ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПРУТСЬКИЙ ТРАКТАТ 1711

  Бібліографічне посилання: Станіславський В.В. ПРУТСЬКИЙ ТРАКТАТ 1711 [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Prutskyj_traktat_1711 (останній перегляд: 21.02.2019)
ПРУТСЬКИЙ ТРАКТАТ 1711

ПРУТСЬКИЙ ТРАКТАТ 1711 – мирний договір між Рос. д-вою та Османською імперією, укладений 23 (12) липня під м. Ясси (нині місто в Румунії), поблизу р. Прут (прит. Дунаю).

Підписаний на завершальному етапі Прутського походу 1711. Ініціативу щодо його укладення висунули росіяни, перебуваючи в таборі, оточеному турец. військами.

П.т. був підписаний з рос. сторони дипломатом П.Шафіровим та генерал-фельдмаршалом Б.Шереметєвим, а з турецької – великим візиром Балтаджі Мегмед-пашою. Складався із 7-ми статей, згідно з якими росіяни мали передати Осман. імперії Азов, повинні були зруйнувати Таганрог (нині місто Ростовської обл., РФ) і Кам'яний Затон, дати можливість швед. королю Карлу ХII без перешкод дістатися до Швеції, припинити втручання в польс. справи, "відняти руку" від укр. козаків і запорожців, відкликати зі Стамбула свого посла. Була також досягнута домовленість про обмін полоненими та перебування рос. заручників у Туреччині. Під час переговорів росіянам вдалося добитися зняття турец. вимог щодо видачі Д.Кантеміра та С.Рагузинського, відшкодування данини з Молдови та домовитися про передачу переможцям гармат з Кам'яного Затона замість артилерії оточеної армії. Договір було ратифіковано обома сторонами вже в липні 1711.

Уклавши договір, турки домоглися основного – закрили Росії вихід до Азовського моря та ліквідували загрозу Криму від фортець, зведених на кордонах його володінь. Натомість вони проігнорували вимоги крим. хана Девлет-Гірея II, який домагався продовження війни, та швед. короля Карла XII, котрий прагнув повернути загарбані росіянами території в Прибалтиці. Для російського ж царя в цих умовах успіхом було збереження під своєю владою Інгрії (істор. область на пн. зх. РФ обабіч р. Нева та вздовж пд. берега Фінської зат.).


Література:
  1. Письма и бумаги императора Петра Великого, т. 11, вып. 1–2. М., 1962–64
  2. Орешкова С.Ф. Русско-турецкие отношения в начале ХVIII в. М., 1971
  3. Артамонов В.А. Россия и Речь Посполитая после Полтавской победы (1709–1714). М., 1990.

Посилання:
  • АЗОВ
  • КАМ'ЯНИЙ ЗАТОН
  • КАНТЕМІР ДМИТРО КОСТЯНТИНОВИЧ
  • КАРЛ XII
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПРУТСЬКИЙ ПОХІД 1711
  • ШАФІРОВ ПЕТРО ПАВЛОВИЧ
  • ШЕРЕМЕТЄВ БОРИС ПЕТРОВИЧ
  • СТАМБУЛ

  • Пов'язані терміни:
  • АДРІАНОПОЛЬСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1713
  • АЗОВ
  • АЗОВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • АЗОВСЬКИЙ ЕЙЯЛЕТ
  • БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ПОЛК
  • БОГОРОДИЦЬКА ФОРТЕЦЯ
  • БОГУСЛАВСЬКИЙ ПОЛК
  • ЧИГИРИНСЬКИЙ ПОЛК
  • ҐАЛАҐАНИ
  • КАМ'ЯНКА
  • КАНІВ
  • КАРЛ XII
  • КОДАК
  • КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ ДОГОВІР 1720
  • КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1712
  • КРИЛІВ
  • МАКАРІВ
  • МАЗЕПИНСЬКА ЕМІГРАЦІЯ
  • ОЛЕШКІВСЬКА СІЧ
  • ОРЛИК ГРИГОРІЙ
  • ОРЛИК ПИЛИП
  • ПРУТСЬКИЙ ПОХІД 1711
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1710–1711
  • САМАРА
  • САМУСЬ (САМІЙЛО ІВАНОВИЧ)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)