"ПРОСВІТА" (1868–1939) – громад. орг-ція, утворена 1868 у Львові з метою культ. розвитку, консолідації нар. спільноти та піднесення нац. свідомості укр. народу.

"П." поширила діяльність на всі укр. землі (найпотужніші мережі – у Галичині, на Буковині, Поділлі, Київщині, Волині, у Закарпатській Україні). Створена орг. структура (філії–читальні) в західноукр. землях підпорядковувалася Львівському товариству "Просвіта". У підрос. Україні "Просвіти", утворені 1905–07 в губернських містах, координували роботу осередків, що з 1917 діяли за власними статутами.

"П." почала з науково-освіт. діяльності, переймаючи цю царину у Галицько-руської матиці. При т-ві працювали спеціально створені термінологічна та з підготовки підручників комісії.

Т-во відкривало б-ки, друкарні, книгарні, нар. театри, кінотеатри, музеї, здійснювало постановку спектаклів на укр. тематику, відзначення ювілеїв відомих укр. діячів, визначних подій нац. значення, організацію публічних читань, упорядкування укр. шкіл.

Деякі діячі т-в, починаючи з 1860-х рр., представляли інтереси укр. народу в Галицькому крайовому сеймі та австрійс. парламенті. Парламентські представництва за участю членів "П." в 1860–80-х рр. відстоювали надання дотацій на видавництво, забезпечення окремих видів екон. діяльності, навчання укр. мовою, відкриття укр. г-зій, семінарій, заснування кафедри укр. історії у Львів. ун-ті, згодом – укр. ун-ту у Львові.

У 1880–90-х рр. діячі "П." активізували парламентську діяльність, участь у маніфестаціях, нац. святах, вічах, стали засновниками перших політ. партій (див. Партії політичні).

Усі ген. секретарі, міністри освіти Української Народної Республіки та держ. секретарі освіт. справ Західноукраїнської Народної Республіки у період 1917–20 (окрім П.Христюка та А.Артимовича) були членами "П." До Української Центральної Ради входили 122 члени "П.". У виконавчих органах влади першої УНР представництво діячів "П." складало від 30 до 56 %, в Українській Державі – від 6 до 38 %, у другій УНР – від 24 до 56 %. У ЗУНР члени західноукр. осередків "П." складали від 36 до 47 % складу уряду – Державного секретаріату Західноукраїнської Народної Республіки, 44 представники "П." були в Українській національній раді ЗУНР.

На поч. 1920-х рр. в Галичині, на Волині, Закарпатті т-ва провадили активну культурно-освітню діяльність. На Київщині, Катеринославщині, Поділлі діяльність "П." провадилася до поч. 1920-х рр., у серед. 1920-х рр. частина їх була реорганізована, інші самоліквідовувалися. На Волині "П." функціонувала до 1929 в Рівному, до 1934 – у Луцьку, осередки т-ва, підпорядковані Львів. "Просвіті", до серед. 1930-х рр. могли працювати в ін. місцевостях Волині.

Найплідніше в 1920–30-ті рр. "П." працювала в Галичині та на Закарпатті. 1939, з окупацією угор. і рад. військами укр. земель, діяльність т-в на Закарпатті та в Галичині була припинена.

Дж.: Справозданнє зъ першихъ загальнихъ зборівъ товариства "Просвіта". Львів, 1868; Справозданє зъ дѣланій "Просвѣты" вôдъ часу завязаня товариства – 26 листопада 1868 року, до найновѣйшого часу. Львів, 1874.

1. Малюта О.В. "Просвіти" і Українська Державність (друга половина XIX – перша половина XX століття). К., 2008.