ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПРОХОДА ВАСИЛЬ ХОМОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Вронська Т.В. ПРОХОДА Василь Хомович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Prokhoda_V (останній перегляд: 19.02.2019)
ПРОХОДА ВАСИЛЬ ХОМОВИЧ

ПРОХОДА Василь Хомич (06.01. 1891(25.12.1890)–08.11.1971) – військ., громад. і політ. діяч. Н. на Кубані. 1906 закінчив з відзнакою спочатку чотирикласну школу, а 1912 в м-ку Оріхів склав іспит за 6-й клас, після чого вступив на службу до рос. армії. Брав участь у Першій світовій війні, у листопаді 1914 став прапорщиком. 1915 потрапив до полону (табір Йозефів у Чехії), де взяв участь у діяльності Союзу визволення України. Навесні 1918 повернувся в Україну, став секретарем "Просвіти" в Оріхові. У вересні 1918 вступив до Сірої дивізії, у складі якої на посаді нач. штабу 1-го полку брав участь у боротьбі з більшовиками. У серпні та вересні 1920 виконував обов'язки нач. оперативного відділу штабу 4-ї Сірої стрілец. бригади 2-ї Волин. д-зії Армії Української Народної Республіки. 23 вересня 1920 в бою під м-ком Сатанів отримав важке поранення. 21 листопада 1920 разом з Армією УНР інтернований до Польщі, де займався просвітницькою роботою серед укр. вояків, викладав історію України, написав працю "Записки до історії Сірих, або Сірожупанників". 1922 зарахований на агролісовий ф-т Української господарської академії в Подєбрадах (Чехословаччина), де здобув вищу освіту, згодом працював асистентом і лектором. Упродовж 1927–39 головував у Т-ві колиш. вояків Армії УНР в Чехії, був причетний до діяльності військ. спецслужби Державного центру УНР на еміграції. Від 1939 до поч. 1945 служив у нім. буд. орг-ції. У лютому 1945 заарештований органами "Смершу" в Польщі, вивезений до СРСР, утримувався під арештом у Лук'янівській тюрмі в м. Київ. На допитах не визнав жодного з обвинувачень, окрім головування в чеській ветеранській орг-ції вояків Армії УНР. Засуджений до 10-ти років позбавлення волі. Після відбуття строку 1956 із Сибіру репатрійований до Чехословаччини (як її громадянин). Згодом П. вдалося виїхати до США, де він возз'єднався з родиною. 1967 вийшли друком його спогади "Записки непокірливого: Історія національного усвідомлення, життя і діяльність звичайного українця". В укр. емігрантській пресі публікувалися й ін. праці П.

П. у шпиталі м. Денвер (шт. Колорадо, США).


Література:
  1. Сідак В.С., Вронська Т.В. Спецслужба держави без території: Люди, події, факти. К., 2003
  2. Коваль Р. Тернистий шлях кубанця Проходи: До історії 1-ї Сірої, 2-ї Волинської і 3-ї Залізної дивізій Армії УНР. К.–Вінниця, 2007.

Посилання:
  • АРМІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • БІЛЬШОВИКИ
  • ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА
  • ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР УНР НА ЕМІГРАЦІЇ
  • КУБАНЬ
  • КИЇВ
  • ЛУК'ЯНІВСЬКА ТЮРМА
  • ОРІХІВ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПРОСВІТА (1868–1939)
  • САТАНІВ - СМТ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ
  • СІРА ДИВІЗІЯ, СІРОЖУПАННА ДИВІЗІЯ
  • СМЕРШ
  • СОЮЗ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ (СВУ)
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • УКРАЇНСЬКА ГОСПОДАРСЬКА АКАДЕМІЯ У ПОДЕБРАДАХ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)