ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПРАВОТРОЦЬКІСТСЬКОГО БЛОКУ ПРОЦЕС 1938

  Бібліографічне посилання: Шаповал Ю.І. ПРАВОТРОЦЬКІСТСЬКОГО БЛОКУ ПРОЦЕС 1938 [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pravotrotskistskoho_bloku_1938 (останній перегляд: 18.08.2019)
ПРАВОТРОЦЬКІСТСЬКОГО БЛОКУ ПРОЦЕС 1938

"ПРАВОТРОЦЬКІСТСЬКОГО БЛОКУ" ПРОЦЕС 1938 – показовий суд. процес, що відбувся 2–13 березня 1938 в Москві. Усього було засуджено 21 особу, у т. ч. колиш. гол. редактора газ. "Правда" М.Бухаріна, колиш. голову РНК СРСР, а перед арештом – наркома зв'язку СРСР О.Рикова, колиш. наркома внутр. справ СРСР Г.Ягоду, колиш. 1-го заст. наркома закордонних справ СРСР М.Крестинського, колиш. наркома землеробства СРСР М.Чернова, колиш. наркома фінансів СРСР Г.Гринька, колиш. наркома зовн. торгівлі СРСР А.Розенгольца, колиш. 1-го секретаря ЦК КП(б) Узбекистану А.Ікрамова, колиш. голову РНК Узбецької РСР Ф.Ходжаєва, колиш. 1-го секретаря ЦК КП(б) Білорусії В.Шаранговича, лікарів Л.Левіна і Д.Плетньова, секретаря НКВС СРСР П.Буланова, колиш. секретаря письменника Максима Горького, директора музею ім. Максима Горького П.Крючкова та ін. За цією самою справою було заарештовано колиш. голову РНК УСРР (1919–23) Х.Раковського, до арешту – начальника управління наркомату охорони здоров'я РСФРР. Ще 1936 було вперше оголошено про те, що розпочато слідство проти М.Бухаріна, О.Рикова і колиш. лідера профспілок в СРСР М.Томського. Останній покінчив життя самогубством, а проти двох попередніх слідство офіційно припинили у вересні 1936. Насправді за М.Бухаріним і О.Риковим було встановлено посилений нагляд. Із таборів і заслання до Москви етапували багатьох їхніх колиш. соратників по внутрішньопарт. боротьбі. Невдовзі від окремих заарештованих були отримані свідчення про існування в СРСР терористичної орг-ції правих під орудою М.Бухаріна і О.Рикова. У грудні 1936 питання про них було поставлене на пленумі ЦК ВКП(б), який прийняв рішення відкласти це питання до наступного пленуму. На лютнево-березневому пленумі 1937 нарком внутр. справ СРСР М.Єжов заявив, що отримані вичерпні свідчення, які підтверджують "провину" М.Бухаріна і О.Рикова. За пропозицією Й.Сталіна їх вивели зі складу ЦК ВКП(б) і того самого дня заарештували. У лютому 1938 прокурор СРСР А.Вишинський надіслав Й.Сталіну проект повідомлення в пресі про наступний відкритий суд. процес по справі М.Бухаріна, О.Рикова та ін. Й.Сталін вніс до проекту низку доповнень і змін, що зводилися до підкреслення особливої ролі М.Бухаріна і О.Рикова в кер-ві заколотом. 28 лютого 1938 відредаговане повідомлення було оприлюднене в пресі. В обвинувальному висновкові учасників "дела" містились обвинувачення в організації вбивства С.Кірова і смерті В.Куйбишева, В.Менжинського, Максима Горького та його сина, а також у спробі отруїти М.Єжова. Крім цього, М.Бухаріну поставили у провину те, що 1918 він разом із лівими есерами і групою "лівих комуністів" намагався зірвати Брестський мирний договір РСФРР з державами Четверного союзу 3 березня 1918, заарештувати і вбити В.Леніна і Й.Сталіна та сформувати новий уряд. 18 учасників процесу були засуджені до смерті. Засуджені до позбавлення волі Д.Плетньов, Х.Раковський і С.Бессонов у вересні 1941 були розстріляні разом з в'язнями Орловської в'язниці. У зв'язку зі справою "правотроцькістського блоку" було здійснено велику кількість арештів, у т. ч. в УРСР. К.Ікрамов, В.Шарангович, В.Іванов, Г.Гринько та І.Зеленський були офіційно реабілітовані 1957–59, М.Крестинський – 1963, решта (крім Г.Ягоди) – 1988.


Література:
  1. Коэн С. Бухарин: Политическая биография: 1888–1938. М., 1988
  2. Возвращенные имена: Сборник публицистических статей, кн. 1–2. М., 1989
  3. О так называемом "Антисоветском правотроцкистском блоке". "Известия ЦК КПСС", 1989, № 1
  4. Шелестов Д. Время Алексея Рыкова. М., 1990
  5. Реабилитация: Политические процессы 30–50-х годов. М., 1991
  6. Шаповал Ю.І. Україна 20–50-х років: Сторінки ненаписаної історії. К., 1993
  7. Політичний терор і тероризм в Україні: ХIХ–ХХ ст.: Історичні нариси. К., 2002
  8. Яковлев А. Сумерки. М., 2003.

Посилання:
  • БРЕСТСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР РСФРР З ДЕРЖАВАМИ ЧЕТВЕРНОГО СОЮЗУ 3 БЕРЕЗНЯ 1918 Р.
  • БУХАРІН МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ГОРЬКИЙ МАКСИМ
  • ГРИНЬКО ГРИГОРІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • КІРОВ СЕРГІЙ МИРОНОВИЧ
  • ЛЕНІН ВОЛОДИМИР ІЛЛІЧ
  • МОСКВА
  • РИКОВ ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • СТАЛІН ЙОСИФ ВІССАРІОНОВИЧ
  • ВИШИНСЬКИЙ АНДРІЙ ЯНУАРОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • МЕНЖИНСЬКИЙ (MIENŻYNSKI, MĘŻYŃSKI) В'ЯЧЕСЛАВ (WIACZESŁAW) РУДОЛЬФОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)