ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПРОПІНАЦІЯ

  Бібліографічне посилання: Гуржій О.І. ПРОПІНАЦІЯ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Propinatsiia (останній перегляд: 19.02.2019)
ПРОПІНАЦІЯ

ПРОПІНАЦІЯ (від лат. рropinare – пити за чиєсь здоров'я, пригощати), пропінаційне право – на укр. землях, що входили до Королівства Польського, Великого князівства Литовського і Речі Посполитої, дозвіл вищої влади на монопольне вир-во та продаж міцних напоїв якійсь певній особі (або групі осіб) – пропінатору, що передбачав великі прибутки, переважно грошима. Уперше згадується в літовських і польських актових матеріалах 15 ст. Відрізнялася в силу закону від персонального дозволу землевласників і сільс. громад на торгівлю спиртним у межах їхніх володінь. В окремих випадках заборонялася оптова реалізація міцних напоїв. Попервах П. стосувалася гол. чин. пива, пізніше – горілки та вина, а також похідної від них продукції – різних видів "медовухи", лікерів тощо. Пропінаційне право магнати та шляхтичі (див. Шляхта) нерідко передавали в оренду корчмарям (особливо до серед. 17 ст.), а самі, у свою чергу, отримували від князів і королів "за особливі послуги". Фактично, але не юридично, П. була скасована у Козацькій Україні в період Хмельниччини. Проте вже за правління гетьманів І.Самойловича, І.Мазепи, І.Скоропадського питання про неї не раз поставало, зокрема, при встановленні податків за вир-во алкогольних напоїв, які отримали назви: показанщина і покуховне. Згідно з гетьманськими універсалами П. користувалися заможні старшини, "заслужені" шляхтичі, монастирі та частина рядового козацтва. Після ліквідації політ. автономії Гетьманщини це право повністю перебрав на себе царський уряд Росії. Після приєднання Правобережної України до Рос. імперії наприкінці 18 ст. воно поширювалося на місц. польс. поміщиків до запровадження 1863 т. зв. шинкового акцизу (див. Акциз).


Література:
  1. Корсак А. О пропинационном праве в Западных губерниях. СПб., 1864
  2. Прыжов И. История кабаков в России в связи с историей русского народа. СПб., 1868
  3. Цитович П. Питейная монополия помещиков Польши в своих имениях. СПб., 1907
  4. Борисенко В.Й. Соціально-економічний розвиток Лівобережної України в другій половині ХVII ст. К., 1986
  5. Орлик В.М. Податкова політика Російської імперії в Україні в дореформений період. Кіровоград, 2007
  6. Гуржій О. Податне населення України ХVII–ХVIII ст.: Нариси з історії та статистики. Черкаси, 2009.

Посилання:
  • АКЦИЗ
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • ГЕТЬМАНСЬКІ УНІВЕРСАЛИ
  • КНЯЗЬ
  • КОРОЛЬ
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • МАГНАТИ
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • ПОКАЗАНЩИНА
  • ПОКУХОВНЕ
  • ПОМІЩИКИ
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • САМОЙЛОВИЧ ІВАН САМІЙЛОВИЧ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ІВАН ІЛЛІЧ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)