ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПИЛЬКЕВИЧ ОЛЕКСАНДР МЕРКУРІЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Буравченков А.О. ПИЛЬКЕВИЧ ОЛЕКСАНДР МЕРКУРІЙОВИЧ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pylkevych_O (останній перегляд: 18.02.2019)
ПИЛЬКЕВИЧ ОЛЕКСАНДР МЕРКУРІЙОВИЧ

ПИЛЬКЕВИЧ Олександр Меркурійович (02.05.1877–13.10.1922) – військ. і політ. діяч, генерал-хорунжий Армії УНР (1920). Походив із міщан Київської губернії. Закінчив Київ. піх. юнкерське уч-ще (1900), склав іспити при Миколаївському інженерному уч-щі (Санкт-Петербург, 1903) для переводу на службу в інженерні війська. 1910–11 навч. в офіцерській повітряній школі. Учасник Першої світової війни, командир 1-го повітроплавного дивізіону, полковник.

З поч. 1917 брав активну участь в укр. військ. русі, один із засновників Українського військового клубу імені гетьмана П.Полуботка. На Першому Українському військовому з'їзді 1917 обраний до Укр. ген. військ. к-ту (УГВК; див. Генеральний військовий комітет) та кооптований до складу Української Центральної Ради. Наприкінці травня 1917 у складі делегації, очолюваної В.Винниченком, вів переговори з Тимчасовим урядом та Петрогр. радою робітн. і солдатських депутатів про визнання рос. владою автономії України. У червні 1917 очолив агітаційно-просвітницький відділ УГВК. З липня 1917 – представник УГВК при Гол. штабі рос. армії в Петрограді (нині м. С.-Петербург), з листоп. 1917 – нач. відділу створюваного укр. Ген. штабу. В січні 1918 брав участь у вуличних боях з більшовицькими загонами в Києві. У період Української Держави перебував на дипломатичній службі, очолював консульство в Москві.

Наприкінці 1918 відновлений Директорією Української Народної Республіки на службі в Армії Української Народної Республіки. 1919–20 – командир Корпусу кордонної охорони, генерал-хорунжий (листопад 1920). З грудня 1920 перебував у таборах інтернованих формувань Армії УНР у Польщі. У квітні 1921 очолив Координаційний к-т керівників культурно-освіт. справами в таборах. Заснував табірний театр, початкову та середню школи, б-ку в таборі Ланцут, виступив засновником військ. час. "Наша зоря".

П. і похований у м. Каліш (Польща).


Література:
  1. Старий [ Удовиченко О. ] Спогади про Пилькевича. "Наша зоря" (Каліш), 1923, № 31/32
  2. Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник. К., 1998
  3. Литвин М., Науменко К. Збройні сили України першої половини ХХ ст.: Генерали і адмірали. Х., 2007
  4. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921). К., 2007.

Посилання:
  • АРМІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ КОМІТЕТ
  • ІНТЕРНОВАНІ ФОРМУВАННЯ АРМІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ЛАНЦУТ
  • МОСКВА
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ З'ЇЗД 1917
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ТИМЧАСОВИЙ УРЯД
  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
  • УКРАЇНСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ КЛУБ ІМЕНІ ГЕТЬМАНА ПАВЛА ПОЛУБОТКА (1917)
  • ВИННИЧЕНКО ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ КОМІТЕТ
  • ЛАНЦУТ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)