ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПИЛЯВЕЦЬКА БИТВА 1648

  Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А. ПИЛЯВЕЦЬКА БИТВА 1648 [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pyliavetska_bytva_1648 (останній перегляд: 26.06.2019)
ПИЛЯВЕЦЬКА БИТВА 1648

ПИЛЯВЕЦЬКА БИТВА 1648 – одна з найвизначніших і переможних для укр. війська битв часів Національно-визвол. війни укр. народу 1648–1658. Вона відбулась на берегах р. Іква біля с. Пилявці (нині с. Пилява Старосинявського р-ну Хмельн. обл.). На той час укр. повстанці під кер-вом гетьмана Б.Хмельницького розгромили противника в Жовтоводській битві 1648 та Корсунській битві 1648 і швидко просувалися на захід. Оскільки Б.Хмельницький формував армію в Білій Церкві, то визвол. походом на Волинь і Поділля командував гетьман наказний, черкас. полк. М.Кривоніс, якому підлягали полки, очолювані І.Гирею, Шан-Гіреєм, І.Ганжею, О.Іванським. Повстання вибухали в тилу противника по всій Правобережній Україні і Західній Україні. Коронне військо на чолі з 3-ма "регіментарями" (воєначальниками) М.Остророгом, кн. В.-Д.Заславським, О.Конецпольським (важливу роль відігравали також кн. Я.Вишневецький та А.Кисіль) призупинило наступ М.Кривоноса під Старокостянтиновим. Чисельність війська Речі Посполитої сягала 100 тис., причому прибл. половину його складали шляхетські слуги, їздові, т. зв. лужна челядь, які теж брали участь у боях. Однак зі сх. вже підходили гол. сили укр. армії на чолі з Б.Хмельницьким і вони стали табором довкола Пилявецького замку. Заг. чисельність укр. армії теж сягала 100 тис., але більшість її складу походила зі слабкоозброєних покозачених селян. Серед полковників відзначалися Д.Нечай, П.Головацький та ін.; сюди ж перемістилися й війська М.Кривоноса, у складі яких був і син останнього – Кривоносенко. Відхід повстанців з-під Старокостянтинова на пд. сх. був невірно потрактований польс. командуванням як втеча і спричинився до фатальної недооцінки укр. війська. Поляки рушили за М.Кривоносом у надії легкої і швидкої перемоги, і вже 21 (11) вересня 1648 зав'язалися перші бої за переправу через р. Іква. Наступного дня розпочалися герці та дрібні сутички, у ході яких загинув уманський полковник І.Ганжа (за ін. даними, він потрапив у полон). Надвечір до укр. табору прибули перші загони (3 тис.) на чолі з Айтимир-мурзою та Адлаєт-мурзою союзного кримськотатар. і ногайського війська, що позитивно вплинуло на бойовий дух повстанців. Водночас в армії Речі Посполитої посилилася дезорганізація, викликана сварками між командуючими, анархічними діями шляхти. Вирішальні події сталися 23 (13) вересня 1648, коли в тривалій битві за переправу стало перемагати укр. військо. Б.Хмельницький задіяв у цих боях ординців, а до того перевдягнув ординцями частину козаків. Створилося враження, що до повстанців прибуло на поміч 100-тис. військо Кримського ханату разом із ханом Іслам-Гіреєм III, тому воєначальники польс. армії прийняли рішення про відступ. Але коли це рішення стали здійснювати, виникла сильна паніка, здеморалізоване польс. військо почало безладно тікати аж до Львова. Вранці 24 (14) вересня 1648 укр. армія, подолавши слабкий опір решток коронного війська, захопила польс. табір і взяла надзвичайно багату здобич, у т. ч. багато прапорів, артилерію і весь обоз. П.б. мала надзвичайно великі наслідки. Вона піднесла як ніколи бойовий дух укр. повстанців, остаточно розвіяла міф про непереможність Речі Посполитої, у свою чергу, стала однією з найганебніших сторінок у польс. військ. історії. Після перемоги під Пилявцями стало можливим швидке визволення від сил противника Поділля і Волині, розгортання успішного наступу військ Б.Хмельницького в Зх. Україну і на береги Вісли.


Література:
  1. Мицик Ю.А. та ін. Сполохи козацької звитяги. Дніпропетровськ, 1991
  2. Стороженко І.С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у Визвольній війні українського народу середини ХVII століття. Дніпропетровськ, 1996.

Посилання:
  • АРТИЛЕРІЯ
  • БІЛА ЦЕРКВА
  • ГАНЖА ІВАН
  • ГЕТЬМАН НАКАЗНИЙ
  • ІСЛАМ-ГІРЕЙ III
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • КОНЕЦПОЛЬСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР
  • КОРСУНСЬКА БИТВА 1648
  • КРИМСЬКИЙ ХАНАТ
  • КРИВОНІС МАКСИМ
  • КРИВОНОСЕНКО
  • КИСІЛЬ АДАМ ГРИГОРОВИЧ
  • ЛЬВІВ
  • НЕЧАЙ ДАНИЛО
  • ПОДІЛЬСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СТАРОКОСТЯНТИНІВ, МІСТО ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ВОЛИНЬ
  • ВИШНЕВЕЦЬКИЙ ЯРЕМА (ІЄРЕМІЯ)
  • ЗАХІДНА УКРАЇНА, ЯК ТЕРМІН
  • ЗАСЛАВСЬКИЙ ВЛАДИСЛАВ–ДОМІНІК
  • ЖОВТОВОДСЬКА БИТВА 1648

  • Пов'язані терміни:
  • БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ ДОГОВІР 1648 Р.
  • БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ПОЛК
  • БОРЗНЯНСЬКИЙ ПОЛК
  • БРАЦЛАВСЬКИЙ ПОЛК
  • ДЖАЛАЛІЙ
  • ГАНЖА ІВАН
  • ГОЩАНСЬКИЙ ПОЛК
  • КАНІВСЬКИЙ ПОЛК
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
  • КОНЕЦПОЛЬСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР
  • КОЗЕЛЕЦЬ
  • КРИВОНІС МАКСИМ
  • КРИВОНОСЕНКО
  • ЛЬВІВСЬКІ ОБЛОГИ 1648, 1655, 1672
  • ЛЮБОМИРСЬКИЙ ЄЖИ-СЕБАСТІЯН
  • МИРГОРОД
  • НЕБАБА МАРТИН
  • РЕГІМЕНТАР
  • СОШЕНКО ІВАН МАКСИМОВИЧ
  • СТАРА СИНЯВА , СМТ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАРОКОСТЯНТИНІВ, МІСТО ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • УМАНСЬКИЙ ПОЛК
  • ВІННИЦЬКИЙ ПОЛК
  • ВОВКОВИНЦІ
  • ВИГОВСЬКИЙ ІВАН ОСТАПОВИЧ
  • ВИШНЕВЕЦЬКИЙ ЯРЕМА (ІЄРЕМІЯ)
  • ЗАБУЗЬКИЙ СЕМЕН
  • ЗАСЛАВСЬКИЙ ВЛАДИСЛАВ–ДОМІНІК
  • ЖИВОТОВСЬКИЙ ПОЛК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)