ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПРИКОРДОННА БИТВА 1941

  Бібліографічне посилання: Лисенко О.Є., Грицюк В.М. ПРИКОРДОННА БИТВА 1941 [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Prykordonne_bojovysche_1941 (останній перегляд: 18.09.2019)
ПРИКОРДОННА БИТВА 1941

ПРИКОРДОННА БИТВА 1941 – воєнні дії 22 червня – 9 липня 1941 в прикордонних областях України та Молдові на початку Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945. На 1-му етапі 22–30 червня 1941 перед рад. військами ставилися завдання щодо розгрому угруповань противника та переходу в наступ, на 2-му етапі 30 червня – 9 липня 1941 організовувався відхід Південно-Західного фронту та (із 6 липня 1941) Південного фронту на лінію укріплених районів старого кордону. Саме так трактувалися події початкового періоду війни в історіографії 2-ї пол. 1940-х – 1-ї пол. 1980-х рр. У низці праць російських істориків із 1990-х рр. воєнні дії на території України з початком війни отримали назву оборонної операції в Зх. Україні (Львівсько-Чернів. стратегічної оборонної операції).

Відповідно до задуму нім. військово-політ. кер-ва пд. або укр. напрямок у початковий період війни був важливим, але не головним. На фронті від Влодави (нині місто Люблінського воєводства, Польща) до устя р. Дунай була розгорнута група армій "Південь" (команд. – генерал-фельдмаршал К.Рундштедт) у складі німецьких 6-ї армії, 7-ї армії, 11-ї армії, 1-ї танк. групи, румунських 3-ї армії, 4-ї армії та угор. армійського корпусу. Наступ групи армій "Південь" підтримувався нім. 4-м повітряним флотом і румун. військово-повітряними силами. Задум операції групи армій "Південь" полягав у тому, що осн. удар завдавався угрупованням у складі 1-ї танк. групи і 6-ї армії з рубежу Хелм, Томашув (нині м. Томашув-Любельські; обидва міста Люблінського воєводства, Польща), із завданням: стрімко вийти в район Києва, просунутися танк. військами далі на пд. сх., у тил рад. військам, знищити рад. з'єднання в Україні на зх. від Дніпра, захопити переправи в районі Києва і південніше та створити тим самим передумови для продовження операції на схід Дніпра. У завдання 11-ї армії входило створювати видимість розгортання великих сил у пн.-сх. Румунії і тим самим сковувати рад. війська та перешкоджати їх відходу з Молдови й України за допомогою нанесення удару в напрямку Могилів-Подільський, Вінниця.

Рад. командування вважало пд.-зх. напрямок головним і зосереджувало тут осн. ударні угруповання. Згідно з рад. планами, на початку війни осн. сили Київ. особливого військ. округу (див. Київський військовий округ; командуючий військами – генерал-полк. М.Кирпоніс) у складі П'ятої армії, Шостої армії, Дванадцятої армії, Двадцять шостої армії зі Львів. виступу мали завдати гол. удару у фланг нім. військ, розгорнутих у центр. частині Польщі. У резерві Пд.-Зх. фронту перебували 4 механізовані корпуси, 1 кавалерійс. корпус, 1 повітряно-десантний корпус і 5 стрілец. корпусів. Крім того, у 2-му стратегічному ешелоні розгорталися 19-та армія (із Північнокавказ. військ. округу спрямовувалася в район – Черкаси, Біла Церква), 16-та армія (із Забайкальського військ. округу – у район Старокостянтинів, Бердичів, Проскурів; нині м. Хмельницький) та Двадцять перша армія (із Приволзького військ. округу – у район Чернігів, Конотоп). На основі управління та військ Одеського військового округу формувалася Дев'ята армія (команд. – генерал-лейтенант Я.Черевиченко), яка повинна була обороняти держ. кордон від Липкан (нині місто в Молдові) до устя Дунаю та Чорноморське узбережжя. Для оборони Криму призначався 9-й стрілец. корпус.

Станом на 21 червня 1941 співвідношення сил і засобів протилежних сторін, призначених для ведення збройної боротьби на теренах України, було таким: 70-ти стрілец., танк., механізованим та кавалерійс. д-зіям, 19-ти прикордонним загонам і 4-м полкам НКВС, 14-ти укріпленим районам, 2-м повітряно-десантним корпусам, 24-м окремим з'єднанням та частинам артилерії Резерву Гол. командування з рад. сторони протистояло 57 д-зій та 13 бригад противника (1,7:1); у другому стратегічному ешелоні з рад. сторони розгорталася 21 д-зія з кінцевим терміном зосередження до 10 липня, а з нім. боку до 4 липня було заплановано виділення 4-х д-зій вермахту для підсилення групи армій "Південь" (5,2:1); тільки в бойових з'єднаннях і частинах Червоної армії 1-го стратегічного ешелону в Україні налічувалося 1 094 500 осіб особового складу, їм протистояло 992 тис. військовиків гітлерівської коаліції (1,1:1); по гарматах та мінометах – 19 188 проти 15 940 (1,2:1); по танках – 5528 (у т. ч. 761 Т-34 та КВ) проти 725 (7,6:1); по літаках – 3472 справних літаки у з'єднаннях рад. військово-повітряних сил та 801 літак ВМС проти 800 літаків люфтваффе і 500 з румунських військово-повітряних сил (3,3:1); по бойових кораблях – 232 Чорноморського флоту та річкових флотилій в Україні проти 29 з румун. ВМС (8:1).

22 червня 1941 нім. війська вторглися в межі СРСР. Створена противником перевага в силах на напрямку гол. удару і раптовість нападу дали йому змогу швидко подолати лінії укріплень і наступати вглиб рад. території. Рад. військам доводилося вступати в бій із ходу, часто без вогневої підтримки. Через неправильну оцінку обстановки Гол. військ. рада 22 червня віддала директиви № 2 та № 3, які вимагали від військ наступальних дій із рішучими цілями. Військам Пд.-Зх. фронту було наказано силами 5-ї і 6-ї армії, не менш 5-ти механізованих корпусів і всією авіацією фронту за підтримки авіації Гол. командування оточити і знищити угруповання противника, що наступало з фронту Володимир-Волинський, Кристинополь (нині м. Червоноград), і до кінця 24 червня опанувати район Любліна (нині місто в Польщі). У дію приводився механізм стратегічної наступальної операції рад. військ, проте реалізувати заплановане не вдалося. Зустрічна битва, яка розгорнулася в прикордонних областях, була програна рад. стороною. Проте війська Пд.-Зх. фронту, маючи найбільшу чисельно-якісну перевагу над противником на всьому радянсько-нім. фронті, здійснили найбільший супротив. Тут не допустили оточення і розгром осн. сил, як те мало місце на Зх. фронті. Контрудари 15-го і 8-го механізованих корпусів у районі Бродів зупинили противника і полегшили відхід 6-ї, 26-ї і 12-ї армій. Із 25 червня в районі Рівного почали завдавати контрударів по противнику 9-й і 19-й механізовані корпуси (див. Битва танкова в Західній Україні 1941). Тільки 30 червня були віддані розпорядження про організований відхід військ Пд.-Зх. фронту з метою підготовки і здійснення з 9 липня оборони по рубежу укріплених районів старого держ. кордону.

Німецько-румун. війська у смузі Пд. фронту розпочали наступ гол. сил у заг. напрямку на Могилів-Подільський, Жмеринку з 2 липня за 6 днів просунулися до 60 км.

Військам Пд.-Зх. фронту реалізувати задум на відхід й організацію оборонної операції по лінії старого кордону в повній мірі не вдалося. Нім. війська, продовжуючи завдавати гол. удар у напрямку Рівне, Житомир, Київ та другий удар у напрямку Тернопіль, Проскурів, Вінниця, з 1 до 9 липня здолали опір рад. військ у Шепетівському, Ізяславському, Старокостянтинівському, Проскурівському укріплених районах 1-ї смуги та Новоград-Волин. укріпленому районі 2-ї смуги. До 9 липня з'єднання і частини Пд.-Зх. фронту відступили на рубіж: Коростеньський укріплений район, на схід Житомира і Бердичева, Остропільський, Летичівський, Кам'янець-Подільський укріплені райони. Війська правого крила Пд. фронту до цього часу вели оборонні дії на фронті Кам'янець-Подільський, Могилів-Подільський, західніше Кишинева (нині столиця Молдови). Лівофлангові д-зії 9-ї армії, взаємодіючи з Дунайською військовою флотилією, продовжували оборону рубежів по річках Прут (прит. Дунаю) і Дунай.

У ході П.б. рад. війська боролися в умовах, коли нім. командування захопило ініціативу, а авіація противника панувала в повітрі. Це стало причиною винятково напруженої боротьби і складності в управлінні військами. Наслідком бойових дій у П.б. став відхід військ Пд.-Зх. фронту на глибину до 250–300 км. Війська фронту, маючи кількісну та якісну перевагу над противником, не змогли зупинити вторгнення, розгромити ударне угруповання ворога й перенести бойові дії на його територію, вони зазнали поразки і залишили Західну Україну. Передові загони нім. військ 11 вересня вийшли на підступи до Києва. Втрати рад. сторони у П.б. в Зх. Україні:безповоротні – більше 172 тис. осіб, санітарні – бл. 70 тис. осіб, середньодобові – більше 16 тис. осіб, а також 4381 танк, 5806 гармат і мінометів, 1218 бойових літаків. І все-таки задум противника оточити та знищити гол. сили Пд.-Зх. фронту був зірваний. Завдання, що визначалися планом "Барбаросса" перед групою армій "Південь", повною мірою не були виконані.

(Див. також Бої оборонні 1941.)


Література:
  1. Сборник боевых документов Великой Отечественной войны, вып. 36 (22 июня – 11 июля 1941 года). М., 1958
  2. Попель Н.К. В тяжкую пору. М., 1959
  3. Стратегический очерк Великой Отечественной войны 1941–1945 гг. М., 1961
  4. Грецов М.Д. На юго-западном направлении. М., 1965
  5. Киевский Краснознаменный: Краткий очерк истории Краснознаменного Киевского военного округа: 1919–1969. К., 1969
  6. Баграмян И.Х. Так начиналась война. М., 1971
  7. Гуров А.А. Боевые действия советских войск на юго-западном направлении в начальном периоде войны. "ВИЖ", 1988, № 8
  8. Владимирский А.В. На киевском направлении. М., 1989
  9. Рябышев Д.И. Первый год войны. М., 1990
  10. 1941 год – уроки и выводы. М., 1992
  11. Муковський І.Т., Лисенко О.Є. Звитяга і жертовність: Українці на фронтах другої світової війни. К., 1996
  12. Безсмертя: Книга Пам'яті України 1941–1945. К., 2000.

Посилання:
  • БАРБАРОССА, ПЛАН
  • БЕРДИЧІВ
  • БІЛА ЦЕРКВА
  • БОЇ ОБОРОННІ 1941
  • БРОДИ
  • БИТВА ТАНКОВА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ 1941 Р.
  • ЧЕРЕВИЧЕНКО ЯКІВ ТИМОФІЙОВИЧ
  • ЧЕРКАСИ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЧЕРВОНОГРАД, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ДЕВ'ЯТА АРМІЯ
  • ДУНАЙСЬКА ВІЙСЬКОВА ФЛОТИЛІЯ
  • ДВАНАДЦЯТА АРМІЯ
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • КОНОТОП
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ОКРУГ
  • КИРПОНІС МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • ОДЕСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ОКРУГ
  • П'ЯТА АРМІЯ
  • ПІВДЕНЬ, ГРУПА АРМІЙ
  • ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ФРОНТ
  • ПІВДЕННИЙ ФРОНТ (ВЕЛ. ВІТЧИЗН. ВІЙНА)
  • РІВНЕ
  • РУНДШТЕДТ КАРЛ РУДОЛЬФ ГЕРД ФОН
  • ШОСТА АРМІЯ
  • СТАРОКОСТЯНТИНІВ, МІСТО ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВЕРМАХТ
  • ВІННИЦЯ
  • ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ
  • ЗАХІДНА УКРАЇНА, ЯК ТЕРМІН
  • ЖМЕРИНКА
  • ЖИТОМИР


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)