводиться культові святих, шануванню ікон, церк. святам, постам. П. заперечує низку катол. догматів про: "filioque" (походження Святого Духа "і від Сина"), чистилище, непорочне зачаття й тілесне вознесіння на небо Діви Марії, про непогрішність і непомильність Папи Римського у справах віри й моралі та ін. Духовенство в П. поділяється на біле (одружені парафіяльні священики) і чорне (ченці, які дають обітницю безшлюбності). Єпископом може стати тільки чернець. Найвищим єпископським саном є патріарх. Існують чол. й жін. монастирі. Більшість правосл. церков у богослужбовій практиці користується новим стилем, але дату Пасхи всі визначають за старим, юліанським, календарем. На відміну від католицизму П. не має єдиного світ. центру. Нині воно представлене 15-ма визнаними (канонічними) і кількома невизнаними автокефальними та 5-ма автономними церквами.

Як держ. релігія П. поширилося в Київській Русі наприкінці 10 ст. У сучасній Україні П. представлено 3-ма церквами: Українською православною церквою Київського патріархату, Укр. правосл. церквою, яка перебуває в "канонічному і молитовному єднанні", а фактично – в юрисдикції Московського патріархату, Українською автокефальною православною церквою. Богослужіння в правосл. церквах здебільшого відправляється нац. мовами; використовуються й мертві мови (церковнослов'янська – у Старообрядницькій правосл. церкві та Укр. правосл. церкві в юрисдикції Моск. патріархату). Протягом тривалого часу ведеться підготовка до Вселенського правосл. собору, попередня програма якого передбачає істотну модернізацію віровчення та обрядовості з урахуванням вимог сучасності.


Література:
  1. Голубинский Е.Е. История русской церкви, т. 1–2. М., 1880–1911
  2. Лебедев А.П. Очерки внутренней истории византийско-восточной церкви в IX, X и XI вв. В кн.: Лебедев А.П. Собрание церковно-исторических сочинений, т.6. М., 1902
  3. Огієнко І. Українська культура. К., 1991
  4. Поснов М.Э. История христианской церкви (до разделения Церквей –1054 г.). К., 1991
  5. Грушевський М.С. З історії релігійної думки на Україні. К., 1992
  6. Історія Православної церкви в Україні. К., 1997
  7. Історія релігії в Україні, т. 3: Православ'я в Україні. К., 1999
  8. Саган О. Вселенське православ'я: суть, історія, сучасний стан. К., 2004.

Посилання:
  • БІБЛІЯ
  • ІКОНИ, УКРАЇНСЬКІ ІКОНИ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • МОСКОВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ
  • ПАТРІАРХ
  • ПАТРИСТИКА
  • ПРОТЕСТАНТИЗМ
  • СОБОРИ ВСЕЛЕНСЬКІ
  • ЦЕЗАРОПАПІЗМ
  • УКРАЇНСЬКА АВТОКЕФАЛЬНА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА (УАПУ)
  • УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ
  • ВІЗАНТІЯ

  • Пов'язані терміни:
  • АДРІАН
  • АФЕНДИКИ
  • АГАПІЙ (АГАПІТ) ПЕЧЕРСЬКИЙ
  • АКТЫ ВИЛЕНСКОЙ АРХЕОГРАФИЧЕСКОЙ КОМИССИИ
  • АЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ
  • АНАФЕМА
  • АНДРЕЛЛА МИХАЙЛО
  • АНТІОХІЙСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ
  • АНТИСЕМІТИЗМ В УКРАЇНІ
  • АПТЕКМАН ЙОСИП ВАСИЛЬОВИЧ
  • АРХІЄРЕЙ
  • АРХІМАНДРИТ
  • АРХІПРЕСВИТЕР
  • АРТЕМІЙ (ІГУМЕН ТРОЇЦЕ-СЕРГІЄВОГО МОНАСТИРЯ)
  • БАРКУЛАБІВСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • БАРОНІЙ ЦЕЗАР
  • БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ 1596 Р.
  • БЕРЕСТЕЙСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • БОБРИНСЬКИЙ ГЕОРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • БОНН ФРАНЦ КСАВЕРІЙ
  • БРАТСТВА
  • БРОНЕВСЬКИЙ МАРТИН
  • БУЛГАКОВ СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ДАВНЬОСХОВИЩЕ СВЯТО-ВОЛОДИМИРСЬКОГО ПРАВОСЛАВНОГО БРАТСТВА
  • ДЕНИСОВ СЕМЕН
  • ДІЄЦЕЗІЯ
  • ДОРОШЕНКО МИХАЙЛО
  • ДОВГЕ
  • ДРЕВИНСЬКИЙ ЛАВРЕНТІЙ
  • ДУБОВИЧ ІВАН
  • ДУХА СВЯТОГО ЦЕРКВА
  • ДУХОБОРИ, ДУХОБОРЦІ
  • ДУХОВЕНСТВО
  • ДИСКРИМІНАЦІЯ РЕЛІГІЙНА
  • ЕКУМЕНІЧНИЙ РУХ
  • ЕКЗАРХАТ РПЦ В УКРАЇНІ. ЕКЗАРХАТ
  • ЕКЗЕКУЦІЙНИЙ РУХ
  • ЄПАРХІЯ
  • ЄПИСКОПСТВА ІНСТИТУТ У КАТОЛИЦЬКІЙ ЦЕРКВІ
  • ЕРБІНЬЇ МІШЕЛЬ ДЕ
  • ЕВАКУАЦІЙНІ ЗАХОДИ АВСТРІЙСЬКОГО ТА РОСІЙСЬКОГО УРЯДІВ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
  • ЄВРАЗІЙСЬКОЇ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПІЛЬНОСТІ КОНЦЕПЦІЯ
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ЄВРОАТЛАНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ
  • ФЕОФАНА III МІСІЯ В УКРАЇНІ 1620
  • ФІНЛЯНДІЯ
  • ГАЙДАМАЦЬКИЙ РУХ
  • ҐАЛЯТОВСЬКИЙ
  • ГАЛИЦЬКЕ ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВО
  • ГЕБЕЙ ПЕТРО
  • ГЕРБУРТ ЯН-ЩАСНИЙ
  • ҐІЗЕЛЬ ІНОКЕНТІЙ
  • ГЛУХІВСЬКИЙ ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ БАТУРИНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ГОЛЬШАНСЬКІ (ДУБРОВИЦЬКІ)
  • ГОЛУБ ОЛИФЕР ОСТАПОВИЧ
  • ГОЛУБЄВ СТЕПАН ТИМОФІЙОВИЧ
  • ГОНЧАРОВ ЙОСИП СЕМЕНОВИЧ
  • ГРЕЦІЯ, ГРЕЦЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ГРЕКОВИЧ АНТОНІЙ
  • ГРОМИКИ (ГРОМЕКИ)
  • ГУЛЕВИЧІ
  • ІДЕНТИЧНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНА
  • ІЄРЕЙ
  • ІГУМЕН
  • ІКОНОТВОРЧІСТЬ ТА УКРАЇНСЬКЕ ІКОНОМАЛЯРСТВО
  • ІКОНИ, УКРАЇНСЬКІ ІКОНИ
  • ІЛОВАЙСЬКИЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ІМПЕРІЯ
  • ІОАНН ПАВЛО ІІ
  • ІОАНН ХХІІІ
  • ІСТОРИЧНІ УКРАЇНСЬКІ ПІСНІ
  • ІСИХАЗМ
  • ИЗВЕСТИЯ НЕЖИНСКОГО ИСТОРИКО-ФИЛОЛОГИЧЕСКОГО ИНСТИТУТА КНЯЗЯ БЕЗБОРОДКО
  • КАФИНСЬКИЙ ЕЙЯЛЕТ
  • КАЛЬВІНІЗМ
  • КАЛИНСЬКИЙ ТИМОФІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА
  • КЕППЕН ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • ХЛОПОМАНСТВО, НАРОДНИЦЬКО-КУЛЬТ. ТЕЧІЯ
  • ХРИСТИЯНСТВО
  • КІТОВИЧ АНЖЕЙ
  • КЛІР
  • КНЯГИНИЦЬКИЙ ІВАН
  • КНЯЗЬ
  • КНИГОЗБІРНІ ВИКЛАДАЧІВ ТА ВИПУСКНИКІВ КИЇВСЬКОЇ АКАДЕМІЇ
  • КОЧУБИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КОНИСЬКИЙ ГЕОРГІЙ
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КОНТРРЕФОРМАЦІЯ
  • КОРЕЦЬКІ
  • КОРСАК РАФАЇЛ, СВІТСЬКЕ ІМ'Я – МИКОЛА
  • КОРСУНСЬКА РАДА 1632
  • КОСТЕЛЬНИК ГАВРИЇЛ ТЕОДОРОВИЧ
  • КОЯЛОВИЧ МИХАЙЛО ЙОСИПОВИЧ
  • КОЗАЦЬКІ ПРІЗВИЩА
  • КРИЧЕВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ-МИХАЙЛО
  • КРИМСЬКА ВІЙНА 1853–1856, СХІДНА ВІЙНА 1853–1856
  • КРИМСЬКИЙ РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ 1819–1919
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • КИЇВСЬКИЙ ПРАВОСЛАВНИЙ ЦЕРКОВНИЙ СОБОР 1640
  • КИСІЛЬ АДАМ ГРИГОРОВИЧ
  • ЛАШКЕВИЧІ
  • ЛЕМКІВЩИНА
  • ЛІКОВСЬКИЙ ЕДВАРД
  • ЛИПКІВСЬКИЙ ВАСИЛЬ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ЛІТОПИС ОСТРОЗЬКИЙ, ОСТРОЗЬКИЙ ЛІТОПИСЕЦЬ
  • ЛІТОПИСЕЦЬ АБО ХРОНІЧКА ЙОАХИМА ЄРЛИЧА
  • ЛОМОНОСОВ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛЬВІВСЬКИЙ СОБОР 1946
  • ЛЮБАРТ, ЛЮБАРТ-ДМИТРО ГЕДИМІНОВИЧ
  • ЛЖЕДМИТРІЙ I
  • МАРАМОРОЩИНА
  • МОГИЛА ПЕТРО СИМЕОНОВИЧ
  • МОКРСЬКИЙ-ГОЦЕЛЬ АНДРІЙ
  • МОЛОКАНИ
  • МОСКВОФІЛЬСТВО
  • МИКОЛА II
  • МИТРОПОЛИТ
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ
  • НАУМОВИЧ ІВАН
  • НЕМИРИЧ ЮРІЙ
  • НЕМИРИЧІ
  • НЕОУНІЯ, НОВА УНІЯ
  • НИКОЛЬСЬКИЙ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • НИКОН
  • ОБНОВЛЕНСТВО
  • ОЛЕКСАНДР ДОБРИЙ
  • ОСТРОЗЬКИЙ ВАСИЛЬ-КОСТЯНТИН КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ПАКТИ ТА КОНСТИТУЦІЇ ЗАКОНІВ І ВОЛЬНОСТЕЙ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО 1710
  • ПЕКАЛІД СИМОН
  • ПЕРЕМИСЬКА ЄПАРХІЯ
  • ПЕРЕСЕЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ У РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ
  • ПЕТРО СКАРГА
  • ПЯСЕЦЬКИЙ ПАВЛО
  • ПІДЛЯШШЯ
  • ПІНСЬК
  • П'ЯТИДЕСЯТНИЦТВО
  • ПОМ'ЯНИКИ
  • ПРОТЕСТАНТИЗМ
  • ПУНКТИ ДЛЯ ЗАСПОКОЄННЯ РУСЬКОГО НАРОДУ
  • РАГОЗА МИХАЇЛ
  • РОСІЯНИ В УКРАЇНІ
  • РУССКАЯ БЕСЕДА
  • РУСИФІКАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
  • САКОВИЧ КАСІЯН
  • СЕМБРАТОВИЧ ЙОСИФ
  • ШЕПТИЦЬКІ
  • ШУМЛЯНСЬКИЙ ЙОСИП
  • СХИЗМА
  • СЛОВ’ЯНОФІЛЬСТВО, СЛОВ’ЯНОЛЮБСТВО
  • СОЮЗ РУССКОГО НАРОДА
  • СТАРООБРЯДСТВО
  • СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКИЙ БАКОТСЬКИЙ МОНАСТИР
  • СИНОПСИС ВИДАНИЙ У КИЄВІ (1674)
  • ТЕОЛОГІЯ
  • ТЕРЛЕЦЬКИЙ ІПОЛІТ
  • ТРЕНОС. АБО ПЛАЧ СХІДНОЇ ЦЕРКВИ
  • ТРУДЫ ПОДОЛЬСКОГО ЕПАРХИАЛЬНОГО ИСТОРИКО-СТАТИСТИЧЕСКОГО КОМИТЕТА
  • УСПЕНСЬКИЙ ПОРФІРІЙ
  • ВАРШАВСЬКИЙ ДОГОВІР 1768 Р.
  • ВЧЕНИЙ ГУРТОК КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ
  • ВЕЛИЧКО САМІЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ ТА ЙОГО ЛІТОПИС
  • ВЕРДУМ УЛЬРІХ ФОН
  • ВЕСТНИК ЮГО-ЗАПАДНОЙ И ЗАПАДНОЙ РОССИИ
  • ВІЧНИЙ МИР 1686 Р.
  • ВІЛЕНСЬКИЙ СВЯТОГО ДУХА МОНАСТИР
  • ВІЛЬНЮС
  • ВІЗАНТІЯ
  • ВЛАДИСЛАВ IV ВАЗА
  • ВОЙШЕЛК
  • ВИШЕНСЬКИЙ ІВАН
  • ВИШНЕВЕЦЬКА (МОГИЛЯНКА) РАЇНА
  • ВИШНЕВЕЦЬКИЙ ЯРЕМА (ІЄРЕМІЯ)
  • ЮРИДИЧНА ШКОЛА, ІСТОРИКО-ПРАВНИЧА ШКОЛА, ДЕРЖАВНО-ЮРИДИЧНА ШКОЛА
  • ЗАГОРОВСЬКІ
  • ЗАГОРОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ПЕТРОВИЧ
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ
  • ЗАХІДНА УКРАЇНА, ЯК ТЕРМІН
  • ЗАКОН БОЖИЙ
  • ЗАКОНИ ПРО ТИМЧАСОВИЙ ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ
  • ЗАМОЙСЬКИЙ СОБОР УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО–КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ 1720
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ
  • ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА
  • ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ СИСТЕМА ЦІННОСТЕЙ
  • ЗАРУЦЬКИЙ ІВАН МАРТИНОВИЧ
  • ЗЕМСЬКОГО СОБОРУ РІШЕННЯ 1653
  • ЖАБОКРИЦЬКИЙ ДІОНІСІЙ
  • ЖОХОВСЬКИЙ КИПРІАН
  • ЖУКОВИЧ ПЛАТОН МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЖУРАКІВСЬКІ
  • ЗНАЧКО–ЯВОРСЬКИЙ МЕЛЬХІСЕДЕК
  • ЗИЗАНІЙ СТЕФАН


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)