ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПРОТЕКЦІОНІЗМ

  Бібліографічне посилання: Лазанська Т.І. ПРОТЕКЦІОНІЗМ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Protektsionizm (останній перегляд: 21.02.2019)
ПРОТЕКЦІОНІЗМ

ПРОТЕКЦІОНІЗМ (від лат. protectio – прикриття, захист) – екон. політика держави, яка виражається в системі взаємопов'язаних заходів, спрямованих на підтримку й захист власних товаровиробників від іноземної конкуренції на внутр. і зовн. ринках. Уперше виникає за доби первісного нагромадження капіталів в Європі 16–18 ст. Теор. базою П. тоді слугувало вчення меркантилістів, які вважали активний баланс зовн. торгівлі запорукою екон. благополуччя д-ви. П. перш за все охороняє розвиток пром-сті чи її окремих галузей від конкуренції з боку ін. країн. У розвинених країнах широко застосовується також аграрний П. Найважливішими засобами П. є гнучкий митний тариф, диференційований по багатьох напрямах, квотування та ін. заходи, що регулюють і контролюють зовн. торгівлю.

У Російській імперії, закони якої поширювалися й на відповідну частину України, політика П. була започаткована рос. імп. Петром I у вигляді митного тарифу 1724. Вона відзначалася винятково високими ввізними митами на імпортовані товари розвинених у д-ві галузей пром-сті і низькими – на вироби, в яких відчувалася потреба на внутр. ринкові. Митні ставки потім підвищувалися ще кілька разів. Цей митний тариф разом із заборонами 1714, 1715 і 1719 вивозити за кордон укр. збіжжя та ін. обмеженнями негативно вплинули на економіку Гетьманщини, згорнувши активну зовнішньоторг. діяльність укр. купецтва та козацької старшини. Деяке пом'якшення в цій справі було досягнуте при гетьманові Д.Апостолові і зафіксоване в "Рішительных пунктах" 1728. 1754 між Україною та Росією встановилася безмитна торгівля. Політика П. повною мірою проявила себе за доби розвитку капіталізму. Митний бар'єр був одним із важливих факторів, що сприяли розвиткові пром-сті та торгівлі, кількісному зростанню й екон. зміцненню підприємницького прошарку в Рос. імперії. Протягом 19 ст. політика П. в Рос. імперії дрейфувала від заборонної (1810, 1822) до поміркованої (тарифи 1850, 1857). Помітно охоронним духом був просякнутий тариф до 1868, прийнятий під впливом обнародуваної записки Нім. комерційного з'їзду (1864), в якій царська Росія розглядалася як аграрний придаток до Німеччини, та різкого протесту з боку підприємницького класу проти знищення ввізних тарифів. Підприємці вбачали в низьких ввізних митах 1850 і 1857 причину застою і падіння торгівлі. Після полеміки із прихильниками вільної торгівлі – фритредерами – із серед. 1870-х рр. у політиці царського уряду остаточно утверджується відверто заборонний П. Високі митні обкладання поширилися на всі значні предмети пром-сті. Зміцнюючи митний захист, царизм спирався на досвід європ. д-в. У більшості капіталістично розвинених країн (крім Великої Британії) за допомогою П. досягалися прискорений розвиток пром. капіталізму і штучне підвищення вир-ва. У внутр. політиці до методів П. на теренах Рос. імперії належали казенні замовлення на вигідних умовах для підприємців, нестатутні кредити, пільгові субсидії, вивізні премії для цукрозаводчиків тощо.

У сучасній світ. економіці П. залишається дійовим засобом держ. регулювання. Він застосовується в боротьбі з недобросовісною конкуренцією, для захисту робочих місць, притоку інвестицій, економії матеріальних витрат при структурній перебудові пром-сті, з метою збереження пріоритетних умов розвитку тощо. Інтеграційні процеси у світі привели до появи колективного П. (Європ. екон. союз (1957; нині Європейський Союз), Орг-ція країн-експортерів нафти (1960), Ген. угода про тарифи і торгівлю (1977) та ін.). Система протекціоністських заходів обмежується в світі генеральними угодами про тарифи й торгівлю.


Література:
  1. Витчевский В. Таможенная, торговая и промышленная политика России. СПб., 1909
  2. Воблий К.Г. Нариси з історії російсько-української цукробурякової промисловості, т. 2. К., 1930
  3. Джиджора І. Україна в першій половині ХVIII ст. К., 1930
  4. Лященко П.І. Історія народного господарства СРСР, т. 2: Капіталізм. К., 1952
  5. Международные экономические отношения. М., 1969
  6. Лаверычев В.Я. Крупная буржуазия в пореформенной России: 1861–1900. М., 1974
  7. Крутіков В.В. Буржуазія України та економічна політика царизму в пореформений період. Дніпропетровськ, 1992
  8. Экономика и право: Энциклопедический словарь. М., 1998
  9. Лазанська Т.І. Історія підприємництва в Україні. К., 1999.

Посилання:
  • АПОСТОЛ ДАНИЛО ПАВЛОВИЧ
  • ДЕРЖАВА
  • ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ, ЄС
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • КАПІТАЛІЗМ
  • КОЗАЦЬКА СТАРШИНА
  • КУПЕЦТВО
  • МИТО
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • РІШИТЕЛЬНІ ПУНКТИ 1728
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ, РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ, СРСР, ЛІВОБЕРЕЖНІЙ ТА ПІВДЕННІЙ УКРАЇНІ, УРСР
  • МАРІЯ-ТЕРЕЗІЯ
  • МИКОЛА II
  • МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  • ОЛЕКСАНДР ІІІ
  • ОРДІН-НАЩОКІН АФАНАСІЙ ЛАВРЕНТІЙОВИЧ
  • ОСВІЧЕНИЙ АБСОЛЮТИЗМ
  • ЙОСИФ II
  • ЗАЛІЗНИЧНЕ БУДІВНИЦТВО В УКРАЇНІ 19 – ПОЧАТКУ 20 СТОЛІТЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)